Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей

Дотримання правил пожежної безпеки на залізничному транспорті

Світлана Трошина,
заступник начальника відділу пожежно-профілактичної роботи ДПТ України

Кількість об’єктів залізничного транспорту дуже велика: рухомий склад, приміщенння вокзалів, станцій, депо, майстерень, лабораторій, складів тощо. Тому сукупність заходів із дотримання пожежної безпеки на всіх об’єктах унеможливить виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації та позбавить неприємностей як працівників, так і пасажирів залізниці. Найбільша небезпека та ризик виникнення пожежі з’являється при порушенні правил перевезення пожежонебезпечних та легкогорючих речовин, а також на пасажирських потягах. Тому особливу увагу варто звернути на дотримання правил пожежної безпеки саме на цих об’єктах.

 1. Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки

1.1. Забезпечення пожежної безпеки підприємств Укрзалізниці покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором. Обов’язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна повинні бути визначені у договорі оренди.
1.2. Обов’язки осіб щодо забезпечення пожежної безпеки під час перевезення вантажів регламентуються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457, та Правилами перевезення вантажів у транспортних пакетах, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. № 644.
1.3. Керівник підприємства повинен визначити обов’язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будинків, споруд, приміщень, дільниць, рухомого складу, технологічного та інженерного устаткування, а також за стан і експлуатацію систем протипожежного захисту та пожежної техніки.
1.4. Обов’язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання і експлуатації систем протипожежного захисту та пожежної техніки повинні бути відображені у відповідних документах (посадових інструкціях, положеннях тощо), які обов’язково надаються для ознайомлення під підпис.
1.5. На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (інструкцією) має бути встановлено відповідний протипожежний режим.
1.6. Працівники підприємства повинні ознайомитися з вимогами пожежної безпеки на інструктажах, під час проходження пожежно-технічного мінімуму. Витяги з правил (наказів, інструкцій) з основними вимогами і положеннями необхідно вивішувати на видних місцях.
1.7. Керівники підрозділів та посадові особи, відповідальні за пожежну безпеку в рухомому складі або окремих приміщеннях (ізольованих робочих місцях), зобов’язані:
— забезпечити дотримання встановленого протипожежного режиму, правил пожежної безпеки та інструкцій щодо заходів пожежної безпеки;
— не допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціальне навчання, інструктаж або перевірку знань з питань пожежної безпеки;
— проводити періодичні огляди рухомого складу, території, будинків, виробничих і службових приміщень для контролю за утриманням шляхів евакуації, протипожежних перепон, розривів, під’їздів і доріг, засобів пожежогасіння (гідрантів, внутрішніх пожежних кранів, вогнегасників) і вживати невідкладних заходів для усунення виявлених порушень та недоліків;
— забезпечити утримання у технічно справному стані систем протипожежного захисту, пожежної техніки, зв’язку;
— стежити за справністю приладів опалення, вентиляції, електроустановок, технологічного і виробничого обладнання та вживати заходів до усунення виявлених несправностей;
— знати пожежну небезпеку рухомого складу, технологічних процесів, технологічного і виробничого устаткування, категорії приміщень виробничого та складського призначення з вибухопожежної і пожежної небезпеки, а також вимоги пожежної безпеки до зберігання, застосування і транспортування вибухонебезпечних та пожежонебезпечних речовин і матеріалів;
— стежити за своєчасним прибиранням приміщень і робочих місць;
— у разі виникнення пожежі негайно повідомити про це пожежну охорону та керівників об’єкта і за можливості приступити до її ліквідації.
1.8. Відповідальними за забезпечення пожежної безпеки локомотивів, моторвагонного рухомого складу і рефрижераторних секцій (поїздів), що перебувають в експлуатації, є:
— машиністи — за прийняті ними локомотиви, дизель- або електропоїзди;
— начальники (механіки) — за прийняті ними рефрижераторні секції (поїзди);
— начальники депо — за локомотиви, моторвагонний рухомий склад та рефрижераторні секції (поїзди), що приписані до депо.
1.9. Зазначені особи (у межах компетенції) повинні виконувати вимоги чинних інструкцій щодо забезпечення пожежної безпеки на локомотивах, моторвагонному рухомому складі та рефрижераторних секціях (поїздах).
1.10. Відповідальними за забезпечення пожежної безпеки у пасажирських поїздах є:
— начальники поїздів (механіки) — за прийняті ними поїзди;
— провідники, прийомоздавальники багажу, експедитори поштових вагонів, директори вагонів-ресторанів, завідувачі купе-буфетів, старші механіки-дизелісти вагонів-дизель-електростанцій — за прийняті ними вагони;
— особи, допущені до обслуговування вагонів з відеосалонами, — за прийняті ними вагони;
— начальники вагонних депо (дільниць) —за рухомий склад, приписаний до депо (дільниці) і той, що перебуває в ремонті, незалежно від місця приписки.
1.11. Працівники підприємств залізничного транспорту зобов’язані:
— чітко знати і виконувати правила пожежної безпеки, не допускати дій, що можуть спричинити пожежу;
— виконувати вимоги технологічних регламентів (інструкцій) щодо забезпечення пожежної безпеки в технологічних процесах і під час експлуатації рухомого складу;
— не допускати використання несправних інструментів, приладів, устаткування, дотримуватися правил безпеки під час їх експлуатації, а також виконувати вказівки керівників та осіб, відповідальних за пожежну безпеку;
— прибирати робочі місця та вимикати електрообладнання після закінчення роботи;
— вміти застосовувати первинні засоби пожежогасіння та індивідуальні засоби захисту органів дихання;
— у разі виникнення пожежі або виявлення її ознак негайно повідомити пожежну охорону, а в рухомому складі під час руху — начальника (механіка, бригадира) поїзда або машиніста локомотива та вжити заходів щодо ліквідації пожежі й евакуації пасажирів.

