Анатолій Рожков,
експерт з питань пожежної та техногенної безпеки
Відповідно до Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека — це відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об’єктах, а також у суб’єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій
Небезпечні об’єкти та території
Забезпечення техногенної безпеки доцільно розглядати як сукупність дій органів влади, суб’єктів господарювання, керівників (власників) та відповідальних осіб об’єктів, спрямованих на попередження аварій, аварійних та надзвичайних ситуацій техногенного характеру на небезпечних об’єктах та територіях.
Небезпечні об’єкти — об’єкти, які мають у своєму складі джерело (джерела) небезпеки. При цьому джерелом небезпеки може бути технологічний апарат (устатковання, агрегат або їх сукупність), під час експлуатації, роботи якого за певних обставин (таких як аварія, порушення технологічного регламенту тощо) може виникнути надзвичайна ситуація не нижче об’єктового рівня.
До небезпечних територій відносяться:
— території, що зазнали забруднення ґрунтів і земель понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечними для довкілля речовинами внаслідок порушення нормальних умов функціонування небезпечних об’єктів або аварій, що сталися на небезпечних об’єктах, внаслідок аварій на транспорті з викидами небезпечних та шкідливих речовин (пально-мастильних, біологічних, хімічних, радіоактивних тощо);
— території, поверхню яких порушено внаслідок землетрусу, зсуву, карстоутворення, ерозії, повені, добування корисних копалин, перезволоження, підвищення кислотності або солей (деградовані землі);
— зони особливого режиму використання земель, що створюються на місцевості навколо військових об’єктів та об’єктів інших військових формувань, утворених або розташованих на території України відповідно до законодавства, для забезпечення їх функціонування, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна, а також захисту населення, господарських об’єктів і довкілля від впливу надзвичайних ситуацій, стихійного лиха і пожеж.
Джерела небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій
Надзвичайна ситуація техногенного характеру — це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті внаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.
Надзвичайні ситуації техногенного характеру безпосередньо пов’язані з діяльністю людини і відбуваються через недостатню надійність техніки, допущені помилки, внаслідок терористичних актів тощо.
Джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є:
— об’єкти підвищеної небезпеки;
— будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації;
— суб’єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації;
— ядерні установки з порушенням умов експлуатації;
— наслідки терористичної діяльності;
— гідротехнічні споруди;
— неконтрольоване ввезення, зберігання і використання на території України техногенно небезпечних технологій, речовин, матеріалів;
— надмірне та неврегульоване накопичення побутових і промислових відходів, непридатних для використання засобів захисту рослин;
— наслідки військової та іншої екологічно небезпечної діяльності;
— суб’єкти господарювання, на об’єктах яких здійснюються виробництво, зберігання та утилізація вибухонебезпечних предметів;
— об’єкти життєзабезпечення населення з порушенням умов експлуатації;
— інші об’єкти, що можуть створити загрозу виникнення аварії.
Виявлення джерел небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру здійснюється за результатом оцінки рівня ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
Роль керівника підприємства у забезпеченні техногенної безпеки
Забезпечення техногенної безпеки підприємства (суб’єкта господарювання) покладається на його керівника, а під час проектування, будівництва об’єктів, будівель і споруд — на орган архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.
Забезпечення техногенної безпеки підприємства здійснюється на випадок:
— терористичної діяльності;
— наявності будівель та споруд з порушенням умов експлуатації;
— наявності об’єктів з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації;
— виникнення надзвичайних ситуацій (порушення умов експлуатації) на небезпечних об’єктах, ядерних установках.
Кожне підприємство повинне забезпечити виконання вимог законодавства у сфері техногенної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень відповідного органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
Керівництво підприємства за результатами аналітичного опрацювання інформації має включити до планів реагування на надзвичайні ситуації, планів взаємодії органів управління та сил цивільного захисту в разі виникнення надзвичайних ситуацій, планів основних заходів цивільного захисту функціональних і територіальних підсистем та їх ланок, а також планів локалізації і ліквідації аварії заходи щодо реагування на надзвичайні ситуації та утримання прийнятного рівня ризиків, спрямовані на запобігання або усунення:
— аварій та аварійних ситуацій;
— руйнування будівель і споруд з порушенням умов експлуатації;
— порушень нормальних умов експлуатації основних виробничих фондів, систем життєзабезпечення, а також внаслідок небезпечної дії на них природних явищ;
— наслідків злочинної діяльності та тероризму з використанням небезпечних речовин, у тому числі джерел іонізуючого випромінювання, інших ядерних та радіоактивних матеріалів;
— виникнення небезпеки руйнування будівель та будівельних конструкцій, інших об’єктів містобудування, гідротехнічних споруд тощо;
— надмірного та неврегульованого накопичення промислових і побутових відходів;
— негативних наслідків військової та іншої екологічно небезпечної діяльності;
— фактів самовільного будівництва, розширення, реконструкції і технічного переоснащення (модернізації) об’єктів, якщо це може спричинити виникнення надзвичайної ситуації та вплинути на стан захисту населення і територій.
Продовження читайте в журналі «Охорона праці і пожежна безпека» № 4, 2015
