Спалювання сухої рослинності та опалого листя завдає значної шкоди навколишньому середовищу. За інформацією екологів1, під час згоряння тони рослинних решток у повітря вивільняється понад 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо, які осідають у легенях. Крім того, виникає загроза перекидання вогню на сусідні ділянки та виникнення пожежі. На відкритій території у безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4 км/год., а у вітряну — до 30 км/год.; висота полум’я може сягати 2–3 м. До того ж, існує думка, що густий дим є напівпровідником і за певних умов здатний стати причиною короткого замикання ліній електропередач. Ситуація зі спалюванням сміття ще гірша, а навантаження від цього процесу на навколишнє середовище залежить ще й від того, що саме входить до складу сміття.
Вирішуючи питання щодо спалювання сміття чи сухої рослинності (листя), керівник підприємства зобов’язаний виконувати вимоги пп. 1, 8, 19–21 п. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України від 2 жовтня 2012 р. № 5403-VI. Зокрема, щодо розробки заходів із забезпечення пожежної безпеки, розробки і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням тощо.
Слід також пам’ятати про Правила пожежної безпеки в лісах України, затверджені наказом Державного комітету лісового господарства України 27 грудня 2004 р. № 278 (далі — Правила № 278).
Забороняється!
Відповідно до п. 3.1.1, 3.1.11 та 3.1.13 Правил № 278, протягом пожежонебезпечного періоду:
- розводити у лісі багаття (крім тих, що пов’язані з технологічними вимогами лісогосподарських заходів, у спеціально передбачених для цього місцях);
- випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду, а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо примикають до лісу (у тому числі проводити сільськогосподарські пали);
- звалювати та спалювати у лісових насадженнях сміття, будівельні залишки, побутові та горючі відходи тощо.
Відповідно Правил № 278, місця спалювання порубкових решток від заготовки лісу і весняного доочищення місць рубок можуть бути:
- постійними (організовуються на верхніх складах)2;
- тимчасовими (вогневі роботи проводяться в місцях проведення лісогосподарських заходів: лісосіки суцільних, вибіркових, поступових рубок тощо).
Постійні місця спалювання визначаються наказами, розпорядженнями керівника лісогосподарського підприємства.
Керівник підприємства чи структурного підрозділу, де проводяться вогневі роботи на тимчасових місцях, зобов’язаний оформити наряд-допуск на спалювання порубкових решток (відповідно до додатку 3 Правил № 278).
Усі наряди-допуски реєструються в журналі реєстрації нарядів-допусків на спалювання порубкових решток. Вони мають бути узгоджені з начальником відповідної лісової пожежної станції (далі — ЛПС) на початку виконання робіт зі встановленням контролю з боку ЛПС.
Протягом пожежонебезпечного періоду спалювання порубкових решток виконується тільки у безвітряну або дощову погоду під наглядом спеціально призначених осіб. У посушливий період (10 і більше днів без дощу) спалювання порубкових решток не дозволяється.
Місця проведення вогневих робіт мають бути оснащені первинними засобами пожежогасіння.
Не дозволяється:
- допускати до спалювання осіб, які не пройшли у встановленому порядку навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та щорічну перевірку знань;
- під час виконання вогневих робіт користуватися одягом та рукавицями зі слідами масел та жирів, бензину, гасу та інших горючих речовин (далі — ГР);
- зберігати в місцях спалювання одяг, ГР та інші горючі предмети і матеріали.
Як бачимо, різні вимоги чи правила пожежної безпеки допускають спалювання сміття, сухих рослинних залишків (листя) з дотриманням визначених норм.
Згідно Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека — це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов’язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю. Виходячи з дефініції законодавчого поняття «пожежна безпека», безпека довкілля полягає і в уникненні горючого навантаження на природне середовище.
Як бачимо, законодавство потребує ретельного перегляду і удосконалення в питаннях спалювання сміття та рослинних залишків (листя).
Якщо рослинні залишки будуть спалюватися з порушенням вимог пожежної безпеки, Кодексом України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. № 8074-Х передбачена адміністративна відповідальність.
| Кодекс України про адміністративні правопорушення | |||
| Стаття 175. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки | |||
| Порушення | Суб’єкт покарання | Покарання | |
| Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також використання пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням | громадянин | попередження або накладення штрафу | від 0,5 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян |
| посадова особа | від 2 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | ||
Також слід зазначити, що за порушення встановлених вимог пожежної безпеки на території підприємства під час спалювання сміття, сухої рослинності та листя керівник підприємства має право накладати дисциплінарні стягнення на працівників. Згідно Правил пожежної безпеки в Україні, на кожному об’єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим, який включає і порядок застосування відкритого вогню, і порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт.
_____________
1 http://ecolog-ua.com/articles/ekologichni-naslidky-spalyuvannya-suhoyi-travy
2 Верхні склади розміщуються біля доріг і просік у зручних для під’їзду місцях. Для цього по можливості використовуються землі, не вкриті лісовою рослинністю.
Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»
Переконайтеся, що ви передплатили журнал і вся необхідна інформація є під рукою!