 

2. Залізничні станції

2.1. Протипожежне водопостачання на станціях, на базах відстою вагонів пасажирських депо, в яких проводяться розформування, формування, вантажно-розвантажувальні операції та відстій рухомого складу, має відповідати вимогам чинних будівельних норм.
2.2. На станціях і базах відстою вагонів, що мають понад три колії, через кожні 150 м обладнуються міжшпальні лотки для прокладання щонайменше двох рукавних ліній під рейками в кожному лотку. Кількість лотків визначається залежно від витрат води на зовнішнє пожежогасіння. За наявності десяти і більше колій через кожні 150 м прокладаються сухотруби діаметром 77 мм з улаштуванням пожежних кранів. Сухотруби прокладаються не менше ніж через п’ять колій. Пожежний кран обладнується заглушкою.
2.3. Засоби зв’язку залізничних станцій, які можна використати для інформування про пожежу, повинні утримуватися у справному стані та бути доступними для роботи в будь-який час доби.
2.4. На всіх сортувальних і дільничних станціях, станціях навантаження і вивантаження небезпечних вантажів та на інших станціях за переліком, встановленим начальником залізниці, складається додаток до техніко-розпорядчих актів (далі — ТРА) станцій, що регламентує порядок роботи з вагонами, завантаженими небезпечними вантажами класу 1 (вибуховими матеріалами). Начальник кожної станції незалежно від її класу складає інструкцію з організації гасіння пожеж у рухомому складі на станції, яка погоджується начальником загону ВПО, начальником дистанції колії, сигналізації та зв’язку, електропостачання і затверджується начальником дирекції залізничних перевезень.
Відповідно до вимог ЦУО-0022 зазначені інструкції регламентують дії працівників станцій у разі виникнення пожежі або аварії, а також порядок виклику додаткових сил і засобів інших відомств для ліквідації пожежі або аварії.
Витяги з додатків до ТРА необхідно розміщувати на видних місцях у робочих приміщеннях чергового по станції, маневрового (станційного) диспетчера, чергових по парках станцій і сортувальних гірках.
2.5. Організація і керівництво роботами з гасіння пожежі, рятування людей, евакуації рухомого складу та вантажів до прибуття підрозділів пожежної охорони покладаються на начальника станції і його заступників, а за їх відсутності — на чергових по станції.

 

