Роботодавці малих підприємств не вважають за потрібне вкладати кошти в охорону праці. Основним важелем впливу, на мою думку, може бути тільки цільова програма держави щодо підтримки малого бізнесу з питань безпеки та гігієни праці, спрощення нормативно-правової бази з питань охорони праці та постійна пропагандистська робота.
На жаль, статистичні дані щодо травматизму на малих підприємствах в Україні відсутні, але, як відзначають фахівці Фонду соціального страхування України, значна більшість таких підприємств питаннями забезпечення безпеки та гігієни праці для працівників взагалі не переймаються.
Роботодавці малих підприємств не виконують вимоги ст. 19 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ щодо фінансування охорони праці роботодавцем. Ці вимоги поширюються на всі підприємства, незалежно від форми власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю.
Витрати на охорону праці повинні становити не менше 0,5% від фонду оплати праці за попередній рік. Це не такі вже великі кошти, хоча використання їх дозволить знизити рівень травматизму на виробництві.
У статті «Організація роботи з охорони праці на малих підприємствах» читайте докладніше:
- Вимоги законодавства з ОП щодо створення служб охорони праці
- Чек-лист з охорони праці для малих підприємств: як забезпечити його виконання
Приклад
На малому підприємстві працює 10 осіб.
Середня заробітна плата на одного працівника становить 10 тис. грн.
Фонд оплати праці за рік становитиме: 10 000 х 10 х 12 = 1 200 000 грн.
Мінімально на охорону праці за рік необхідно витратити — 1 200 000 х 0,5 : 100 = 6000 грн (це забезпечення інструкціями з охорони праці, засобами індивідуального захисту, засобами гігієни, навчання з охорони праці тощо).
Вимоги законодавства з охорони праці щодо створення служб охорони праці
Відповідно до Закону № 2694 роботодавець (власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю) зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Важливу роль в організації роботи з охорони праці відіграє служба охорони праці. На неї покладено опрацювання ефективної системи управління охороною праці на підприємстві, забезпечення фахової підтримки рішень роботодавця з цих питань, організація проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози життю або здоров’ю працівників.
Водночас із назви ст. 15 «Служба охорони праці на підприємстві» Закону № 2694 випливає те, що обов’язковість норм, передбачених цією статтею, поширюється тільки на підприємства і не стосується фізичних осіб.
Розгляньмо такі поняття, як «суб’єкти підприємництва» та «підприємство» з урахуванням поняття малого підприємництва та малого підприємства.
Законодавче пояснення понять «суб’єкти підприємництва» та «підприємство»
| Витяг із законів | |
| Стаття 55 Господарського кодексу України визначає, що: | Стаття 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 996-XIV визначає, що: |
| суб’єктами мікропідприємництва є: • фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи — підприємці; • юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України |
мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом з таких критеріїв: • балансова вартість активів — до 350 тисяч євро; • чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 700 тисяч євро; • середня кількість працівників — до 10 осіб |
| суб’єктами малого підприємництва є: • фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи — підприємці; • юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України |
малими вважаються підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом з таких критеріїв: • балансова вартість активів — до 4 мільйонів євро; • чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 мільйонів євро; • середня кількість працівників — до 50 осіб |
Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.
Відповідно до ст. 62 Господарського кодексу України підприємство — це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.
За сферою діяльності підприємства класифікуються як промислове, сільськогосподарське, будівельне, транспортне, фінансово-кредитне, торговельне, посередницьке тощо.
Чек-лист з охорони праці для малих підприємств
З метою дотримання чинного законодавства з питань охорони праці на малих підприємствах бажано визначити мінімум питань з охорони праці, які підлягають обов’язковому виконанню і дотримання яких дозволить роботодавцю тримати на контролі основні вимоги безпеки та гігієни праці.
Для цього пропонується чек-лист з охорони праці, який матиме такий вигляд.
Повна версія статті — у практичному додатку «Консультант з охорони праці та пожежної безпеки» № 4, 2019.
Автор — Георгій Лесенко, експерт з охорони праці
Переконайтеся, що ви передплатили журнал і вся необхідна інформація є під рукою!
