Як засоби механізації під час складських вантажно-розвантажувальних робіт можуть використовуватись: засоби малої механізації (штабелеукладачі, ручні візки тощо).
Відповідно до п. 1.2 е) дія Правил будови і безпечної експлуатації навантажувачів (НПАОП 0.00-1.22-08) поширюється на штабелеукладачі самохідні (з робочим місцем водія або керовані з підлоги) та з ручним пересуванням. Навантажувачі відносяться до мобільних засобів праці та технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на дорогах загального користування. Відповідно до п. 1.4 НПАОП 0.00-1.22-08 Правила не поширюються на візки вантажні з підіймальним пристроєм.
Отже, вимоги безпеки праці під час експлуатації електроштабелера визначають НПАОП 0.00-1.22-08, які не поширюються на експлуатацію електровізків, які відносяться до засобів долішнього переміщення вантажів.
Окрім НПАОП 0.00-1.22-08, на штабелери поширюються вимоги ДСТУ ГОСТ 31203:2006 «Машини долішнього транспорту. Штабелеукладачі та навантажувачі з платформою з великою висотою підіймання. Методи випробування на стійкість»; ДСТУ ГОСТ 30867:2006 «Транспорт долішній безрейковий. Навантажувачі та штабелеукладачі, які працюють з нахиленим вперед вантажопідіймачем. Додаткові випробування на стійкість».
Загальні вимоги експлуатації електрообладнання самохідних вилкових навантажувачів визначає ДСТУ EN 60204-1:2004 «Безпечність машин. Електрообладнання машин. Частина 1. Загальні вимоги», відповідно до п. 6.2.2 якого до електрообладнання повинна мати доступ кваліфікована або проінструктована особа з електротехніки, при цьому під кваліфікованою особою з електротехніки розуміють «людину з відповідною освітою і досвідом, що дозволяють їй передбачати ризики і уникати небезпек, які можуть бути спричинені електрикою».
Загальні вимоги безпеки безрейкового долішнього транспорту визначає розділ 14 «Правила техніки безпеки і практичні вказівки з використання машин долішнього транспорту» міждержавного стандарту ДСТУ ГОСТ 30871:2006 «Транспорт долішній безрейковий. Вимоги безпеки».
«Управління тракторами і самохідним технологічним устаткованням» входять до Переліку робіт з підвищеною небезпекою (п. 109 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 січня 2005 р. № 15). Навантажувачі всіх типів (за винятком штабелеукладачів з ручним пересуванням) підлягають реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці (Держгірпромнагляду) (п. 7.2.1НПАОП 0.00-1.22-08). На підставі п. 20 Додатка 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107, суб’єкт господарювання повинен отримати Дозвіл від Держгірпромнагляду на експлуатацію технологічних транспортних засобів, що підлягають реєстрації в територіальних органах Держгірпромнагляду, а відповідно до п. 2 Додатка 2 до цього Порядку передбачено додатково отримання Дозволу на монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування та реконструкцію цих технологічних транспортних засобів.
До керування навантажувачем допускається особа, яка пройшла в установленому порядку медичний огляд, спеціальне навчання та інструктаж з питань охорони праці, має посвідчення на право керування цією машиною. Водій електронавантажувача повинен мати І кваліфікаційну групу з електробезпеки (п. 7.4.7 НПАОП 0.00-1.22-08), а при виконанні робіт в електроустановках (відкритих розподільних установках, охоронній зоні повітряних ліній електропередачі) — II групу з електробезпеки (п. 7.4.8 НПАОП 0.00-1.22-08). У разі залучення до виконання робіт із зарядки та заміни акумуляторних батарей навантажувача водій повинен пройти додаткове спеціальне навчання.
Вимоги безпечної експлуатації ручних візків визначають НПАОП 63.1-7.21-81 «Візки з піднімальними вилами. Вимоги безпеки при експлуатації» (ОСТ 22-1457-81) та НПАОП 63.1-7.09-80 «Візки-штабелери підлогові. Вимоги безпеки при експлуатації» (ОСТ 22 1422-80).
Суб’єкт господарювання повинен визначити особу (як правило, інженерно-технічного працівника), відповідальну за утримання візків у справному стані. Ручні візки закріплюються за працівниками для індивідуального або бригадного використання та підлягають огляду безпосередньо перед застосуванням. До роботи з ручним візком допускається особа не молодше 18 років після проведення відповідного інструктажу та перевірки знань з питань охорони праці (п. 6.1 НПАОП 63.1-7.21-81) (тобто медичний огляд особи, залученої до роботи з ручним візком не є обов’язковим).
Зусилля на рукоятці під час переміщення візка з вантажем не повинно перевищувати: 12 кг для візків вантажопідіймальністю 250 кг; 25 кг для візків вантажопідіймальністю 500 кгс; 40 кгс для візків вантажопідіймальністю 1250 кгс (п. 2.3 НПАОП 63.1-7.21-81), а зусилля на рукоятці під час переміщення візка-штабелера не повинно перевищувати 20 кг (п. 2.5 НПАОП 63.1-7.09-80). Висота переміщуваних вантажів візками вантажопідіймальністю 250 кг не повинна перевищувати 0,9 м, а для візків вантажопідіймальністю до 1250 кг — 1,2 м (п. 3.3 НПАОП 63.1-7.21-81).
Візки з підіймальними вилами підлягають періодичним оглядам 1 раз на 12 місяць, під час якого перевіряють цілісність та надійність різьбових з’єднань, щільність гідросистеми, регулювання тяг тощо (пункти 8.2, 8.3 НПАОП 63.1-7.21-81). Огляд проводить особа, відповідальна за утримання візків у справному стані. Результати огляду реєструються в Журналі періодичних оглядів візків з підіймальними вилами за формою Додатка до НПАОП 63.1-7.21-81. У разі виявлення несправностей, які не забезпечують безпеку праці, візок повинен вилучатись з експлуатації. Перевірка технічного стану (технічне опосвідчення) візка з підіймальними вилами із статичним та динамічним випробуванням проводиться після його виготовлення або капітального ремонту із записом результатів у паспорт візка (п. 8.9 НПАОП 63.1-7.21-81).
Візки-штабелери підлягають частковому технічному опосвідченню 1 раз на рік та повному опосвідченню один раз на 3 роки, а також після ремонту металоконструкцій і механізму підіймання вантажу (п. 8.1 НПАОП 63.1-7.09-80). Під час часткового технічного опосвідчення перевіряють оглядом справність технічного стану візка, а при повному технічному опосвідченні проводять статичне та динамічне випробування. Статичне випробування проводять вантажем, що перевищує на 25 % вантажопідіймальність візка, при цьому вили з вантажем піднімають на висоту 200–300 мм з наступною витримкою у такому положенні протягом 10 хв., після чого вантаж опускають та перевіряють на наявність пошкоджень конструкцій візка. Динамічне випробування проводять вантажем, що перевищує на 10 % вантажопідіймальність візка, при цьому виконується повторне підіймання і опускання вантажу, а також переміщення візка (пункти 8.4, 8.5 НПАОП 63.1-7.09-80). Технічне опосвідчення проводить особа, відповідальна за безпечну експлуатацію візка за участю особи, відповідальної за утримання візків у справному стані, результати огляду реєструються в Журналі періодичних оглядів візка-штабелера долішнього за формою Додатка до НПАОП 63.1-7.09-80.
Микола Федоренко,
головний державний інспектор з охорони праці
Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській обл. і м. Києві
Матеріал надано редакцією журналу «Охорона праці і пожежна безпека»
