Організацію навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників, у т. ч. під час професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації на підприємстві, здійснюють працівники служби кадрів або інші спеціалісти, яким роботодавець доручив організацію цієї роботи (п. 3.3 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 р. № 15, далі — Типового положення).
Конкретний розподіл обов’язків щодо організації навчання та перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві має бути визначено насамперед Положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці підприємства, Положенням про кадрову службу підприємства, а також наказами та посадовими інструкціями працівників підприємства.
Перелік професій та посад працівників, які звільняються від повторного інструктажу, затверджується роботодавцем. До цього переліку можуть бути зараховані працівники, участь у виробничому процесі яких не пов’язана з безпосереднім обслуговуванням об’єктів, машин, механізмів, устаткування, застосуванням приладів та інструментів, збереженням або переробкою сировини, матеріалів тощо (п. 6.11 Типового положення). Насамперед до таких працівників можуть бути віднесено інженерно-технічні працівники підприємства. Не можуть звільнятися від проходження інструктажів працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою, або там, де є потреба в професійному доборі, перелік яких визначено відповідно у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці від 26 січня 2005 р. № 15 (містить 137 видів робіт), та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України та Держнаглядохоронпраці від 23 вересня 1994 р. № 263/121 (містить 13 видів робіт).
Слід зазначити, що попередник Типового положення (п. 5.11 Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 4 квітня 1994 р. № 30) передбачав наявність Переліку професій та посад працівників, які звільняються від первинного, повторного та позапланового інструктажів, який затверджувався керівником підприємства після узгодження з державним інспектором Держнаглядохоронпраці.
МЕДИЧНИЙ ОГЛЯД
Обов’язкові медичні огляди передбачені для працівників підприємств харчової промисловості, громадського харчування й торгівлі, водопровідних споруд, лікувально-профілактичних, дошкільних і навчально-виховних закладів, об’єктів комунально-побутового обслуговування, інших підприємств, установ та організацій, професійна або інша діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення та може слугувати причиною поширення інфекційних захворювань, виникнення харчових отруєнь; працівників, зайнятих на важких роботах і роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці та осіб віком до 21 року, а також інших, передбачених Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 559 (містить 29 галузей господарської діяльності).
Безпосередньо порядок проведення медичних оглядів визначає Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 р. № 246 (далі — Порядок № 246). Щорічно за заявкою роботодавця (його представника), за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи, заклади державної санітарно-епідеміологічної служби визначають категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду та складають Акт визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду за формою Додатка 1 до Порядку № 246. На підставі цього Акта роботодавець складає протягом місяця та узгоджує у санітарно-епідеміологічній поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам, за формою Додатка 2 до Порядку № 246.
Роботодавець повинен наказом призначити посадову особу, відповідальну за організацію медогляду працівників підприємства.
Періодичність проведення медичних оглядів визначається державною санітарно-епідемічною службою, виходячи з конкретної санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуації, та з урахуванням Додатка 4 до Порядку № 246 (містить 6 категорій факторів) та Додатка 5 до Порядку № 246 (містить 10 видів робіт). Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть з метою врахування особливостей галузі розробляти за узгодженням з Міністерством охорони здоров’я України галузеві нормативні акти щодо проведення медичних оглядів працівників конкретних категорій (п. 2.26 Порядку № 246).
Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов’язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.
Матеріал надано редакцією журналу «Охорона праці і пожежна безпека»
