Проблеми, пов’язані з потеплінням
Потепління у наш час – не лише природний процес, бо відбувається він у 10 разів швидше, ніж будь-коли. Все частіше науковці, замість «зміни клімату», вживають термін «кліматична криза», щоб підкреслити серйозність цієї проблеми та потребу її вирішувати вже зараз.
Кліматична криза — це надмірно стрімка зміна клімату через підвищення глобальної середньої температури. Щоб протидіяти кліматичній кризі, слід досягти вуглецевої нейтральності вже 2050 року та адаптуватися до змін клімату.
Людство суттєво змінює концентрацію парникових газів в атмосфері, спалюючи викопне паливо: вугілля, нафту, газ тощо. Під час їх горіння вивільняється вуглець, який з’єднується з киснем у повітрі та утворює СО2. За останні 150 років концентрація СО2 зросла з 280 ppm (часток на мільйон) до більш ніж 400 ppm.
Таке стрімке зростання вмісту СО2 в атмосфері сталося на планеті вперше за сотні тисяч років. Підвищення температури збільшує випаровування та спричиняє перерозподіл вологи. Як наслідок, в одних регіонах випаровується надмірна кількість вологи та посилюється посуха. В інших регіонах ця волога конденсується, і там частішають зливи та шторми, що викликає ризики затоплення.
Через глобальне потепління почастішали і стали більш інтенсивними шторми. А також з’явилося таке явище, як кліматичні біженці.
Кліматичні біженці — люди, змушені покинути свій дім через несприятливі раптові або довготривалі зміни у кліматі. Посилення посухи, спустелювання, підвищення рівня моря та порушення сезонних погодних ситуацій – ці зміни найчастіше підштовхують людей та тварин до зміни місця проживання. Кліматичні біженці можуть обрати міграцію до іншої країни або всередині своєї держави.
За даними ООН, з 2008-го за рік в середньому 21,5 млн людей були вимушено переселені через погодні умови, такі як повені, шторми, лісові пожежі та екстремальні температури. Очікується, що ці цифри зростуть у найближчі десятиліття. За прогнозами міжнародного аналітичного центру IEP, до 2050 року 1,2 млрд людей можуть бути переміщені в усьому світі через зміни клімату та стихійні лиха.
Рослини-алергени
Важливо! Варто зазначити, що останнім часом найбільшого поширення набули інвазійні рослини, рослини-алергени та рослини-паразити.
 |
Омела біла (Viscum album) – вічнозелена кущова рослина-напівпаразит Омела паразитує переважно на листяних породах дерев, зрідка на хвойних. Паразитуючи на деревах, омела викликає всихання гілок вище місця прикріплення, чим завдає шкоди лісовому господарству. У місці проникнення коренів омели уражені нею дерева стають крихкими й легко ламаються під поривами вітру, що збільшує ризики травмування людей. |
У кожному кліматогеографічному регіоні переважають свої види рослин, здатних спровокувати алергічну реакцію. Але найзлішим алергеном є пилок бур’яну з поетичною назвою – амброзія. Крім амброзії, яка поширена в Україні повсюдно, алергію часто викликає пилок берези, вільхи, лободи, ромашки, кульбаби, соняшника тощо.
Інвазійні рослини
Найбільш відомими інвазійними рослинами в Україні є борщівник Сосновського, золотушник канадський, клен ясенелистий (американський), дуб червоний, амброзія полинолиста, ваточник сирійський тощо. Багато інвазійних видів рослин є декоративними й були завезені в Україну саме з метою вирощування на клумбах, в садах і парках. Тому аби не сприяти їх поширенню в нашій області, радимо звернути увагу на наступні рослини та за можливості уникати їх вирощування. Найбільш небезпечною інвазійною рослиною для здоров’я людей є борщівник Сосновського.
Найбільшого поширення цей борщівник набув у західних областях України, але поступово захоплює зволожені місцевості у північній та центральній частині нашої держави.
Читайте також: Безпечна утилізація рослин-шкідників
Основні шкідливі властивості борщівника Сосновського полягають в тому, що він здатний викликати опіки на шкірі людини. Дотик до рослини або потрапляння його соку на шкіру не викликає ніяких неприємних відчуттів, як, наприклад, при контакті з кропивою. Але вже через кілька годин або навіть діб розпочнеться свербіж і почервоніння уражених ділянок шкіри, а потім з’являться пухирі. В сонячні дні на шкірі може з’явитися опік 1 – 3 ступеня.
При сильних опіках підвищується температура, починається лихоманка, з’являються виразки, а після загоєння на їх місці ще 2 – 3 роки залишаються темні плями. Ураження борщівником посилюється при сонячному світлі. Але навіть якщо людина доторкнулася до цієї рослини вночі, вже вранці при сонячному світлі будуть з’являтися пухирі. Висока активність борщівника на світлі пов’язана з наявністю в ньому особливих фотодинамічних активних речовин – фуранокумаринів, які підвищують чутливість шкіри до ультрафіолетового світла і нейтралізують при цьому дію меланіну. Найсильніші опіки борщівник Сосновського викликає при контакті з вологою шкірою у спекотні сонячні дні.
Борщівник також може викликати алергію, зокрема набряк Квінке, набряк верхніх дихальних шляхів. Тому необхідно пам’ятати, що контакт із цією рослиною може бути смертельно небезпечний. Якщо людина з алергіями чи бронхіальною астмою вдихне насіння, або сік потрапить в органи дихання, у неї може виникнути набряк гортані, набряк слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, анафілаксія. Анафілаксія супроводжується порушенням дихання, тому для алергіків це життєво небезпечна рослина.
Згідно з вимогами чинного законодавства, зокрема згідно зі ст. 35. Закону України від 19 червня 2003 року № 962-IV «Про охорону земель», власники та землекористувачі, у тому числі орендарі земельних ділянок, при здійсненні господарської діяльності зобов’язані забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур’янами, чагарниками та дрібноліссям.
Вжиття відповідних заходів роботодавцями щодо видалення борщівника Сосновського, цієї дуже небезпечної інвазійної рослини, зменшить ймовірність його подальшого поширення та забезпечить безпеку праці та охорону здоров’я працівників.
Засоби індивідуального захисту — завітайте в магазин проєкту «Охорона праці і пожежна безпека»
Зверніть увагу! Роботодавцям необхідно довести до відома всіх працівників про небезпеку при контакті з цією рослиною, внести відповідні зміни у програму вступного інструктажу та програми первинних інструктажів на робочому місці, розробити інструкцію щодо безпечного виконання робіт з видалення борщівника Сосновського та ознайомити з нею всіх працівників перед виконанням робіт.
Крім цього, з метою боротьби з поширенням борщівника, у разі виявлення цієї рослини поблизу виробничих об’єктів, суб’єктам господарювання необхідно звернутися до органів місцевого самоврядування чи територіальних громад щодо вжиття необхідних заходів зі знищення цієї небезпечної рослини.
ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА: як зберегти життя/здоров’я потерпілого + практичний кейс про правила в умовах бойових дій
Для довідок: 0 (800) 219-977 • E-mail: podpiska@mediapro.com.ua
Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»
