На вихід: чи можна врятуватися у київських ТЦ під час пожежі?


На вихід: чи можна врятуватися у київських ТЦ під час пожежі?

Пояснюємо, як має працювати протипожежна система в торговельному центрі та наскільки безпечними є столичні шопінг моли (є й такі, де ще багато роботи в цьому напрямку).

Пожежа, що призвела до загибелі 64 людей у російському місті Кемерово, викликала занепокоєння з приводу безпеки й українських, зокрема столичних, торговельних центрів.

Публікуємо репортаж від порталу «Хмарочос» із таких популярних магазинів-гігантів: Осean Plaza, ЦУМ, «Квадрат» на Лук’янівці й універмаг «Україна».

Михайло Подоляк, спеціаліст з проведення експертиз протипожежного стану, пояснив для «Хмарочоса», які системи повинні спрацьовувати у торговельних центрах під час пожежі. «У таких будівлях встановлюють автоматичну пожежну сигналізацію. ЇЇ завдання – виявити пожежу на ранній стадії за рахунок диму або підвищення температури. Вона також подає сигнал іншим системам: вмикаються системи димовидалення, припиняється подача свіжого повітря у вентиляцію, двері на магнітних замках знестурмлюються, ескалатори зупиняються, ліфти спускаються на перший поверх та відчиняються. Згідно з нормами, ліфти та ескалатори не є шляхами евакуації, такими вважають лише стаціонарні сходові клітини.

Крім того, існують автоматичні системи пожежогасіння. Найчастіше, це розприскувачі на стелі, що спрацьовують у випадку нагрівання повітря до певної температури (зазвичай, 68°C). У цьому випадку колба всередині лопається і починається зрошення відповідної ділянки водою. У будівлях також повинні бути первинні засоби пожежогасіння: вогнегасники та кранкомплекти (шафки з пожежними рукавами, під’єднаними до трубопроводу). Вони дозволяють працівникам самостійно почати гасити пожежу, зазвичай, такий обов’язок покладається на охорону.

Протипожежні інструктажі для співробітників повинні відбуватися принаймні раз на рік, а також одразу після працевлаштування на робочому місці. Кожен працівник повинен знати, де розташовані засоби пожежогасіння, виходи для евакуації та ключі від них.

Кількість евакуаційних виходів, відстань між ними та ширина проходів розраховуються індивідуально для кожної будівлі. При цьому Державні будівельні норми (ДБНи) визначають граничні допустимі показники. Згідно з нормами протягом робочого часу приміщення усі аварійні виходи повинні бути відчинені. Але, як правило, охорона проти цього. Тому встановлюють двері на магнітних замках, або розміщують ключі у скриньках біля виходів. Рідше, ключі можуть бути в охоронця, що чергує неподалік цього виходу», – розповідає Михайло Подоляк.

Найчастіше, за словами спеціаліста, порушення пожежної безпеки в торговельних центрах стосуються недотримання норм зберігання товару у складських приміщеннях та перегородження основних шляхів евакуації.

Завдання перевіряти роботу протипожежних систем у столиці покладено на управління з надзвичайних ситуацій КМДА. Разом з тим, журналісти вирішили самотужки перевірити готовність персоналу до надзвичайних ситуацій, стан шляхів евакуації та зрозумілість навігації у чотирьох столичних торговельних центрах.

ЦУМ

Рік відкриття (після реконструкції): 2016
Загальна площа: 45 000 кв. м.
Кількість поверхів: 8
Кількість відвідувачі на день: 15 тисяч осіб
Приблизний час евакуації: 8 хвилин

Охоронці ЦУМу  одразу погодилися показати усі виходи для евакуації. На практиці виявилося, що їх можна легко знайти без сторонньої допомоги завдяки зрозумілій і помітній навігації. На кожному поверсі є вихід на чотири евакуаційні сходові клітини. Частина дверей відчинені, частина – на магнітних замках. Проходи до них широкі та не заставлені предметами, на сходах теж пусто.

На вихід: чи можна врятуватися у київських ТЦ під час пожежі?

