Офіс у житловому будинку – це явище в Україні зовсім не диво. Більшості приміщень розташованих на перших поверхах житлових будинків змінено цільове призначення, а саме переоснащено під офіс, магазин, кафе, перукарню, лікарський заклад та інше.
Життя у житловому будинку кипить: підприємці та їх працівники займаються господарською діяльністю (провадження якої не заборонено вимогами Житлового кодексу України), поруч зі своїми повсякденними проблемами борються громадяни, мешканці будинку.
З урахуванням реформи житлово-комунальних послуг, задоволення власників квартир та/або нежитлових приміщень в забезпеченні належних умов проживання і господарсько-побутових потреб здійснюється виключно на договірних засадах з управителем.
В особі управителя може виступати як юридична особа, так і фізична особа-підприємець.
У договорі про надання послуг з управління багатоквартирним будинком обумовлюється утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем) тощо.
Якщо власники кватир здебільше користуються майже усім набором житлово-комунальних послуг, то підприємці, що проваджують діяльність у цьому ж будинку, до цього питання мають вибірковий підхід. Тобто, значну роль відіграє рівень задоволення очікувань споживача. Між тим, так склалося, розв’язання питань з підготовки внутнішньобудівельних систем газопостачання житлових багатоквартирних будинків до роботи в осінньо-зимовий період як підприємців, так і мешканців будинку здійснюється управителем, якого більшість визнає кращим по якості надання послуг та їх вартості.
Визначимо дії, які має зробити управитель, щоб утриматися на ринку з надання житлово-комунальних послуг, зокрема забезпечення належної експлуатації внутнішньобудинкових систем газопостачання.
Так, якщо будинок газифікований, управитель має:
- Укласти договір на планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків зі спеціалізованим підприємством, яке має дозвіл територіального органу Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки.
- Забезпечити проведення технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків спеціалізованим підприємством відповідно до укладених договорів.
- Укласти договір на проведення перевірки та прочищення димових та вентиляційних каналів житлових будинків спеціалізованим підприємством, яке має зареєстровану в територіальному органі Держпраці декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, зокрема на обстеження, ремонт та чищення димарів, повітропроводів.
- Забезпечити проведення перевірки, прочищення димових та вентиляційних каналів житлових будинків спеціалізованим підприємством. Увага! Приймання робіт з перевірки та прочищення димових та вентиляційних каналів житлових будинків має здійснювати особа, яка пройшла навчання та перевірку знань з Правил безпеки систем газопостачання в спеціалізованих навчальних закладах.
Періодичній перевірці і прочищенню підлягають:
димоходи опалювальних печей, ємкісних газових водонагрівачів і опалювальних котлів, які працюють сезонно, – не рідше ніж один раз на рік (перед початком опалювального сезону), які працюють цілий рік, – два рази на рік (навесні і восени);
димоходи від газових проточних і ємкісних газових водонагрівачів для гарячого водопостачання (залежно від матеріалу) – не рідше ніж один раз на 6 місяців (цегляні, цегляні і азбестоцементні, цегляні і керамічні димоходи) і не рідше ніж один раз на рік (металеві – з товщиною стінки не менше 3 мм, азбестоцементні, керамічні та із жаростійкого бетону).
Читайте також: Електробезпека в ОСББ: роз’яснення Управління Держпраці
Під час вищезазначеної перевірки з’ясовуються відповідність характеристик димових і вентиляційних каналів житлових будинків установленим нормам, а саме:
відповідність конструкції і використаних матеріалів вимогам проектної документації;
прохідність каналів (відсутність засмічення і наявність тяги);
герметичність;
відокремленість;
наявність і справність протипожежних розсічок від горючих конструкцій;
наявність поблизу оголовків встановлених приладів, обладнання у зоні вітрового підпору, що заважає належному повітрообміну;
справність та правильність розташування оголовку димоходу відносно даху і розташованих поблизу споруд і дерев з урахуванням зони вітрового підпору;
відсутність сажі і смоли – на внутрішніх поверхнях і тріщин – на зовнішніх.
- Здійснити фарбування відповідно до вимог ГОСТ внутрішньобудинкових систем газопостачання (газопроводів) житлових будинків.
- Здійснити (в осінній період) перевірку надійності ущільнення вводів і випусків інженерних підземних комунікацій з оформленням акту, в якому зазначати їх технічний стан.
- Забезпечити доступ до приміщень (квартир) та мереж, надавати всебічну допомогу працівникам спеціалізованого підприємства під час виконання ремонтно-відновлювальних робіт, проведення ними технічного обслуговування об’єктів і мереж газопостачання та газокористувального обладнання, а також, спеціалізованих підприємств при проведенні обстеження димових та вентиляційних каналів.
- Вживати заходів спрямованих на дотримання порядку щодо перепланування квартир, димових і вентиляційних каналів, недопущення випадків самовільної установки газових приладів та/або їх переобладнання без наявності необхідних проектних рішень.
- Залучати працівників спеціалізованого підприємства до проведення інструктажів мешканців будинку.
Джерело: Управління Держпраці у Миколаївській області
