До редакції журналу «Охорона праці і пожежна безпека» звернулася пані Валентина із Запорізької області із проханням надати роз’яснення з такого питання:
Згідно зі ст. 18 ЗУ «Про охорону праці», працівники, задіяні на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.
Про ЦК сказано і в Типовому положенні про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці (п. 4.1).
На підприємстві ми щороку проводимо з працівниками, які виконують роботи підвищеної небезпеки, навчання і перевірку знань з питань охорони праці. У нас розроблені тематичні плани навчання за професіями. Ведуться журнали обліку навчань. Після іспитів складаються протоколи і видаються посвідчення.
Після чергової перевірки органами Держпраці нам було вказано на те, що ми не проводимо спеціального щорічного навчання і перевірки знань працівників, що виконують роботи підвищеної небезпеки.
Прошу роз’яснити, в чому полягає різниця між навчанням з охорони праці (вказаним у розділі 3 Типового положення) і спеціальним навчанням (розділ 4 цього ж Положення).
Тільки тим, що щорічне спеціальне навчання проводиться для працівників:
— які виконують роботи підвищеної небезпеки;
— для тих, де є потреба у професійному доборі?
Якщо можливо, наведіть приклад тематичного плану за професією та протокол результатів навчання.
Навчання з питань охорони праці — навчання працівників, учнів, курсантів, студентів, слухачів з метою отримання необхідних знань і навичок з питань охорони праці або безпечного ведення робіт (розділ 1 НПАОП 0.00-4.12-05). Проходження навчання та перевірки знань з питань охорони праці вказує на те, що працівник може безпечно виконувати певні види робіт.
Спеціальне навчання — щорічне вивчення працівниками, які залучаються до виконання робіт з підвищеною небезпекою або там, де є потреба в професійному доборі, вимог відповідних нормативно-правових актів з охорони праці (розділ 1 НПАОП 0.00-4.12-05). Окрім терміна «спеціальне навчання» може використовуватися термін «спеціальна підготовка». Так, для працівників електроенергетики під «спеціальною підготовкою» розуміють додаткове навчання працівників, які мають спеціальну освіту (повну вищу, базову вищу, професійно-технічну) для їх підготовки до виконання своїх функціональних обов’язків (Положення про спеціальну підготовку і навчання з питань технічної експлуатації об’єктів електроенергетики, затверджене наказом Міністерства палива та енергетики України від 9 лютого 2004 р. № 75, ГНД 34.12.102-2004).
Окрім того, «робітники, робота яких пов’язана з авіаційним, автомобільним, морським, річковим, залізничним транспортом, виконанням підривних робіт, зберіганням і застосуванням вибухових матеріалів та отруйних речовин, обслуговуванням підйомно-транспортного устаткування, котельних установок, апаратів і посудин, що працюють під тиском, або зайняті на інших роботах, для яких чинними правилами та інструкціями встановлено особливі вимоги виконання, … повинні мати відповідний документ, що засвідчує завершену та успішну спеціальну підготовку до виконання цих робіт та своєчасну перевірку знань з охорони праці» (розділ «Загальні положення», п. 8 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 р. № 336).
Відповідно розділ 2.1 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98) вказує на те, що спеціальне навчання і перевірка знань необхідні для осіб, які залучаються до виконання спеціальних робіт, під якими розуміють роботи, до яких ставлять додаткові (підвищені) вимоги безпеки праці.
Необхідність проходження працівниками спеціального навчання визначається нормативними документами, наприклад:
- осіб, залучених до робіт на висоті (п. 1.3 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, НПАОП 0.00-1.15-07);
- осіб, які забезпечують виробничі процеси на об’єктах електроенергетики (п. 2.8 розділу ІV Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 р. № 91);
- осіб, які залучаються до обслуговування посудин, що працюють під тиском, холодильних установок та їх засобів автоматизації (розділ 7.2.1 Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, НПАОП 0.00-1.59-87; п. 2.2 Правил будови і безпечної експлуатації фреонових холодильних установок, НПАОП 0.00-1.51-88; розділ 2, додаток 2, додаток 16 Правила будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок, НПАОП 29.23-1.04-90);
- осіб, залучених до робіт з підвищеною пожежною небезпекою (частина 5 статті 40 Кодексу цивільного захисту України від 2 жовтня 2012 р. № 5403-VI).
Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека» № 12, 2016
| Завжди актуальні матеріали в журналі «Охорона праці і пожежна безпека» | Придбати видання |
