Компанія Racio1 вже 14 років працює на ринку надання послуг з безпеки праці. Про те, чому питання безпеки праці не є першочерговим для українського бізнесу; про фінансовий бік охорони праці та світоглядне сприйняття; як на стан охорони праці вплинув безвізовий режим між Україною та країнами ЄС; про новий Закон про охорону праці та чому неповага й недовіра є основною причиною виникнення професійних захворювань, а також про едукацію, про поради керівникам підприємств та спеціалістам з охорони праці та навіть McDonald’s у сфері ОП — дізнавайтеся з інтерв’ю Олександра Олександровича Ратія, директора компанії Racio, для виробничо-практичного журналу «Охорона праці і пожежна безпека» (далі — ОППБ).
ОППБ: Олександре Олександровичу, створена Вами компанія — це команда однодумців, фахівців з охорони праці. Чому саме безпека праці стала основою Вашої трудової діяльності? Де Ви набували власний досвід?
Олександр Ратій: Як і все найчудовіше в житті — це відбулося досить несподівано. За першою освітою я хімік-технолог і, за умовами цільового контракту, мав працювати на підприємстві, що направило мене на навчання — це Алчевський коксохімічний завод. Після вишу я прийшов на це підприємство та працював майстром коксової батареї. Одним з моїх обов’язків була безпека праці моїх підлеглих та устаткування. А на підприємстві такого типу, устаткування — це тисячотонні машини, і ти оперуєш безмежною кількістю потоків енергоносіїв, сировиною, що розігріта до тисячі плюс градусів. Тож питання безпеки мають бути реальними — це не тільки процедури на папері, але їхнє втілення та, що найважливіше, дотримання їх безпосередньо на місцях. Таким чином доля обрала мене, а не я її.
ОППБ: Що для Вас є найскладнішим у Вашій роботі, і що — головним?
Олександр Ратій: Головне та найскладніше — це взаємовідносини з людьми. В нас є декілька видів таких взаємовідносин.
По-перше — відносини всередині колективу: з персоналом, керівників до персоналу, горизонталь персонал до персоналу. Ми намагаємося будувати «бірюзову» компанію за типом організації. Тобто таку, в якій при умовній ієрархії присутні дуже міцні горизонтальні зв’язки.
Спочатку було досить складно це налаштувати. Підтримувати теж складно, але будівництво — поки всі пазлики зібрали, щоб все це запрацювало і було самовідтворюваною системою — це було складно.
По-друге — це відбудова відношень ззовні периметру Racio. Відбудова клієнтського сервісу, взаємовідносин із клієнтами, набуття репутаційної ваги на ринку.
Сьогодні у нас дуже гарний кредит довіри, але на це пішли роки.
Колектив Racio
ОППБ: Загальновідомо, що безпека праці — це питання, якому має приділятися першочергова увага, і компанія Racio вже 14 років працює на ринку надання послуг з безпеки праці. Як Вам вдалося об’єднати однодумців і хто вони — спеціалісти компанії Racio?
Олександр Ратій: Насправді питання безпеки праці не є першочерговим для українського бізнесу. Це складно визнати, але давайте будемо чесними передусім із собою. В першу чергу це пов’язано із загальним станом правової системи в Україні, включаючи законодавство з охорони праці.
Українському бізнесу дуже важко виживати та розвиватися, тому питання безпеки праці постає перед ним у двох випадках:
- перший — коли вже бізнес набув якоїсь сталості, і в нього вистачає ресурсів на питання гуманітарного характеру;
- другий — коли до бізнесу приходять із перевіркою. В цьому разі підхід до охорони праці має специфічне забарвлення, і складніше за все прийняти те, що наша діяльність не є для багатьох першочерговою.
І часто, коли до нас приходить клієнт, його уявлення про те, що він від нас хоче, є дещо спотвореним. Нам доводиться все, що нашарувалося через культурні коди, правові перепони, загальний досвід керівників «розчакловувати».
ОППБ: Будь-які роботи та заходи в сфері охорони праці потребують значних фінансових витрат. Але чи справді лише в одних фінансах проблема?
Олександр Ратій: Справа не в грошах.
