...

Вимоги охорони праці при проведенні посівних робіт


Вимоги охорони праці при проведенні посівних робіт

Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»
Автор: Ігор ПАВЛЮК, експерт з охорони праці в АПК

Перед початком посівної необхідно скласти технологічну карту робіт, до якої включити всі аспекти майбутніх виробничих операцій (агрономічні, економічні, технічні тощо), зокрема й питання охорони праці.

Правильні розрахунки та дотримання всіх вимог дозволять підвищити рівень виконання запланованих робіт.

1. Підготовка техніки

1.1. Слід провести ретельну перевірку технічного стану сільськогосподарських машин, які намічено задіяти в ході посівної. Така перевірка здійснюється одночасно з технологічним налаштуванням механізмів. При цьому необхідно керуватися вимогами нормативно-правових актів про охорону праці та інструкціями з експлуатації, наданими виробниками техніки.

Перевірку слід проводити силами служби (спеціаліста) агропідприємства з охорони праці разом з головним інженером або керівником служби експлуатації.

1.2. В ході перевірки необхідно переконатися у:

  • відповідності конструкції машин і механізмів, які будуть застосовуватися під час посівної, чинним стандартам безпеки праці;
  • наявності акта ремонтної організації про відповідність відремонтованих агрегатів вимогам безпеки;
  • наявності сертифікатів відповідності, які підтверджують безпечність використання машин та устатковання, виготовленого за межами України;
  • наявності необхідних попереджувальних написів на вузлах і агрегатах сільгоспмашин.

1.3. Метою перевірки є недопущення до використання у весняних польових роботах несправної техніки, а також машин і механізмів, до конструкції яких внесено зміни, не передбачені виробником. Зокрема, слід категорично заборонити використовувати в роботах трактори з ручним (шнуровим) запуском двигуна.

1.4. Особливої уваги при підготовці до виконання весняних польових робіт має контроль протипожежного стану пунктів (агрегатів) заправляння тракторів і автомобілів пальним відповідно до вимог нормативних документів.

1.5. Для забезпечення безвідмовної роботи машин і механізмів і попередження травматизму необхідно організувати службу технічного обслуговування та ремонту техніки в полі.

2. Вимоги до самохідних машин

2.1. Кабіни тракторів повинні забезпечити механізатору вільний огляд робочих органів навісних і причіпних сільськогосподарських машин.

2.2. Кабіна трактора повинна мати не менше трьох аварійних виходів, а машини — не менше двох.

Аварійні виходи повинні відкриватися вручну без інструменту за проміжок часу не довше 3 сек. Якщо вікна не пристосовані до аварійного відкривання, в кабіні має бути аварійний засіб для миттєвого розбиття скла.

2.3. Не допускається зміна заводської конструкції гальмівних систем трактора.

2.4. Гальмівний шлях при холодних гальмах повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.019.

2.5. Органи управління повинні забезпечувати прямолінійність руху тракторів з причіпними агрегатами, повороти, зупинення, початок руху, належне утримання на схилі, запуск двигуна з кабіни тощо.

2.6. Вихлопна система двигуна має забезпечувати гасіння іскор до виходу відпрацьованих газів в атмосферу.

2.7. Контрольні прилади на пульті управління повинні підсвічуватися відбитим світлом.

3. Вимоги до причіпних і навісних сільськогосподарських машин

3.1. Стоянкові гальма повинні утримувати машину на схилі 10° (18 %).

3.2. Машини, ширина яких перевищує габарити рушія, повинні бути обладнані світловідбивачами (ззаду — червоного, спереду — білого кольору), а також власними приладами світлової сигналізації.

3.3. Причіпні та напівпричіпні машини повинні мати жорсткі зчіпні пристрої. Останні мають бути обладнані страхувальним ланцюгом або тросом.

3.4. Робочі органи навісного та причіпного обладнання повинні мати спеціальні фіксатори для транспортування.

3.5. Карданні вали приводу машин повинні мають бути закритими захисним огородженням.

3.6. Гідравлічні машини, крім монтованих, повинні з’єднуватися з гідросистемами енергетичного засобу за допомогою розривних муфт.

3.7. Регулювання робочих органів та інших механізмів машини під час руху має здійснюватися із робочого місця оператора рушія або оператора машини.

3.8. Місця розташування точок змащування машин повинні бути позначені кольоровими покажчиками. Застосування ковпачкових маслянок для змащування деталей, які обертаються, не допускається.

3.9. Кришки насіннєвих і тутових ящиків сівалок повинні щільно закриватися та надійно фіксуватися за допомогою запірного пристрою, а за потреби — вільно відкриватися.

4. Підготовка поля та визначення маршруту

4.1. Ці дії слід виконувати у денний час, в умовах хорошої видимості. Необхідно оглянути поле, на якому будуть проводитися посівні роботи, з метою усунення перешкод під час виконання робіт. Слід прибрати камені та великі грудки землі, купи пожнивних залишків, засипати ями тощо. Поле необхідно обробити культиватором на глибину загортання насіння. Небезпечні місця (камені, яри, канави тощо) слід позначити добре помітними знаками висотою до 3 м. Під час огляду поля необхідно визначити спосіб та напрямок руху агрегатів, підготувати поворотні смуги, обрати найзручніші під’їзди до відповідних ділянок. Поблизу небезпечних місць ширина поворотної смуги повинна бути не вужчою, ніж подвійний мінімальний радіус розвороту самохідного технічного засобу.