3. Локомотивні депо

3.1. Локомотивні депо — це депо, склади рідкого палива та пункти технічного обслуговування й екіпіровки локомотивів і моторвагонного рухомого складу.
3.2. Начальники служб локомотивного господарства, їх заступники (головні інженери), начальники локомотивних і моторвагонних депо та їх заступники (головні інженери) зобов’язані забезпечити виконання вимог правил пожежної безпеки.
3.3. Посадові особи, які відповідають за пожежну безпеку основних виробничих дільниць локомотивних, моторвагонних депо і пунктів технічного обслуговування локомотивів, зобов’язані:
— організувати вивчення працівниками та службовцями правил пожежної безпеки і контролювати виконання їх вимог;
— у встановлені терміни перевіряти протипожежний стан своїх дільниць (технологічне обладнання, первинні засоби пожежогасіння, системи пожежогасіння, сигналізації, засоби зв’язку і системи оповіщення та управління евакуацією людей тощо) на їх відповідність вимогам інструкцій і правил пожежної безпеки;
— перевіряти робітників та службовців на знання й уміння користуватися наявними засобами пожежогасіння і діяти в разі виникнення пожежі.
3.4. Керівники виробничих підрозділів (головні механіки, енергетики, технологи, метрологи тощо), старші майстри, майстри та бригадири допоміжних відділень на своїх дільницях зобов’язані:
— забезпечувати своєчасні профілактичні огляди і планово-попереджувальні ремонти технологічного обладнання, інструментів, приладів, електроустановок, систем опалення та вентиляції;
— розробляти інструкції з безпечної експлуатації обладнання;
— забезпечувати додержання вимог вибухопожежобезпеки обладнання, пристроїв і приладів, які виготовляються в депо;
— під час поточного ремонту ПР-1 тепловозів та дизель-поїздів, які обладнані системами пінного пожежогасіння, перевіряти рівень водного розчину та якість піноутворювача у резервуарі системи пінного пожежогасіння згідно з вимогами чинного законодавства;
— під час виконання поточних ремонтів ПР-2 і ПР-3 тепловозів та дизель-поїздів, які обладнані системами пінного пожежогасіння, перевіряти справність систем пожежогасіння згідно з вимогами чинного законодавства.
3.5. Ремонтні, будівельно-монтажні та інші види робіт на території резервуарного парку, які пов’язані з небезпекою виникнення пожежі (електро- і газозварювання, різання, зачистка резервуарів, варіння бітуму тощо), повинні проводитися тільки за наявності наряду-допуску за підписом головного інженера і погодженням з ВПО. На вхідних дверях до виробничих та складських приміщень і будинків депо та всередині цих приміщень необхідно вивісити або нанести знаки безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», а також таблички із зазначенням категорії приміщень за рівнем вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до НАПБ Б.03.002-2007 та класу вибухо- і пожежонебезпечних зон за НПАОП 40.1-1.32-01.
3.6. Проходи і проїзди всередині виробничих дільниць та відділень повинні забезпечувати безпечний рух людей, авто- і електрокар та інших транспортних засобів.
Ширина проходів і проїздів має відповідати вимогам чинного законодавства. Межі проходів і проїздів повинні бути розмічені габаритними білими лініями. Заборонено захаращувати проходи і проїзди обладнанням і матеріалами.
3.7. На виробничих дільницях та в приміщеннях, у яких застосовуються нафтопродукти, кислоти та інші вибухо- і пожежонебезпечні речовини, підлога повинна бути виконана з пожежобезпечних матеріалів і мати ухил для відведення пролитих рідин до збірних колодязів. Траншеї, канали і лотки повинні щільно закриватися плитами з негорючих матеріалів.
3.8. Оглядові канави повинні мати гладкі стіни й ухил до збірних колодязів. Електропроводка має бути ізольована від рейок і шпал, переносні світильники напругою до 36 В повинні мати захист від механічного пошкодження. Ніші для розміщення світильників і приєднання рукавів для обдуву повинні бути захищені від потрапляння паливно-мастильних матеріалів.
3.9. Вибухопожежонебезпечні та пожежонебезпечні приміщення повинні бути обладнані системою пожежної сигналізації і пожежогасіння згідно з вимогами чинного законодавства.
3.10. Для забезпечення безперебійної роботи пожежних підрозділів під час гасіння великих пожеж на базі локомотивних депо станцій I–II класу створюються пункти збереження запасу піноутворювача з розрахунку не менше ніж 5 т у кожному пункті. Начальники локомотивних депо відповідають за своєчасне поповнення запасу піноутворювача, контроль його збереження та якість.
3.11. Для виробничих, складських, адміністративних та інших приміщень депо повинні бути розроблені плани евакуації людей, рухомого складу і майна під час пожежі. Ці плани розміщуються на помітному місці та відпрацьовуються з персоналом не менше одного разу на рік.
3.12. Зливно-наливні естакади виготовляються з негорючих матеріалів. Опір заземлювальних пристроїв треба перевіряти не рідше одного разу на рік згідно з графіком, затвердженим керівником підприємства. На межах зливно-наливних естакад розміщують знаки пожежної безпеки.