Серед опитаних «Хмарочосом» продавців-консультантів практично усі знають, де найближчий до них вихід для евакуації. Розповідають, що періодично проходять навчання. Охоронці ж запевняють, що їх інструктують щодня. Ми уточнили інформацію в адміністрації універмагу, де нам повідомили, що для служби охорони проводять короткий інструктаж щоденно, а тренування щодо гасіння умовної пожежі – щомісяця. Інший персонал проходить навчання щоквартально. Також два рази на рік тут влаштовують загальне тренування зі спрацьовуванням систем гасіння пожежі та загальною евакуацією.

Єдиний помічений недолік – відсутність планів евакуації. Олег Сорока, начальник відділу охорони праці та пожежної безпеки, пояснив, що через перепланування приміщень, плани підлягали коригуванню. За його словами, вони будуть розміщені на поверхах вже 30-31 березня.

Осean Plaza

Рік відкриття: 2012
Загальна площа: 165 тис. кв. м.
Кількість поверхів: 4
Кількість відвідувачів на день: 70 тисяч людей.
Час евакуації: 10 хвилин.

У Осean Plaza схеми з евакуації висять практично біля кожного виходу. На першому поверсі таких виходів (окрім центрального) вісім. Проходи широкі й незаставлені, двері закриті на магнітні замки, частина з них позначена написами «Службовий вхід» і відкривається пропусками працівників. Шлях до виходів вказують зрозумілі підсвічені вказівники у коридорах.

На вихід: чи можна врятуватися у київських ТЦ під час пожежі?

А ось працівники магазинів навряд чи допоможуть зорієнтуватися. Більша частина опитаних нами продавців-консультантів не знала, де найближчий вихід для евакуації. Ті ж, що відповіли правильно, відсилали нас до сходів, які вони знають, оскільки приходять цим шляхом на роботу або виходять до місця для паління. З правилами пожежної безпеки вони ознайомлювалися в письмовому вигляді. Та, враховуючи, що ми отримували відповіді з пропозиціями скористатися ескалатором чи ліфтами для евакуації, – цього, здається, не достатньо. Варто також зауважити, що окремі мережеві магазини проводять власні інструктажі для працівників, зокрема показують, де зберігається вогнегасник і як ним користуватись.

З’ясувати в охоронців, як часто проводять навчання для них, не вдалося: чоловіки пояснили, що, за інструкцією, їм не варто спілкуватися з журналістами. Тим часом в офіційній відповіді  Осean Plaza нам повідомили, що навчання проводяться на регулярній основі, один раз на місяць. Крім того, в торговельному центрі запевнили: «Щодня близько 80 працівників ТРЦ готові допомогти відвідувачам у будь-якій ситуації. Крім того, на території є два працівники державного пожежно-рятувального поста ДСНС, які працюють цілодобово».

Універмаг «Україна»

Рік відкриття (після реконструкції): 2004
Загальна площа: 45,331 кв. м.
Кількість поверхів: 5

Схеми евакуації є й в «Україні» –  ми знайшли по дві на кожному поверсі. На планах зображені два виходи на сходові майданчики, позначені як запасні. Проходи до них хоч і не надто широкі, проте, вільні. Крім того, на схемі другого поверху вказано ще шість виходів.

На вихід: чи можна врятуватися у київських ТЦ під час пожежі?

Більшість опитаних нами продавців стверджували, що знають, де аварійний вихід, проте, або вказували на нього неправильно, або спрямовували нас на центральні сходи. До слова, відмінність універмагу – дві широкі стаціонарні сходові клітини, які є основними шляхом переміщення людей між поверхами. Ось тільки одні з них ведуть до зачинених дверей – вам доведеться шукати інший вихід вже на першому поверсі. Інструктажі з техніки пожежної безпеки пригадували переважно працівники мережевих магазинів.

Кілька дверей з позначкою «Вихід» розташовані безпосередньо в магазинах. І ставлення до них, відповідно, різниться: в одному консультанти, здається, взагалі не знали про шлях евакуації. У іншому – дверні ручки перев’язали дротом; ще в одному двері були закриті, проте ключ висів поруч в опломбованій скрині. В усіх трьох вихід був перегороджений конструкціями (варто зазначити, що вони були пересувними, на коліщатах), і стосовно них нам відповідали однаково: «Це ми тільки ось перевішували товар, ще не встигли забрати».

