Шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку (стаття 173 КЗпП України), якщо роботодавець не забезпечив безпечні умови праці.
Конституційний Суд України визнав, що громадянам надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця) (абзац 9 пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.10.2008 р. № 20-рп/2008).
Моральна шкода вважається заподіяною, якщо:
- Особа і заподіювач такої шкоди перебувають у трудових правовідносинах або на них поширюється дія трудового законодавства.
- Вона виникла внаслідок порушення трудових прав із боку роботодавця.
- Працівник зазнає моральних втрат у вигляді моральних страждань, тобто негативних змін, що відбуваються в його свідомості внаслідок усвідомлення факту порушення його трудових прав, і ці негативні зміни призвели до втрати нормальних життєвих зв’язків, а також вимагають від працівника додаткових зусиль для організації свого життя.
Отже, підставою для відшкодування моральної шкоди, згідно зі статтею 2371 КЗпП України, є порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв’язку з посяганням на її трудові права та інтереси.
Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.
Моральна шкода, завдана смертю працівника, відшкодовується колу осіб, визначених цивільним законодавством. Питання компенсації моральної шкоди особі незалежно від того, в якій сфері життя чи діяльності вони виникають, підпадають під регулювання ЦК України, який є основним актом цивільного законодавства України.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (рішення Європейського суду з прав людини «STANKOV v. BULGARIA» від 12.07.2007 р. № 68490/01).
У частині 2 статті 1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно з частиною другою статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.
Проте умови виникнення зобов’язання з відшкодування моральної шкоди визначені у статті 1167 ЦК України.
Таким чином, вирішення питання про наявність правових підстав для компенсації моральної шкоди у разі смерті фізичної особи має здійснюватися на підставі статті 1167 ЦК України. Такого правового висновку дійшла Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 14.06.2021 р. у справі № 235/3191/19 (провадження № 61-21511сво19).
Відтак, під час обґрунтування моральної шкоди потрібно встановлювати характер правовідносин сторін у справі, визначити норми матеріального права, врахувати роз’яснення, викладені у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. № 4, а також вказати про конкретні обставини, внаслідок яких настала смерть працівника, зазначити про ступінь вини роботодавця, написати про характер, глибину і тривалість моральних страждань.
Джерело: Viktoriia Polishchuk
