Стаття 15 Закону України «Про охорону праці» зобов’язує роботодавця підприємства з кількістю працівників 50 і більше осіб створити службу охорони праці відповідно до НПАОП 0.00-4.21-04 «Типове положення про службу охорони праці», яке, на жаль, не визначає статус цієї служби. Стаття 15 Закону України «Про охорону праці» вказує, що керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.
Класифікатор професій України ДК 003:2010 містись тільки дві посади, пов’язані з охороною праці: інженер з охорони праці (код КП 2412.2, професіонал) і начальник відділу охорони праці (код КП 1232, керівник). Зміст завдань і обов’язків цих фахівців визначають параграфи 28 і 50 розділу 1 Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 29 грудня 2004 р. № 336.
Очевидним є те, що інженер з охорони праці не повинен приймати самостійні рішення, оскільки він не є керівником, тоді як начальник відділу є керівником та повинен самостійно вирішувати питання в межах своєї компетенції. Служба охорони праці адміністративно підпорядковується роботодавцю (керівнику підприємства), який повинен контролювати роботу служби охорони праці та, якщо на підприємства функції керівника служби охорони праці виконує інженер з охорони праці, ще й додатково приймати рішення, пов’язані з питаннями охорони праці (з юридичної точки зору інженер з охорони праці не несе відповідальності за результати роботи служби охорони праці).
Отже у випадку, коли служба охорони праці складається з одного працівника, враховуючи те, що керівник підприємства як адміністратор не володіє в повному обсязі чинними нормативно-правовими актами з питань охорони праці, з метою підвищення оперативності роботи служби охорони праці та відповідальності її керівника, доцільно передбачати штатним розкладом посаду начальника відділу охорони праці. У будь-якому випадку кадрова політика є прерогативою тільки керівника підприємства (роботодавця), а кількісний склад служби охорони праці залежить від чисельності працівників, структури управління та потенційної небезпеки виробництва.
Матеріал надано редакцією журналу «Охорона праці і пожежна безпека»