З навігацією тут гірше ніж у попередніх ТЦ: у коридорі немає вказівників аварійних виходів. Проте у бічних проходах, магазинах з виходами та над самими дверима підсвічені таблички знайти можна.

Також універмаг «Україна» відзначився доволі агресивними охоронцями. На запитання про виходи для евакуації та останнє навчання з пожежної безпеки, яке для них проводили, один з охоронців покликав «головного». Працівник, який вийшов до нас, відмовився себе називати та повідомив, що нічого нам не скаже, оскільки для таких запитань потрібен дозвіл, який ми все одно не зможемо отримати від людей, чиї контакти він нам не надасть.

ТЦ «Квадрат» поблизу станції метро «Лук’янівська»

Рік відкриття: 2003
Загальна площа: 9200 кв. м.
Кількість поверхів: 5
Кількість відвідувачів на день: 20 000

Торговельний центр «Квадрат» найменший у порівнянні з попередніми. Разом з тим, відвідуваність, зазначена у них на сайті, перевищує показники ЦУМа. Певно, не останнім чином завдяки близькості станції метро та закладу «Пузата хата», розташованому на четвертому поверсі будівлі.

На вихід: чи можна врятуватися у київських ТЦ під час пожежі?

Коли заходиш в ТЦ, одразу впадає в очі заплутане планування та відсутність вказівників. На другому поверсі знаходимо план евакуації. Поруч – перший вихід, у хорошому стані, проте, зачинений. Працівники розповідають, що тут працює система магнітних замків. Всього виходів на поверсі три, й останній нам вдається знайти лише з допомогою охоронця. «А ви у магазинах шукали?», – запитує він. І дійсно, до двох виходів на цьому поверсі вам доведеться проходити між стелажами з одягом. Таблички «Вихід» над дверима горять, проте, помітити їх – непросте завдання.

На третьому поверсі план евакуації та один з виходів знаходяться у частині залу, який зараз на ремонті. Два інших – розташовані в магазинах, зокрема, у примірочній магазину жіночої білизни. Ми заміряли тут ширину проходу – 105 см, хоча мінімальна повинна бути 140 см. Разом з тим, продавчині запевнили, що проходили інструктаж, мають пожежний кранкомплект та вміють ним користуватися.

Серед інших працівників відповіді різнилися, близько половини знали, де вихід, проте, централізованих навчань не пригадали. Продавчиня, що працює у «Квадраті» з моменту відкриття, розповідає: раніше навчання були щорічними, проте, останніх два роки їх зовсім не проводили. Охоронці реагували на наше запитання по-різному: одні відмовлялись розмовляти, інші скромно відповідали, що тренуються регулярно.

Від служби обслуговування ТЦ відповіді отримати не вдалося. Відповідний працівник відмовився з нами спілкуватися, аргументувавши це тим, що в нього багато іншої роботи, а після запитання про пожежну безпеку й зовсім поклав слухавку.

Для матеріалу обиралися відвідувані торговельні центри різних років побудови, розташовані у центрі міста, чи неподалік нього. Опитування працівників здійснювалося випадково без попереднього узгодження.

Джерело: Хмарочос

Матеріали до теми


Правила використання генераторів: як вберегтися від пожеж
Під час зимового періоду за відсутності світла люди активно використовують генератори як джерела резервного електропостачання. Проте не завжди дотримуються правил ...
Пожежна безпека під час використання нагрівальних елементів
Промислові електронагрівачі застосовуються для теплового впливу на вузли агломераторів, ТПА та інших установок, спрямованих на переробку заготовок і випуск готової ...
Вогневі роботи: хто відповідальний за підготовку
Відповідальним за виконання підготовчих робіт призначаються тільки фахівці виробничого підрозділу конкретного об’єкта. Перелік посадових осіб, відповідальних за виконання підготовчих робіт, ...
Основні дії в разі виникнення пожежі, пов’язаної з кисневим обладнанням
Якщо виникає пожежа, пов’язана з кисневим обладнанням, необхідно діяти негайно, щоб мінімізувати ризики. Ось кілька основних рекомендацій: Перекрити подачу кисню. ...