Охорона праці медіапрацівників


Охорона праці медіапрацівників

Існує прислів’я: журналіст мусить бути на пожежі за чверть години до її початку, хоча за правилами безпеки — цієї пожежі не повинно бути взагалі.

Діяльність медіапрацівників направлена на збирання та відтворення інформації, під якою відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. № 2657-XII (далі — Закон № 2657) розуміють будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Як правило, медіапрацівники, які займаються збиранням та обробкою інформації, не залучаються до робіт з підвищеною небезпекою. У разі залучення медіапрацівника до роботи в умовах підвищеної небезпеки він має отримати відповідний допуск (пройти навчання, інструктаж тощо).

Медіапрацівник не повинен залучатися до роботи за наявності медичних протипоказань. Умови праці медіапрацівника залежать від його спеціалізації.

У статті «Охорона праці медіапрацівників» читайте докладніше:
1. Якими законами України визначено діяльність медіапрацівників (журналістів)?
2. Нормативне регулювання вимог охорони праці журналістів
3. Права та обов’язки журналістів

Діяльність медіапрацівників за класифікацією видів економічної діяльності належить до секції J «Інформація та телекомунікації». Відповідно до додатку Порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2012 р. № 237, «діяльність інформаційних агентств» (клас 63.91 згідно з ДК 009:2010) за розподілом видів економічної діяльності належить до 7-го класу професійного ризику виробництв.

В Україні діяльність медіапрацівників визначають такі нормативно-правові акти:
• Закон № 2657;
• Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16 листопада 1992 р. № 2782-XII (далі — Закон № 2782);
• Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23 вересня 1997 р. № 540/97-ВР (далі — Закон № 540);
• Закон України «Про пресу та інші засоби масової інформації» від 12 червня 1990 р. № 1552-I (далі — Закон № 1552);
• Закон України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» від 23 вересня 1997 р. № 539/97-ВР (далі — Закон № 539);
• Закон України «Про інформаційні агентства» від 28 лютого 1995 р. № 74/95-ВР (далі — Закон № 74);
• Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21 грудня 1993 р. № 3759-XII (далі — Закон № 3759).

Вимоги охорони праці в інформаційній сфері визначали нормативно-правові акти з охорони праці, що були розроблені за часів Радянського Союзу, дію яких в Україні скасовано розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 р. № 1022-р.

На медіапрацівників поширюється дія Кодексу законів про працю
України (далі — КЗпП). Власник або уповноважений ним орган повинен організувати безпечні умови праці, забезпечувати трудову та виробничу дисципліну, неухильно дотримуватися трудового законодавства та правил охорони праці (ст. 141, 153 КЗпП). Стаття 29 КЗпП передбачає, що до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов’язаний «проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони».

Існують громадські медіаорганізації, де роботи виконуються на громадських засадах, а також така категорія осіб, які працюють вдома (так звані «фрилансери», «надомники»).

На практиці договори на «виконання роботи вдома» між власником і найманим працівником укладаються за умови, що виконання даної роботи зумовлене певними обставинами (наприклад, з інвалідом або з робітницею, яка має дитину-інваліда, що потребує постійного догляду, з жінками, що мають дітей віком до 15 років тощо) і виконання роботи вдома не перешкоджає виробничому процесу. Формально підходячи, «фриланс» — підприємницька діяльність, а «фрилансери» — індивідуальні підприємці, що надають послуги (ФОП).

З точки зору трудового законодавства соціальні гарантії медіапрацівника, який працює на умовах трудового договору в умовах редакції та вдома, не відрізняються стосовно вимог охорони праці.

Повна версія статті — в рубриці «Безпека праці на підприємстві» журналу «Охорона праці і пожежна безпека» №10, 2018.
Автор — Микола Федоренко, головний державний інспектор Головного управління Держпраці України в Київській області.

Переконайтеся, що ви передплатили журнал і вся необхідна інформація є під рукою!

Матеріали до теми


Видача наряд-допуску для виконання робіт на висоті: дбаємо про безпеку
Порядок безпечного виконання робіт на висоті регламентовано Правилами охорони праці під час виконання робіт на висоті (далі – Правила). На ...
Про реалізацію прав працівників на безпечні умови праці
Систематичний і достовірний збір даних про стан охорони праці і травматизм на виробництві є об’єктивним підґрунтям для здійснення аналізу всіх ...