Уявіть собі два невеличкі села — одне в центральній частині України, інше — в західній. Тепер уявіть собі, який вигляд мають їхні подвір’я — паркан, ґанок тощо. Чи є між цими двома картинками різниця? Те, що ви побачите на подвір’ї десь на Івано-Франківщині чи Тернопільщині дуже відрізнятиметься від того, що можна побачити на Харківщині чи Луганщині. Це через гроші? Ні. Що на це впливає? Світоглядне сприйняття.
Світоглядне сприйняття — це те, з чим ми намагаємося працювати всі ці роки: світоглядне сприйняття бізнесу, працівників. Це дається вкрай важко, зважаючи на те, що гуманітарне знання розповсюджується дуже повільно та довго.
Втім, ми в Racio взяли на себе відповідальність за ці зміни та робимо все від нас залежне, попри те, що плоди наших зусиль не завжди дозріватимуть в ті строки, які б ми хотіли.
ОППБ: Ви єдиний в Україні інженер з охорони праці фільм якого «Повернення» показували в Каннах. У фільмі є такі слова: «Людям подобається порівнювати себе з іншими». На Ваш погляд: як змінилося ставлення до питання безпеки праці в Україні протягом останнього десятиліття та що Ви можете сказати про європейський досвід в питанні безпеки праці за такий же проміжок часу?
Олександр Ратій: Не можу навести прикладів європейських практик, оскільки в нас дуже багато роботи з українськими реаліями, тож з тим, що відбувається в Європі ми стикаємося опосередковано.
Щодо змін в Україні — це прозвучить неочікувано, але на охорону праці дуже вплинув безвіз.
Коли у працівників з’явилася можливість просто виїжджати на заробітки в сусідні країни, вони побачили:
1) однозначно кращі умови праці;
2) беззаперечно кращі умови оплати праці;
3) людина, яка потрапила в Європу, окрім нормального доходу і нормальних умов праці, отримує ще й інший простір, інфраструктуру цих міст — доглянуті вулиці, споруди, безпечне екологічне середовище.
Ця людина порівнює:
- Що буде кращим для мене?
- Чи варто мені працювати десь близько від своєї Богорадівки на небезпечному поганому виробництві за невеликі гроші?
- А може краще я працюватиму під Пшемислем за більші гроші, в гарних умовах та оточенні?
В решті питань нічого не змінилося, якою охорона праці була десять років тому, такою і залишається. Скільки років ми чуємо обіцянки щодо оновлення закону про охорону праці? Спочатку обіцяли у 2021 році, тепер обіцяють у 2024.
Оскільки держава виступає основним замовником послуги з охорони праці, нехай і опосередковано, створюючи тиск на бізнес, то від дій держави, в першу чергу, й залежить швидкість змін в Україні.
Тобто будуть більші штрафи, але буде конкретика, через що ці штрафи накладаються. Дуже розраховуємо на те, що будуть спрощені підзаконні акти щодо реалізації певних процедур, зменшення долі там держави.
Той самий медогляд, що зараз є монструозною процедурою, має бути простішим, доступнішим, щоб бізнес міг його дотримуватися. Тут можна провести паралель з торентами, які були надпопулярні ще сім — десять років тому, і причина полягала не в тому, що люди не хотіли платити гроші, а в тому, що це було найзручнішим способом подивитися фільм. Зараз є стрімінгові сервіси, де ти платиш умовних 300 гривень на місяць і не маєш клопоту з завантаженням файлу та рекламою.
Такий же підхід має бути застосований до держави. Нехай будуть більші штрафи, але спростіть процедури, зробіть їх прозорішими, і просто-таки доступнішими для бізнесу. На такі зміни ми очікуємо.
ОППБ: Також у фільмі «Повернення» говориться про підприємство: «Тут рано виходять на пенсію, але мало живуть після». Що Ви можете сказати про причини професійних захворювань (отруєнь) на виробництві? Що найчастіше є причиною травмування працівників? Як цих причин уникнути?
Олександр Ратій: Основною причиною виникнення професійних захворювань є два чинники — неповага та недовіра. Неповага до самих себе, неповага керівників до підлеглих та недовіра одне до одного. Це буде дуже дивно звучати, але все так і є: ви зібралися в один колектив, який щось виробляє і, мабуть, складно знайти на цьому виробництві людину, яка хотіла б щоб воно сконало: не виплачувало зарплати, і все було погано. Всі хочуть отримувати гроші вчасно. Але при цьому ми не довіряємо одне одному: не довіряємо керівникам, що вони здатні щось змінити, не довіряємо собі, що ми можемо щось змінити. Ти прийшов на якесь там виробництво, воно якось працювало до тебе: «Ну, що мені — більш за всіх потрібно?»