3.13. Роздавальні паливні та мастильні колонки повинні бути обладнані дистанційним пуском насосів. Наконечники шлангів, за допомогою яких забирають і зливають нафтопродукти, повинні бути заземлені та виготовлені з матеріалу, що запобігає іскроутворенню в разі ударів.
Постачання тепловозів дизельним паливом і мастилом допускається здійснювати у місцях ремонту з роздавальних колонок за допомогою пістолетів, обладнаних заземлювальними пристроями.
3.14. На насосних станціях дизельного палива, у мастильно-роздавальних приміщеннях слід розміщувати схеми технологічного розведення трубопроводів, розміщення насосів, вентилів, фільтрів із зазначенням їх призначення.
3.15. Забороняється виконувати роботи в разі пошкодження системи охолодження сальників та інших частин насосів для запобігання надмірному їх нагріванню.
3.16. Допускається нагрівання в’язких і застиглих нафтопродуктів за умови застосування пожежобезпечних нагрівальних приладів та за наявності над ними шару рідини товщиною не менше ніж 0,5 м. Нагрівання застиглих нафтопродуктів відкритим вогнем перед їх зливанням забороняється.
3.17. На складах рідкого палива і в пунктах екіпіровки забороняється:
— користуватися джерелами відкритого вогню і курити;
— заправляти паливні баки під час роботи дизелів на тепловозах і під час дії форсунок на паровозах;
— під час ремонту резервуарів і трубопроводів встановлювати електро- і газозварювальні агрегати на відстані ближче ніж 20 м від місця проведення пожежонебезпечних робіт та виконувати пожежонебезпечні роботи на відстані менше ніж: 20 м — від насосних станцій, які перекачують нафту і нафтопродукти, 50 м — від діючих резервуарів з нафтопродуктами,  100 м — від естакад під час зливно-наливних операцій;
— допускати в’їзд автотракторної та іншої техніки на територію без справних іскрогасників і первинних засобів пожежогасіння;
— порушувати призму обвалування;
— експлуатувати негерметичне екіпірувальне обладнання й обладнання з несправною запобіжною апаратурою;
— зливати нафтопродукти під час грозових розрядів;
— користуватися іскроутворювальним інструментом;
— експлуатувати люки та кришки резервуарів і цистерн без прокладок;
— залишати без нагляду відкритими люки резервуарів, зливні колодязі та лотки;
— виливати забруднене паливо і відпрацьоване мастило в місця, не призначені для цього;
— виконувати ремонт та заміну електрообладнання у насосних станціях і мастильно-роздавальних приміщеннях за наявності напруги в мережі та під час дії насосів;
— зберігати промаслене обтиральне ганчір’я у невстановлених місцях;
— виконувати з горючих матеріалів стелажі для зберігання тари з горючими рідинами;
— допускати сторонніх осіб у насосні станції, мастильно-роздавальні приміщення, зони резервуарного парку та пункти екіпіровки;
— пропускати паровози та парові крани по зливно-наливних естакадах;
— зрушувати цистерни з місця зливу, підкочувати і гальмувати їх з використанням пристроїв, що можуть іскрити.
3.18. Під час огляду резервуарів, взяття проб або замірів рівня рідини персонал повинен бути у взутті без стальних накладок і цвяхів.
3.19. Місця зливу та наливу повинні утримуватися в чистоті, пролиті ЛЗР та ГР треба негайно витирати тирсою або ганчір’ям, а місця розливу засипати піском.
3.20. Під час огляду цистерн або резервуарів допускається для освітлення застосовувати тільки акумуляторні ліхтарі у вибухобезпечному виконанні. Їх вмикання і вимикання дозволяється на відстані не менше ніж 10 м від місця огляду.
3.21. На дільницях ремонту паровозів забороняється:
— ставити до стійл депо цистерни з ЛЗР і ГР, порожні цистерни з-під ЛЗР і ГР без попереднього їх очищення;
— очищати топки і зольники паровозів у невстановлених для цього місцях;
— ставити в депо паровози з діючими топками.
3.22. Шлакозбиральні канави повинні розташовуватися на відстані не менше ніж 50 м від складів зберігання горючих матеріалів, а також будинків IV, IVа та V ступенів вогнестійкості. Шлак у місцях чистки топок необхідно заливати водою і регулярно прибирати.
3.23. Вуглеподавальні естакади треба влаштовувати з негорючих матеріалів. На вуглеподавальній естакаді забороняється:
— користуватися приладами освітлення невибухозахисного виконання;
— подавати на транспортер і до бункера паливо з ознаками його горіння або нагріте до температури вище 60 °C;
— курити і застосовувати відкритий вогонь для відігрівання редукторів та інших вузлів транспортера.
3.24. Будинки і приміщення мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ 03.004-2002.
3.25. Піч для сушіння силікагелю повинна відповідати вимогам стандартів. Встановлення печі й інструкція з її експлуатації мають бути погоджені з пожежною охороною.
3.26. Під час проведення робіт з консервації окремих вузлів паровоза шляхом нанесення суміші паливного мазуту і мастила розпилювальними пристроями забороняється:
— користуватися приладами освітлення вибухонебезпечного виконання;
— курити і застосовувати відкритий вогонь;
— проводити вогневі роботи.
3.27. Після закінчення робіт з консервації вузлів і деталей паровоза необхідно:
— видалити усі горючі й обтиральні матеріали з місць проведення консервації;
— прибрати пролиті паливо, масло, а місця проливу засипати піском.

 

Продовження читайте в журналі «Охорона праці і пожежна безпека» № 6, 2015



Розсилка новин