Сiльськогосподарське виробництво вiдноситься до найбiльш великої та багатопрофiльної галузi економiки з державною, кооперативною та приватною формами власностi. Зважаючи на збільшення у свiтi дефiциту харчових продуктiв, ця галузь набуває в економiцi нашої держави все бiльшого значення.
Роботи, що виконуються у сiльському господарствi, мають низку особливостей, якi суттєво вiдрiзняють їх вiд робiт у промисловому виробництвi та впливають на санiтарно-гiгiєнiчнi умови працi. До них належать:
а) виконання значної частини робiт у полi на вiдкритому повiтрi, часто при несприятливих метеорологiчних умовах;
б) сезоннiсть основних польових робiт (з ранньої весни до пiзньої осенi);
в) велика iнтенсивнiсть i добова тривалiсть працi, зумовлена необхiднiстю виконания робiт у стислi термiни;
г) вiдносно часта змiна робочих операцiй, якi. виконує одна особа;
ґ) значне вiддалення мiсця виконання робiт вiд мiсця постiйного проживання працiвникiв та територiальне роззосередження мiсць виконання робiт у межах одного господарства (iнодi до 8-10 км);
д) масштабна хiмiзацiя сiльського господарства (застосувания пестицидiв, мiнеральних добрив), яка призводить до забруднення шкiдливими хiмiчними речовинами не тiльки повiтря робочої зони, а й усього навколишнього середовища.
Удосконалення технології багатьох видiв сiльськогосподарського виробництва, механiзацiя трудомiстких робочих операцiй, якi характернi для cyчacного сiльського виробництва, сприяють полiпшенню умов працi, зменшенню вмiсту шкiдливих хiмiчних речовин як у повiтрi виробничих примiщень, так i під час застосування їх на вiдкритому повiтрi, зниженню рiвня захворюваностi сiльськогосподарських працiвникiв.
Але, разом із тим у сiльському господарствi й нині iснує потенцiйна можливiсть виникнення низки професiйних захворювань, обумовлених різними факторами впливу:
- дiєю фiзичних факторiв – вiбрацiйна хвороба, професiйна приглухуватiсть, захворювання нервово-м’язової i кiсткової тканин;
- виробничих аерозолiв – пиловi та алергiйнi бронхiти, бiсиноз;
- пестицидiв i мінеральних добрив – гocтpi i хронiчнi професiйнi інтоксикації;
- бiологiчних факторiв – iнфекцiйнi, паразитарнi, алергiйнi та iншi захворювания.
Умови пpaцi механізаторів
На багатьох тракторах основними шкiдливими виробничими факторами, якi дiють на організм механiзаторiв, є:
- несприятливий мiкроклiмат у кабiнi;
- вiбрацiя, шум;
- забруднення повiтря робочої зони пилом, вiдпрацьованими газами, пестицидами, мiнеральними добривами тощо.
Крiм того, механiзатори протягом значної частини робочого часу знаходяться у вимушенiй нерацiональнiй робочiй позi та докладають значних зусиль при переключеннi важелiв керування машиною, що зумовлює компресiйну дiю на мiжхребцевi диски та сприяє розвитку викривлень хребтового стовпа й дефектiв постави.
Пiд час здiйснення основних польових робiт у спекотнi днi температура повiтря у кабiнi тракторiв (не обладнаних кондицiонерами) може досягати 52-55 0с, а передньої стiнки кабiни – 60-65 0 с.
Основним джерелом шуму при роботi на тракторах є двигун , вихлопнi
гази та ходова система. Максимум звукової eнepгiї припадає на низькi та середнi частоти, інтенсивнiсть загального рiвня шуму в кабiнах тракторiв, як правило, перевищує допустиму величину i становить 90– 95 дБА.
Основними причинами виникнення вiбрацiї у кабiнi трактора є його рух по нерiвностях rрунту (в полi) або дорожнього покриття, а також робота двигуна i трансмiсiї та коливання начiпних засобiв. Загальна вiбрацiя вiд ходової системи трактора переважно низькочастотна (основна її енергiя коливається у дiапазонi вiд 1 до 4 Гц). Локальна вiбрацiя, яка передається через важелi керування на кистi рук тракториста, має середньочастотний спектр i в бiльшостi випадкiв не перевищує допустимих параметрiв.
Токсична дiя пестицидiв на механiзаторiв може вiдбуватись пiд час виконання робiт iз механiзованого обпилювання та оббризкування рослин.
Як зменшити вплив шкідливих факторів на здоров’я механізаторів і попередити виникнення профзахворювань – читайте у наступній частині матеріалу
Про шкідливі фактори у роботі механізаторів, засоби зменшення їх впливу на здоровя та профілактику профзахворювань роз’яснив головний державний інспектор відділу з питань гігієни праці Управління Держпраці у Рівненській області Микола Логвісь
Джерело: прес-центр Управління Держпраці у Рівненській області