Вони є базовими, першочерговими. На них нашаровується вже якась конкретика: щось з системами аспірації, щось з тривалістю робочого часу, десь неправильно зробили АРМ2, або застосували після неї не ті заходи. Але перші два елементи — це неповага і недовіра.
Як боротися із цим
В першу чергу — едукацією3. Інженерам компанії Racio ми завжди кажемо одну й ту саму фразу: для того, щоб ваш тренінг був цікавий, ніколи не розповідайте людям про правила, розповідайте людям про них самих. Людині завжди цікаво слухати про себе. Деякі люди, з якими ви будете розмовляти, слухають щось про себе вперше з дитячого садка чи школи.
Дуже цікаво спостерігати, як змінюється настрій у навчальній групі від початку до кінця наших лекцій. Коли люди приходять на тренінг у настрої: «ну, охорона праці… зрозуміло, зараз нудятина буде…» А коли тренінг добігає кінця (я не буду вдаватися до надлишкової скромності) — дуже часто він закінчується оплесками.
ОППБ: Оскільки в охороні праці не має бути випадкових людей, які поради Ви можете дати керівникам підприємств та спеціалістам з охорони праці?
Олександр Ратій: В описі нашої вакансії є така фраза: «дуже добре, якщо ви потрапили до охорони праці випадково». Що мається на увазі? Будемо чесними: фах цей не є поважним, високооплачуваним в Україні, на відміну, наприклад, від Канади чи ОАЕ. Цей фах немодний. Тому нам дуже цікаво поспілкуватися з людьми, які приходять з профільною вищою освітою. Бо складно собі уявити людину 16-и років, яка мріє працювати інженером з охорони праці. Уявлення про цю роботу і про цю спеціальність дуже примітивізоване.
Хочеться дати такі поради
1. Інженерам з охорони праці: подивіться англомовні ресурси щодо вимог до спеціалістів. В нас частіше за все вказується знання законодавства, більш нічого не потрібно. Але інженер з охорони праці, таким, яким ми бачимо його в Racio, це, в першу чергу менеджер, і менеджер досить високої ланки. Тому, що на його плечі покладена надскладна комунікація, два її види: з керівниками та з працівниками. І це дві різних комунікації, абсолютно різні. Інженер повинен мати навичку пояснити одну й ту саму вимогу чи необхідність на найнижчому рівні компанії та на найвищому — і скрізь він повинен бути почутий.
а) Це рroject-менеджер4, оскільки він веде проєкти за своєю спеціальністю.
б) Це технічний спеціаліст, оскільки якщо ти не уявляєш собі, як працює та чи інша машина, якщо в тебе не інженерне мислення — дуже важко буде знайти себе у професії.
в) Це психолог, трішечки бухгалтер і менеджер із закупівель.
Тобто часто інженер з охорони праці — це людина, яка розвивається майже за десятьма напрямками одночасно. Досить складно мотивувати себе в цьому розвитку, особливо якщо в тебе немає команди, що фаховіша за тебе. Але це реалії сьогодення.
Висновок: інженерам з охорони праці треба розвиватися у багатьох напрямках, плекати міждисциплінарність.
2. Щодо керівників підприємств, то вони до цього часу сприймають витрати на охорону праці як незворотні витрати. А насправді — це інвестиції.
а) Зверніть увагу на lean5, що є досить популярним, як поняття. В Україні досить рідко це поняття втілюється в поточне життя підприємства. В основі lean лежить те, що ця система може бути впроваджена та реалізована в умовах колективу, який є схильним до самонавчання та вмотивованим до змін. Не інвестуючи в людей, ви не будете мати такого персоналу. Неможливо вибудувати Tesla чи Apple, коли навколо вас працюють сумні люди в брудних шльопанцях.