4.2. Пересування агрегатів до місця роботи та під час виконання робіт має здійснюватися відповідно до заздалегідь розроблених маршрутів і технологій, затверджених керівником чи головним агрономом агропідприємства. З цими правилами мають бути ознайомлені всі учасники посівних робіт.

5. Підготовка персоналу та робочих місць

5.1. Працівники, які мають брати участь у проведенні весняних польових робіт, повинні пройти відповідний інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки.

5.2. Постійні та тимчасові робочі місця персоналу повинні мати належне освітлення.

5.3. Для забезпечення належних умов праці на посівній необхідно організувати в польових умовах пункти обігріву й харчування працівників, а також можливість надання їм оперативної медичної допомоги в разі необхідності.

5.4. Для роботи в полі тракторні екіпажі та віддалені бригади необхідно забезпечити засобами зв’язку.

6. Робота в полі

6.1. Після першого проходу машини полем слід ще раз перевірити справність робочих органів агрегатів. При цьому треба звернути увагу на:

  • технічний стан і комплектність машини;
  • наявність і справність інструментів та пристроїв;
  • надійність кріплення робочих органів;
  • наявність пристосувань для очищення робочих органів машин від ґрунту (чистиків, гачків тощо).

6.2. Розвороти навісних і напівнавісних машин слід здійснювати в піднятому стані, а причіпних — з вийнятими з ґрунту робочими органами. Швидкість руху машин при виконанні розворотів не повинна перевищувати 4 км/год.

6.3. Якщо на полі працює одночасно кілька одиниць техніки, мінімальна дистанція між ними має становити 30 м.

6.4. Один працівник може обслуговувати лише один агрегат.

6.5. Важливе значення має узгодженість дій між трактористом і сіячами. Якщо посівний агрегат обслуговують кілька сіячів, один з них призначається старшим і лише він подає сигнали механізатору. Починати рух тракторист може лише після сигналу старшого сіяча.

ПОТРІБНО ЗНАТИ

Людський фактор

Нещасні випадки зі смертельними наслідками в АПК найчастіше трапляються під час експлуатації самохідних машин (до 70 % випадків). Це насамперед колісні трактори, зерно- і кормозбиральні комбайни та вантажні автомобілі. Причиною приблизно 30 % нещасних випадків у сільському господарстві є банальна неуважність і порушення працівниками простих норм безпеки праці під час виконання механізованих процесів. Наприклад, досить часто працівники в рільництві отримують травми внаслідок наїзду автомобіля чи трактора, який рухався заднім ходом. Досі в агрокомплексі не викоренено випадки ризикованого перевезення людей у необладнаному відкритому кузові вантажного автомобіля або й у тракторному причепі.

Минулорічна посівна у країні не обійшлася без жертв. Одна з трагедій трапилася в Миколаївській області: працівник фермерського господарства порушив правила особистої безпеки, через що його валом висівної машини затягнуло всередину. Від отриманих тілесних ушкоджень чоловік помер.

Подібний випадок стався й на Чернігівщині. Тракторист-машиніст під час виконання посівних робіт вийшов з кабіни трактора, який рухався, та потрапив під зернову сівалку, отримавши при цьому травми, несумісні із життям.

До факторів, які можуть спричинити нещасний випадок під час посівної, належать:

  • відсутність попереджувальних знаків і написів на сільгоспмашинах;
  • відсутність інструкцій з охорони праці, технічних описів та інструкцій з експлуатації машин та обладнання;
  • відсутність захисних (огороджувальних) пристроїв на рухомих частинах машин та обладнання;
  • відсутність двостороннього зв’язку на агрегатах, де працюють двоє і більше осіб;
  • відсутність заземлення на електрообладнанні та ємностях для зберігання й перевезення паливо-мастильних матеріалів;
  • відсутність захисних пристроїв на охолоджених і нагрітих частинах машин та обладнання;
  • відсутність (несправність) захисних огорож (кожухів) на мобільних робочих місцях;
  • відсутність (невідповідність технічним умовам) засобів колективного та індивідуального захисту, спецодягу, спецвзуття;
  • несправність (відсутність) вентиляційного та опалювального обладнання у кабінах тракторів і комбайнів;
  • несправність механізмів керування та гальмівних систем машин;
  • несправність пускових та блокувальних пристроїв;
  • несправність електрообладнання машин і механізмів;
  • несправність тягово-зчіпних пристроїв;
  • неприєднання гальмівної системи причіпних машин до гальмівної системи тракторів.

ЗАБОРОНЕНО:

  • допуск працівників до виконання робіт без проходження необхідного інструктажу з охорони праці;
  • допуск працівників до робочого місця в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння;
  • використання машин, механізмів обладнання та інструмента в несправному стані та не за призначенням;
  • усунення несправності техніки на працюючому обладнанні без його зупинення;
  • робота без захисних пристроїв, спецодягу та засобів індивідуального захисту;
  • проїзд сільгоспмашинами за незапланованими маршрутами.