Працівники, зайняті на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці чи ті, де потрібен професійний відбір, мають проходити попередні (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медогляди відповідно до ст. 169 КЗпП та ст. 17 Закону «Про охорону праці» (далі — Закон). Роботодавець у такому разі має дотримуватися «Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», затвердженого наказом МОЗ від 21.05.2007 р. № 246 (далі — Порядок № 246).
Процедуру прописано в Порядку № 246, а поширюється вона на юридичних, фізичних осіб незалежно від форми власності, у тому числі підприємців, які використовують найману працю (пп. 1.2 п. 1 Порядку № 246). Спочатку роботодавець має визначити, чи є підстави для проведення медоглядів тих чи інших категорій працівників. Для цього він проводить дослідження умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу.
Далі роботодавець щорічно до 1 грудня звертається в територіальний орган Держпраці із заявою для складання Акту визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду (додаток 1 до Порядку № 246) за участю профспілки або представника трудового колективу. До заяви додаються: штатний розпис або витяг з переліком структурних підрозділів та всіх професій; дані лабораторних досліджень умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу. До Акту вносяться дані щодо шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу та дані щодо робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд.
Під час прийняття на роботу, а також у разі переведення на іншу роботу роботодавець повинен видати працівнику направлення на обов’язковий попередній медичний огляд за встановленою формою. У направленні має бути надана характеристика умов праці. Водночас інформація про характеристику умов праці для кожної професії міститься лише в Акті.
Отже, якщо на підприємстві до початку 2020 року не складено Акт, то роботодавець з 01.01.2020 р. не матиме законних підстав для направлення працівника на попередній медичний огляд і для внесення до направлення даних щодо характеристики умов праці.
На підставі Акта роботодавець протягом місяця складає поіменні списків працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам наступного року в чотирьох примірниках (додаток 2 до Порядку № 246) та погоджує їх із фахівцем відділу з питань гігієни праці. Їх треба подати в паперовому та електронному вигляді. Один примірник залишається на підприємстві, другий — подається закладу охорони здоров’я (далі — ЗОЗ) для проведення медичного огляду працівників, третій — відділу з питань гігієни праці управління Держпраці, четвертий — робочому органу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування (далі — ВД ФСС). Далі роботодавець укладає договір про проведення медогляду лише з тим ЗОЗ, який має другу, першу або вищу акредитаційні категорії, ліцензію на здійснення медичної практики, у якому створено комісію із проведення медичних оглядів (далі — комісія), а лікарі пройшли підготовку з професійної патології. ЗОЗ складає план-графік проведення медичного огляду працівників підприємства та погоджує його із роботодавцем та територіальним органом Держпраці.
У плані-графіку вказуються строки проведення медоглядів, лабораторних, функціональних та інших досліджень та лікарі, залучені до їх проведення. Зверніть увагу: роботодавець має забезпечити своєчасну та організовану явку працівників на медогляд та обстеження. Для цього роботодавець має видати наказ (розпорядження) про проведення обов’язкового профілактичного медогляду. У наказі слід зазначити термін проведення медогляду, перелік працівників, які зобов’язані його пройти, а також відповідальних осіб.
Для проведення попереднього медичного огляду роботодавець направляє ЗОЗ, з яким укладено договір, лист із проханням провести попередній медогляд конкретного працівника. А працівникові видає направлення на обов’язковий попередній медичний огляд (додаток 3 до Порядку № 246). Такий самий порядок дій і в разі, якщо працівника треба перевести на важку роботу, роботу зі шкідливими або небезпечними умовами праці.
Комісія проводить медогляди, результати і висновок заносить до картки працівника (додаток 7 до Порядку № 246) і в медичну карту амбулаторного хворого за формою, затвердженою наказом від 27.12.1999 р. № 302 (п. 2.16 Порядку № 246), а працівникові видається Довідка про проходження медогляду (додаток 8 до Порядку № 246). У разі звільнення працівника картка видається йому під підпис для проходження медичного огляду за новим місцем роботи. Копія картки зберігається в архіві медустанови протягом 15 років після звільнення.
За результатами періодичних медичних оглядів (протягом місяця після їх закінчення) комісія також складає Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників (додаток 9 до Порядку № 246) у шести примірниках: один примірник залишається в ЗОЗ, що проводив медогляд, інші надаються роботодавцю, представнику профспілкової організації або уповноваженій працівниками особі, профпатологу, територіальному органу Держпраці, робочому органу ВД ФСС.
Фахівці відділу з питань гігієни праці під час підписання Заключного акта надають рекомендації щодо покращення умов праці та профілактики професійних захворювань, які є обов’язковими для виконання. Підписуючи Заключний акт, роботодавець надає інформацію про виконання заходів, запропонованих у Заключному акті за попередній рік, та інформацію щодо осіб, які не пройшли медогляд, і причин, з яких вони не пройшли медогляд. Заключний акт роботодавець має зберігати протягом 5 років. Рекомендації Заключного акта є для роботодавця підставою для переведення працівника на інші роботи і навіть відсторонення від роботи за тією чи іншою професією.
Джерело: Управління Держпраці