Треба правильно сприймати цю інформацію, правильно давати зворотний зв’язок. Звичайно, ви не зможете втілити всі ідеї та задовольнити всі скарги. Але підтримуючи сталу комунікацію, ви отримаєте точки росту там, де до того їх не бачили. Тисяча агентів змін на ваших робочих місцях у вас вже є, треба просто правильно їм про це сказати.
б) Охорону праці треба розглядати як мистецтво керування втратами. Ми керуємо фінансами, у багатьох є фінансові менеджери, ми керуємо персоналом, у нас є HR-менеджери, які не тільки проводять співбесіди, а щось прогнозують, планують тощо, а втратами ми не керуємо ніяк.
По пальцях однієї руки можна перерахувати підприємства, які мають такий підхід до охорони праці.
Висновок: керівникам підприємств треба інвестувати в персонал, і розглядати це як один з важливих напрямків інвестицій, залучати агентів змін знизу — у вас їх безліч, і навчитися превентивно керувати втратами.
ОППБ: Які види послуг надає Ваша компанія? Серед Ваших клієнтів6 багато відомих компаній. Як Вам вдається керувати їхніми ризиками та робити їхній бізнес сталим?
Олександр Ратій: Наразі ми надаємо повний спектр послуг з охорони праці по всій території України. Так, у нас є в клієнтському портфоліо різні компанії, ми співпрацювали з ними у різні способи: хтось приходить до нас за аудитами, щоб ми перевірили роботу поточної служби охорони праці, хтось просив розробити для них систему з управління охороною праці та керування ризиками, хтось співпрацює з нами на довготривалій основі в форматі аутсорсингу.
Як нам вдається зробити бізнес підприємств сталим
З самого початку у мене була мрія створити щось на кшталт McDonald’s в галузі охорони праці.
Коли закінчиться війна, і ми знову зможемо подорожувати, ви можете провести такий експеримент: замовити в Києві гамбургер, скуштувати його, а потім спробувати цей самий гамбургер в інших країнах світу. Гамбургер усюди буде мати однаковий смак, буде поданий якнайшвидше, ви гарантовано отримаєте саме те, на що очікували. З боку користувача все виглядає доволі просто. Але бургер це багатокомпонентна страва: здоба, сир, соуси, м’ясо, огірки. Для того, щоб всі ці компоненти мали однаковий смак, треба проводити величезну роботу з відбору постачальників, оптимізації технологічних карт, оптимізації устаткування, адже в різних країнах навіть вода різна на смак, і це буде змінювати присмак тієї самої булочки. Тобто пророблена величезна робота з уніфікації та стандартизації. І будь-хто, від президента країни до людини, яка живе на грошову допомогу, отримає однаковий сендвіч за якістю та смаком.
Ми намагалися зробити щось подібне, щоб незалежно від того, який клієнт до нас прийде — чи невеличкий ФОП з передмістя Києва, чи транснаціональна корпорація — обидва отримували послуги належної якості з витриманими термінами за прийнятну ціну.
ОППБ: Яка головна філософія Вашої компанії? Над якими завданнями ви працюєте сьогодні та що плануєте зробити в році 2023?
Олександр Ратій: Основна філософія Racio така: розвивати глобальну ментальність локальних компаній та виробництв.
Зараз складно говорити про плани через війну. Проте, ми вже не перший рік працюємо над оцифруванням7 всіх наших сервісів, щоб зробити їх максимально доступними, як за ціною, так і за географією, щоб нашими послугами могли користуватися не тільки підприємства Київщини, щоб це було дешево та доступно для компаній з усієї України.
Також ми працюємо над системою внутрішньої академії Racio, хочемо, щоб напрацювання, накопичені за роки, стали системними знаннями та були інтегровані в навчальну систему, а ми могли легко та стало ростити нових членів нашого колективу.
Також за планом на 2023 рік — щоб Україна здобула перемогу над росією.
_____________
1 https://ohrana-truda.kiev.ua/ua/.
2 АРМ — атестація робочих місць.
3 Едукація — навчання, виховання.
4 Спеціаліст, який займається управлінням проєктами.
5 Лін-мислення — ефективна концепція менеджменту.
6 Зважаючи на дані зазначені тут: https://ohrana-truda.kiev.ua/ua/kliyenti/.
7 Оцифровування, оцифрування, диджиталізація — переведення інформації в цифрову форму.
Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»
