19 лютого 12:00 – Публічний звіт голови Державної служби України з питань праці Романа Чернеги
Організатор: Державна служба України з питань праці.
Спікер: Роман Чернега – голова Державної служби України з питань праці.
Коротко. Під час звіту було презентовано інформація про проведені заходи, виконані завдання та їхні результати, використані кошти державного бюджету та інші питання щодо діяльності Держпраці у 2018 році.
Звіт за посиланням: http://dsp.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/prezentacija-derzhpraci1222.pdf
Підсумкові матеріали:
Ризик використання незадекларованої праці найвищий у чотирьох галузях – голова Держпраці
Серед галузей економіки України найвищі ризики використання незадекларованої праці існують у торгівлі, готельному та ресторанному бізнесі, промисловості та сільському господарстві.
Про це сказав голова Державної служби з питань праці Роман Чернега під час прес-конференції в Укрінформі, звітуючи про результати роботи у 2018 році.
“Найбільше ризиків, і в яких за результатами 2018 року ми виявляємо незадекларовану працю – у торгівлі, діяльності готелів, ресторанів, будівництві, промисловості та сільському господарстві”, – сказав Чернега.
За його словами, роботодавці в цих сегментах ринку намагаються різними способами оптимізовувати свою діяльність, зменшувати кількість сплачених податків та, відповідно, не працевлаштовувати людей.
Як розповів Чернега, у 2018 році виявлено 25 тис. 179 працівників, допущених до роботи без належного оформлення трудових відносин.
Відповідно, зазначив він, на роботодавців накладені штрафи на суму близько 1 млрд 700 грн.
Держпраці фіксує найбільше порушень трудового законодавства у сфері оплати праці
Державна служба з питань праці у 2018 році найбільше порушень трудового законодавства зафіксувала у сфері оплати праці.
Про це сказав голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега під час прес-конференції в Укрінформі, звітуючи про результати роботи у 2018 році.
“Найбільше порушень трудового законодавства тенденційно та традиційно залишається у сфері оплати праці. Тобто звертаються громадяни до Держпраці, територіальних управлінь з проханням роз’яснити, перевірити роботодавця. Причиною таких звернень є порушення виплат заробітної плати”, – зазначив Чернега.
Він також нагадав, що урядом було ухвалено рішення про підвищення мінімалки в Україні.
“У цьому зв’язку існує багато непорозумінь між роботодавцями та працівниками у частині, зокрема, виплати мінімальної зарплати. Одразу ж хочу сказати, що не завжди ці скарги знаходять своє підтвердження. Є об’єктивні причини, коли роботодавець не виплачує в тому числі мінімальну заробітну плату: це може бути і неповний робочий день, і перебування людини на лікарняному, у відпустці, з інших причин. І це об’єктивно дає нам підстави в результаті таких перевірок приймати рішення, що таких порушень немає”, – наголосив Чернега.
Водночас він додав, що нині основними боржниками по заробітній платі й надалі залишаються економічно активні підприємства.
За його словами, на сьогодні погашено 640 млн грн боргу із зарплати перед 104 тисячами працівників.
Чернега додав, що на сьогодні борг за статистичними даними становить понад 2 млрд 600 млн грн. При цьому, за його словами, найбільшим боржником із виплати зарплат є Укроборонпром, який заборгував своїм працівникам близько 400 млн грн зарплати.
Торік в Україні 409 людей загинуло на виробництві — голова Держпраці
В Україні протягом 2018 року на виробництві загинуло 409 осіб.
Про це сказав голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега під час прес-конференції в Укрінформі.
“Відразу треба сказати, що загальний травматизм в Україні зменшився, але смертельний травматизм в Україні дещо зріс. Якщо у 2017 році було 366 смертельних випадків, то у 2018 році – 409 летальних випадків на виробництві”, – зазначив Чернега.
За його словами, причини летальних випадків на виробництві не змінюються протягом останніх років.
“Переважна більшість причин — організаційні, та пов’язані в першу чергу з людським фактором”, – наголосив Чернега.
Серед інших- причин — технічні, психофізіологічні.
Водночас, за його словами, серед подій, що призвели до нещасних випадків, першість займають дорожньо-транспортні пригоди, далі — падіння, обрушування предметів, дія деталей, що рухаються, ураження електричним струмом, умисне вбивство та дія шкідливих речовин.
Джерело: Укрінформ
