Профілактика виробничого травматизму в аграрному секторі


Профілактика виробничого травматизму в аграрному секторі

В Україні триває осіння посівна кампанія. За даними Мінекономіки станом на 28 вересня 2020 вже засіяно понад 2,2 млн га (27%) основними озимими культурами із прогнозованих 8,2 млн га.

Нагадаємо аграріям про необхідність належного оформлення трудових відносин з працівниками, експлуатації технічно-справної сільськогосподарської техніки, забезпечення контролю за дотриманням вимог безпеки під час виконання польових робіт.

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання на те, що плануючи та забезпечуючи вжиття заходів з профілактики виробничого травматизму, професійної захворюваності, аварійності, роботодавець або уповноважені ним відповідальні особи мають взяти до уваги, що до найбільш поширених порушень нормативів безпеки праці при механізованих виробничих процесах у рослинництві належать:

  • відсутність попереджувальних знаків і написів про наявні небезпеки на об’єктах;
  • відсутність інструкцій з охорони праці, технічних описів та інструкцій з експлуатації машин та обладнання;
  • несправність механізмів керування та гальмівних систем мобільних засобів механізації (на тракторах, комбайнах тощо);
  • відсутність захисних пристроїв на рухомих частинах машин та обладнання;
  • несправність пускових і блокувальних пристроїв;
  • несправність електроприводів та пускорегулювальної апаратури, машин і механізмів;
  • пошкодження електрообладнання;
  • відсутність двостороннього зв’язку на агрегатах, де зайнято більше двох працівників;
  • несправність тягово-зчіпних пристроїв на мобільних агрегатах;
  • відсутність або несправність захисних огороджень на мобільних робочих місцях;
  • несвоєчасне випробування підіймально-транспортних механізмів;
  • відсутність захисних пристроїв на охолоджених і нагрітих частинах машин та обладнання;
  • несправність (відсутність) вентиляційного та опалювального обладнання;
  • несправність інструменту, пристроїв, тари тощо;
  • неогороджені робочі місця на висоті;
  • недостатня освітленість робочих місць;
  • відсутність (неефективність) засобів захисту від дії шуму та вібрації;
  • відсутність (несправність) огороджень та засобів контролю під час зберігання пестицидів, агрохімікатів та інших отруйних речовин;
  • відсутність блискавкозахисту на токах, скиртах, складах тощо;
  • відсутність (невідповідність технічним регламентам, стандартам, технічним умовам) засобів колективного та індивідуального захисту, спецодягу, спецвзуття;
  • відсутність заземлення на електрообладнанні, зернозбиральних комбайнах, місткостях для зберігання та перевезення паливо-мастильних матеріалів;
  • необладнаність транспортних засобів, які використовують під час перевезення людей та матеріалів;
  • несправність (відсутність) засобів доступу на робочі місця і до місць обслуговування;
  • відсутність обладнаних місць відпочинку;
  • незадовільний стан доріг і шляхів;
  • захаращеність та незадовільний стан робочих місць і майданчиків.

Додамо, контроль та заходи стимулювання є ефективними важелями у забезпеченні дотриманням вимог охорони праці. Водночас варто зазначити, що під час здійснення заходів контролю необхідно не лише виявляти невідповідності, порушення вимог, а й концентрувати увагу на формальному виконанні заходів, а також аналізі результативності, ефективності та економічності цих заходів, засвоєння певних уроків на підставі виявлених відхилень. Ефективність систем контролю та стимулювання напряму залежить від правильної організації заходів та моніторингу їх якості.

Джерело: Управління Держпраці

Матеріали до теми


У двох областях запровадили аварійні графіки відключення світла
Тисячі споживачів залишилися без електроенергії. Сьогодні, 28 жовтня, кілька черг відключили у Сумській та Полтавській областях. У “Сумиобленерго” повідомили, що ...