Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Новини

Повернутися до переліку новин

Санітарно-гігієнічні умови праці вчителів та учнів

Санітарно-гігієнічні умови праці учасників навчально-виховного процесу охоплюють такі елементи, як освітлення, мікроклімат та шум.

Навчальні приміщення та робочі місця максимально сприятливо освітлюють, що має велике значення для забезпечення працездатності вчителів та учнів. Недостатнє освітлення пригнічує психіку і знижує гостроту зору, а отже, працездатність і якість навчальної діяльності. Для освітлення шкільних приміщень використовують природне та штучне освітлення.

Природне освітлення є найкращим за біологічними властивостями для очей людини, однак для створення оптимальних умов навчання і праці природне освітлення теж нормують, дотримуючись таких вимог:

  • вікна класів, кабінетів і лабораторій (крім кабінетів креслення та малювання) орієнтують на південь, південний схід чи схід, за необхідності застосовують сонцезахисні пристрої. Рекомендовано двохстороннє освітлення гімнастичного залу із заходу та сходу;
  • для максимально тривалого проникнення сонячних променів у приміщення вікна мають бути витягнутими в горизонтальному напрямку і розташованими якнайближче до стелі, а від підлоги — на висоті 75–80 см;
  • вікна повинні мати достатні розміри та якісне скло (показник світлопропускання не менше 80%), а міжвіконні проміжки не мають перевищувати 30–50 см.

Штучне освітленням користуються для освітлення шкільних приміщень у похмурі дні та темний час доби. Штучне освітлення має недоліки порівняно з природним, наприклад, позбавлене ультрафіолетової та деяких інших складових спектра. У навчальних приміщеннях рекомендовано використовувати люмінесцентні лампи, мінімальна санітарна норма освітлення звичайного навчального місця яких становить 300 люкс, а у кабінетах креслення та малювання — 400 люкс. Загальна потужність усіх люмінесцентних ламп у класі має бути не менше 1200 Вт. З метою продовження терміну придатності люмінесцентних ламп не рекомендовано вимикати їх під час перерв, тому що часте вимикання та вмикання призводить до пошкоджень. За необхідності природне та штучне освітлення використовують одночасно. При цьому ряди ламп біля вікна і протилежної стіни вмикають залежно від інтенсивності природного освітлення. Використання відкритих ламп (без світильників) заборонено.

Показники мікроклімату визначають оптимальну придатність приміщення для людини, оскільки суттєво впливають на терморегуляцію організму. Найсприятливішим для людини є повітряне середовище з температурою 18–21 °С, відносною вологістю 40–60% і швидкістю руху повітря до 0,3 м/с.

За таких умов у школярів та вчителів оптимальне самопочуття, максимальна працездатність і результативність навчання.

До початку занять і після їх закінчення необхідно здійснювати наскрізне провітрювання навчальних приміщень, як зазначено у п. 5.1 ДСанПіН 5.5.2.008-01.

Звукове наповнення (шум)

Звук, як чинник навчального середовища утворюють два компоненти: звукова педагогічна інформація та шум — невпорядковані, неперіодичні коливання різної фізичної природи. Шумовий компонент у навчальному середовищі формується вуличним і шкільним шумом. У приміщеннях гучність шуму та його частотний зміст (висоту шумових звуків) з’ясовують за допомогою спеціального приладу — шумоміра.

Робота учнів в умовах шуму негативно відображається на їх здоров’ї. Під впливом шуму посилюється газообмін, знижуються моторна і секреторна функції шлунка, прискорюється пульс, частота дихання, підвищується кров’яний тиск. Шум несприятливо впливає на функції нервової системи, викликає запаморочення, головний біль, шум у вухах. Шум гучністю понад 50 дБА знижує працездатність і підвищує поріг слухової чутливості. Розв’язування арифметичних прикладів при шумі в 60 дБА потребує у два рази більше часу, ніж за його відсутності, зростає кількість помилок. Це відбувається тому, що гальмування, яке розвивається в слухових нервових центрах під впливом високочастотного шуму, поширюється на нервові центри інших аналізаторів, які беруть участь у виконанні арифметичних дій. Постійний шум менше шкідливий, ніж змінний. Наприклад, шум постійної інтенсивності у 70 дБА заважає менше, ніж шум змінної інтенсивності в 30–60 дБА. З гігієнічної точки зору допустимий тривалий шум на рівні 35 дБА.

Для керівників загальноосвітніх навчальних закладів, які безпосередньо несуть відповідальність за санітарно-гігієнічні умови у шкільних приміщеннях, пріоритетним завданням є виконання санітарно-гігієнічних вимог, створення належних умов для учасників навчально-виховного процесу.

Джерело: Управління Держпраці



Розсилка новин