Балони
Балони (як вантаж) за ступенем небезпеки належать до четвертої групи (небезпечні вантажі) та другого класу по ДСТУ 4500-3:2006. На складських майданчиках вантажно-розвантажувальні роботи з балонами мають бути механізовані за допомогою вантажопідіймальних механізмів або навантажувачів, до того ж двигун транспортного засобу під час вантажно-розвантажувальних робіт вимикається (окрім тих випадків, коли транспортний засіб має пристрій для навантаження-розвантаження балонів з приводом від двигуна). Автонавантажувач, призначений для переміщення балонів, повинен забезпечуватися іскрогасником на вихлопній трубі і засобом пожежогасіння (п. 7.5.34 Правил № 308).
Ручне переміщення індивідуальнобалонних установок в місцях споживання здійснюється на спеціальних візках, конструкція яких захищає балони від струсів і ударів, в ущільнених умовах — на спеціальних ношах із зігнутими ручками, що дозволяють переносити балони з їх підійманнямна висоту не більше 0,5 м. Конструкція візка та нош передбачає пристрій, що фіксує положення балона та запобігає його падінню під час переміщення (п. 3.6.79 НПАОП 45.2-1.02-90).
• скидати та ударяти балони;
• братися руками за вентилі балонів;
• переносити балони вентилями вниз, на руках або плечах.
Під час проведення робіт у приміщеннях балони не повинні улаштовуватися у проходах і проїздах, від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів на відстані менше 1 м, від джерел тепла з відкритим вогнем — менше 5 м. Не стикати балони з електропроводами, не палити та використовувати відкритий вогонь біля балонів. Балони, в яких виявлено витікання газу, негайно видаляються із складського приміщення в безпечне місце.
Додаткові вимоги завантаження балонів у спеціалізований транспортний засіб або контейнер, на які поширюються «Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів» (п. 11.11 Правил № 822):
• балони укладаються в транспортному засобі або контейнері таким чином, щоб вони не перекидалися та не падали;
• балони розміщуються горизонтально — паралельно або перпендикулярно поздовжній осі транспортного засобу або контейнера; балони, що знаходяться біля передньої поперечної стінки кузова транспортного засобу або контейнера, укладаються під прямим кутом до вищевказаної осі;
• балони, діаметр яких становить понад 30 см, можуть укладатися паралельно поздовжній осі транспортного засобу або контейнера, при цьому з ахисні пристрої їх вентилів повинні нап равлятися до с ередини транспортного засобу або конте йнера;
• балони, укладені в горизонтальному положенні, мають надійно закріплюватися таким чином, щоб запобігти будьякому їх переміщенню;
• балони можуть завантажуватися у вертикальному положенні, якщо вони перевозяться у пристроях, які ефективно запобігають їхньому перекиданню або мають достатню стійкість.
Заповнені та порожні балони, балони з різними газами (різного кольору) зберігаються окремо. Наповнені балони зберігаються у вертикальному положенні з встановленою заглушкою на штуцер вентиля. Для запобігання падіння балони встановлюються у спеціально обладнані гнізда, клітки або огороджуються захисним огородженням, а під час спільного зберігання балонів з різними продуктами розділення повітря у разі відокремлення місць — негорючим бар’єром висотою 1,5 м. Балони, що не мають башмаків, зберігаються у горизонтальному положенні на дерев’яних рамах або стелажах.
Дозволяється спільне зберігання на відкритих майданчиках балонів з різними продуктами розділення повітря у разі відокремлення місць їх зберігання негорючими бар’єрами висотою 1,5 м (п. 9.3 підрозділу 9 розділу VI Правил № 1417). Навантажувач, призначений для переміщення балонів з газом, нафтопродуктів та інших легкозаймистих рідин, обладнується іскрогасником на вихлопній трубі та засобом пожежогасіння відповідно до Правил № 822 (п. 7.5.34 Правил № 308).
Скло та скляні вироби
Скло належить до продукції, що потребує захисту від атмосферних опадів і вологості, але малочутливої до температурних коливань, та підлягає зберіганню у закритих неопалювальних сухих складах. У складських приміщеннях листи скла, зокрема склопакети, влаштовуються, як правило, на стелажах або пірамідах на гумових, повстяних або дерев’яних прокладках в нахиленому положенні з кутом нахилу до вертикалі від 5° до 15° (п. 12.4 ДСТУ Б В.2.7-122:2009 «Скло листове. Технічні умови»; ДСТУ Б В.2.7-123-2004 «Скло багатошарове будівельного призначення. Технічні умови»).
Переміщення скла у складських приміщеннях має бути механізовано (пункти 3.56, 3.60 НПАОП 26.1-1.01-81).
