Присутність працівника на робочому місці та виконання у робочий час посадових обов’язків складають основу трудових відносин працівника з підприємством. У окремих випадках працівник може через хворобу або інші обставини не з’явитися на робочому місці. Трапляється, що підприємство не може забезпечити працівника роботою чи умовами для її безпечного виконання. А іноді складаються ситуації, коли і умови для роботи є, і працівник на робочому місці присутній, а допуск його до виконання трудових обов’язків становить небезпеку як для нього самого, так і для оточуючих. У таких випадках керівництво підприємства повинно вжити заходів до відсторонення працівника від роботи.
Відсторонення від роботи — це недопущення працівника на певний строк до роботи, яку він зобов’язався виконувати відповідно до трудового договору. Відсторонення від роботи не передбачає розірвання трудового договору та використовується як тимчасовий захід до прийняття остаточного рішення про можливість або неможливість виконання працівником передбаченої трудовим договором роботи або перебування його на певній посаді. Працівник на період відсторонення до роботи не допускається.
Про конкретний порядок відсторонення працівника від роботи, форму відсторонення як спосіб усунення працівників від виконання трудових обов’язків, та особливості цих заходів для окремих галузей виробництва читайте у № 1/2014 (стаття «Відсторонення від роботи»).
