На Ваш запит повідомляємо, що ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів проводиться відповідно до наказу МНС України «Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів» від 23 лютого 2006 р. № 98, а ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки проводиться відповідно до постанови КМУ «Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки» від 11 липня 2002 р. № 956 (далі — Постанова № 956).
Наказ МНС № 98 затверджує Методику ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів (далі — Методика). Ця Методика встановлює єдиний порядок проведення ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів (далі — ідентифікація) з метою вдосконалення організації їх державного обліку у процесі паспортизації та реєстрації у Державному реєстрі потенційно небезпечних об’єктів.
Цей Наказ визначає процедуру ідентифікації, яка здійснюється за такими етапами:
- вибір кодів НС, виникнення яких можливе на об’єкті господарської діяльності, згідно з Класифікацією надзвичайних ситуацій;
- аналіз показників ознак НС, вибраних на попередньому етапі, та визначення їх порогових значень з використанням Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій;
- виявлення за результатами аналізу джерел небезпеки, які при певних умовах (аварії, порушення режиму експлуатації, виникнення природних небезпечних явищ тощо) можуть стати причиною виникнення НС;
- визначення видів небезпеки для кожного з виявлених джерел небезпеки;
- визначення переліку небезпечних речовин, що використовуються на об’єкті господарської діяльності, їх кількості та класу небезпеки за допомогою нормативних документів у сфері визначення небезпечних речовин;
- оцінка на підставі отриманих даних зони поширення НС, які можуть ініціювати кожне з виявлених джерел небезпеки;
- оцінка можливих наслідків НС для кожного з джерел небезпеки;
- встановлення максимально можливих рівнів НС для кожного з джерел небезпеки згідно з Класифікацією надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями;
- визначення державних (галузевих) реєстрів (кадастрів), в яких зареєстровано або необхідно зареєструвати об’єкт господарської діяльності;
- визначення відповідності об’єкта чинними нормативно-правовим актам у сфері визначення небезпечних об’єктів.
Результати ідентифікації, отримані відповідно до цієї Методики, можуть використовуватись для розроблення заходів щодо попередження НС та підготовки до реагування на них.
Методика може бути використана фахівцями підприємств, установ, організацій та відповідними комісіями техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій з метою належного виконання заходів, визначених нормативно-правовими актами у сфері цивільного захисту населення, техногенної безпеки та охорони довкілля, а також органів виконавчої влади, які відповідають за безпечне функціонування потенційно небезпечних об’єктів (далі — ПНО).
Постанова № 956 встановлює порядок ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки, надає розрахункові формули щодо визначення порогової маси небезпечних речовин для проведення ідентифікації тощо.
Крім того, під час проведення ідентифікації для виявлення на об’єкті джерел небезпеки використовують перелік основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об’єктам з урахуванням вимог цієї Постанови.
Отже, якщо на об’єкті є небезпечні речовини, то проводять ідентифікацію потенційно небезпечних об’єктів відповідно до вимог наказу МНС України від 23 лютого 2006 р. № 98. А вже для визначення об’єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об’єктів проводять ідентифікацію відповідно до вимог Постанови № 956 з урахуванням вимог постанови КМУ «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956» від 21 вересня 2011 р. № 990.
Що стосується другого питання, то повідомляємо, що необхідність або недоцільність проведення ідентифікації визначається відповідно до розрахунку кількості порогової маси небезпечних речовин, що застосовуються на об’єкті. Тобто якщо на об’єкті є небезпечні речовини, то насамперед здійснюється розрахунок (визначається кількість) порогової маси цих речовин, а потім вже вирішується питання проведення або непроведення ідентифікації.
Віталій Присяжнюк,
начальник відділу аварійно-рятувальних технологій і пожежогасіння УкрНДІ ЦЗ,
підполковник служби цивільного захисту
Володимир Свиридов,
заступник начальника відділу аварійно-рятувальних технологій і пожежогасіння УкрНДІ ЦЗ,
підполковник служби цивільного захисту
Матеріал надано редакцією журналу «Охорона праці і пожежна безпека»
