Об’єктовий режим. Правила внутрішнього об’єктового режиму

Об’єктовий режим поділяється на внутрішній та пропускний.
Внутрішньооб’єктовий режим — порядок, установлений у межах об’єктів охорони, що забезпечується сукупністю заходів і правил внутрішнього розпорядку, обов’язкових для виконання особами, які на них перебувають.
Пропускний режим —установлений у межах об’єктів охорони порядок, який забезпечується комплексом організаційно-правових та інженерно-технічних заходів, що здійснюються з метою виключення можливості безконтрольного переміщення осіб, транспортних засобів і майна на об’єкти та з об’єктів охорони (стаття 1 Закону України «Про охоронну діяльність»).
Внутрішній об’єктовий режим передбачають нормативні документи, наприклад:
— Інструкція про пропускний і внутрішньооб’єктовий режим в адміністративних будівлях Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, затверджена наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 7 квітня 2014 р. № 285 (далі — Інструкція № 285);
— Правила з організації системи контролю доступу в авіаційних суб’єктах цивільної авіації, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 18 червня 2007 р. № 509 (далі — Правила № 509);
— Інструкція з організації служби підрозділів цивільної охорони Державної служби охорони при МВС України, затверджена наказом МВС України від 25 листопада 2003 р. № 1430 (далі — Інструкція № 1430).
Під об’єктами розуміють будинок, споруду чи ділянку місцевості, що перебуває під охороною (п. 4.7 Інструкції № 1430). Об’єкти можуть бути територіальними (наприклад, адміністративно-територіальними, економічними, природними); техногенними (наприклад, об’єкти енергетичні, транспортні, будівельні); такими, що становлять підвищену суспільну небезпеку або мають важливе державне значення (наприклад, об’єкти митні, військові, цивільної оборони).

Внутрішньооб’єктовий режим (в адміністративних будівлях Міністерства енергетики та вугільної промисловості України) визначає порядок (п. 1.3 розділу І Інструкції № 285):
— відвідування міністерства;
— утримання службових приміщень;
— зберігання матеріальних цінностей;
— виконання правил внутрішнього трудового розпорядку.
Внутрішній об’єктовий режим (на об’єктах цивільної авіації) — установлений порядок перебування та пересування осіб і транспорту, а також забезпечення захисту пасажирів, членів екіпажів повітряних суден, персоналу й об’єктів від актів незаконного втручання в межах контрольованої, стерильної зон і зон обмеженого доступу авіаційних суб’єктів і на об’єктах, що охороняються (розділ 2 Правил № 509).

Особливості та мета встановлення об’єктового режиму

Об’єктовий режими, а також перелік об’єктів, на які цей режим поширюється, впроваджується наказом власника (керівника) об’єкта. Об’єктовий режим, як правило, є цілодобовим, та забезпечується шляхом розробки та запровадження організаційно-технічних заходів. Його функціонування регламентується відповідною Інструкцією, затвердженою власником (керівником) об’єкта, вимоги якої доводяться до керівників структурних підрозділів, які перебувають на об’єкті (до технічних заходів, наприклад, належить улаштування контрольно-пропускного пункту, забезпечення оперативними засобами контролю та зв’язку).
Контроль за виконанням об’єктового режиму покладається на власника об’єкта або іншу уповноважену ним особу (охоронників), а також керівників структурних підрозділів, працівники яких перебувають на об’єкті. З урахуванням змін умов господарювання об’єктовий режим може переглядатися. Перевірка заходів щодо забезпечення об’єктового режиму здійснюється шляхом періодичного інспектування.

Крім Правил внутрішнього об’єктового режиму, існують Правила внутрішнього трудового розпорядку, які регулюють трудові відносини на підприємстві та затверджуються на зборах трудового колективу за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) (ст. 142 Кодексу законів про працю, далі — КЗпП).
Правила внутрішнього трудового розпорядку визначають час початку та закінчення щоденної роботи (зміни), перерви, графік змінності тощо (ст. 57, 58, 66 КЗпП).
До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов’язаний ознайомити працівника (під підпис) з Правилами внутрішнього трудового розпорядку (ст. 29 КЗпП).
Існують Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджені наказом міністра освіти України від 20 грудня 1993 р. № 455, Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 29 грудня 2014 р. № 2186/5; Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджені постановою Держкомпраці України від 20 липня 1984 р. № 213.

Отже, мета Правил внутрішнього об’єктового режиму — збереження об’єктового майна, життя та здоров’я як працівників підприємства, так і інших осіб, які перебувають на території об’єкта. На працівників, які контролюють дотримання Правил внутрішнього об’єктового режиму (наприклад, працівників охорони), поширюються Правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, працівником якого вони є.

МИКОЛА ФЕДОРЕНКО,
головний державний інспектор Головного управління Держпраці України в Київській обл.

Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека» № 12, 2016