На виробничий об’єкт скло постачається у спеціальній транспортувальній тарі (ящики, пакети, L-подібні піраміди, контейнери) із вжиттям заходів щодо захисту скла від механічних пошкоджень та дії атмосферних опадів. Під час транспортування тару зі склом встановлюють торцем вертикально за напрямком руху транспортного засобу з вжиттям заходів, що виключають зміщення або розгойдування тари під час транспортування (пункти 11.1, 12.2 ДСТУ Б В.2.7-122:2009). Торці скла у тарі повинні вирівнюватися. Не можна класти скло площиною на поверхню землі або підлогу (плазом).
Під час укладання у кузов транспортного засобу скляної тари в проміжку між рядами повинні бути укладені дерев’яні прокладки і розпірки. Скляну тару установлюють вертикально, вона має бути закрита щільно кришками або пробкою догори (п. 11.4.19 НПАОП 51.0-1.03-96).
Забороняється установлювати вантаж у скляній тарі один на другий (у два ряди) без відповідних прокладок, що захищають нижній шар від розбивання під час руху (п. 2.8 розділу XIV НПАОП 0.00-1.63-12).
• кантувати тару зі склом;
• класти тару з склом плазом (площиною вниз);
• переносити скло без використання захисних рукавиць;
• залишати скло у нестійкому положенні.
Небезпечні вантажі в скляній тарі (ємності з кислотами, лугами тощо) перевозять на візках або переносять на носилках, що мають спеціальні гнізда за розміром тари. Стінки гнізд мають бути оббиті м’яким матеріалом (рогожею, повстю). Для перенесення сірчаної і азотної кислот у скляній тарі застосовують дерев’яні ящики, плетені кошики і стружки допускається за умови їх оброблення вогнезахисними матеріалами. Під час переміщення вантажу на візках зусилля, що прикладається, не повинно перевищувати 10 кг. Підіймання вантажу з укладанням у штабель вручну не має перевищувати 2 м для чоловіків і 1,5 м для жінок (п. 2 підрозділу 9 розділу ІІ; п. 23 підрозділу 2; п. 1, п. 3 підрозділу 14 розділу ІІІ НПАОП 0.00-1.75-15).
Люмінесцентні лампи та акумулятори
Для захисту люмінесцентних ламп від зовнішніх впливів і механічних пошкоджень, забезпечення зручності вантажно-розвантажувальних робіт, перевезення і зберігання, використовується така тара, як-от: металеві, картонні коробки, ящики або контейнери. Для переміщення пошкоджених (розгерметизованих) люмінесцентних ламп використовують спеціальну герметичну тару (люмінесцентні лампи містять ртуть).
Задля забезпечення необхідної міцності та герметичності упаковки картонні коробки мають бути обклеєні клейовою стрічкою завширшки не менше 50 мм по всіх швах, включно з вертикальними.
Кінці клейової стрічки повинні заходити на прилеглі до шва, який заклеюють, стінки картонної коробки — не менше ніж на 50 мм.
На кожній транспортній тарі (контейнері, коробці, ящику) з відпрацьованими та/або бракованими лампами, що містять ртуть, наносять знаки безпеки «ОБЕРЕЖНО! КРИХКЕ!», «ВЕРХ», на картонних коробках додатково знак «Берегти від вологи», а також наклеєна етикетка (або зроблено напис) довільного розміру, на якому вказані тип (марка) ламп, їх довжина, діаметр і кількість ламп упакованих в цю коробку. Допускається наклеювання стікерів з такими написами. У разі укладання контейнерів (коробок, ящиків) з лампами в штабелі їх висота повинна бути не більше 2,7 м. Контейнери (коробки, ящики) з лампами укладаються на піддони, стелажі або настили так, щоб мінімальна відстань від підлоги і зовнішніх стін була не менше 0,12 м. Засоби амортизації та кріплення в транспортній тарі (папір, газети, поліетиленова плівка тощо, крім стружки) слугують для захисту від випадкових ударних і вібраційних перевантажень під час зберігання і транспортування люмінесцентних ламп. Для переміщення акумуляторів територією або в приміщеннях підприємства слід використовувати спеціальні візки, платформи яких унеможливлюють падіння акумуляторів.
Під час перенесення вручну малогабаритних акумуляторів слід використовувати пристрої (захвати). Уведені в робочий стан акумулятори складують пробками доверху в один ярус, сухозаряджені — не більше ніж у чотири яруси.
Під час складування пробки акумуляторів з деталями герметизації угвинчують до упору.
Джерело: практичний додаток «Консультант з охорони праці і пожежної безпеки» №3, 2018
