Щоразу, коли вносяться поправки та зміни до нормативно-правового акта, який визначає порядок розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, спеціалісти з охорони праці, роботодавці, інспектори Держгірпромнагляду, працівники робочих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, санепіднагляду, профспілкові активісти та інші причетні посадовці сподіваються, що документ буде більш зрозумілим та конкретним, а отже не буде породжувати суперечок під час його застосування на практиці. На превеликий жаль, цього не відбувається.
Чинний Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві не критикував хіба що лінивий. А все через неконкретність і суперечливість окремих його норм, про одну з яких і піде мова.
Суперечлива ситуація
На початку минулого року роботодавець відправив 48-річного водія-експедитора вантажного автомобіля з бортовим причепом Н. у відрядження за маршрутом Славута – Москва – Чебоксари – Йошкар-Ола – Казань – Набережні Челни. Прибувши за вісім діб до кінцевого пункту, водій-експедитор чекав на завантаження автопоїзда, однак раптом йому стало погано. Лікарі місцевої лікарні діагностували інфаркт міокарда. Після тривалого лікування чоловіку встановили ІІ групу інвалідності загального захворювання.
Приблизно через рік після цього випадку дружина потерпілого звернулася до територіального управління Держгірпромнагляду в Хмельницькій області із заявою, в якій просила провести спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався з її чоловіком, та скласти акт за формою Н-1. Під час розслідування з’ясувалося, що потерпілий не проходив медичного огляду щодо придатності до керування транспортним засобом вантажопідйомністю понад 3500 кг, а також вступного, первинного та повторного інструктажів з питань охорони праці.
Крім цього, роботодавець не повідомив про нещасний випадок (раптове погіршення стану здоров’я потерпілого) відповідні установи.
Оскільки в амбулаторній картці Н. відсутні записи про наявні захворювання серцево-судинної системи, то лікувально-профілактичний заклад (ЛПЗ) за місцем проживання, де отримував медичні послуги водій-експедитор до нещасного випадку, повідомив комісію зі спеціального розслідування про те, що протипоказань для роботи водієм у нього не було. Виходячи з цього та посилаючись на п. 16 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, комісія дійшла до висновку, що нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом. Проте потерпіла сторона не згодна з таким вердиктом та обіцяє оскаржувати його у вищестоящих органах.
Нещасний випадок, (не?) пов’язаний з виробництвом
Подібний нещасний випадок стався за рік до вищеописаного. В одному зі службових приміщень підприємства раптово помер 33-річний К., водій-машиніст автовишки, встановленої на базі автомобіля ГАЗ-4304. За висновком судмедекспертизи, причиною смерті стала гостра коронарна недостатність серця.
Вивчивши зібрані матеріали, комісія зі спеціального розслідування дійшла до висновку, що, оскільки смерть була природною, нещасний випадок не підлягає обліку й на нього складається акт за формою НПВ. При цьому будь-яких порушень і відповідальних осіб, дії або бездіяльність яких призвели до трагедії, комісія не встановила. Проте, з’ясувавши, що чоловік не проходив передбачених законодавством медичних оглядів, дружина постраждалого звернулася до територіального управління Держгірпромнагляду з відповідною скаргою.
Для більш повного з’ясування обставин та причин смерті водія-машиніста була призначена комісія з додаткового спеціального розслідування.
Повний текст статті читайте в журналі «Охорона праці і пожежна безпека» № 4, 2014, електронну версію якого ви можете отримати у подарунок, пройшовши невелике опитування.
Пройти опитування
