Нещодавно, 2 вересня 2018 року 60-річний ювілей відзначив головний державний інспектор відділу з нагляду в машинобудуванні та енергетиці Управління Держпраці у Сумській області Олександр Дмитрович Єрема.
Майже чверть віку ювіляр присвятив захисту прав працівників на здорові, безпечні, гідні умови праці, гарантовані громадянам державою. За вагомий особистий внесок у становлення та розвиток культури охорони праці на підконтрольних підприємствах задля збереження здоров’я і життя працівників Олександр Дмитрович був нагороджений Почесною грамотою Сумської обласної ради, а також Грамотою Сумської обласної адміністрації.
Народився він на Чернігівщині, утім свою діяльність у лавах державного контрольного органу розпочав у 1994 році на півночі Сумщини, у місті Шостка. Перші кроки професійного шляху були зроблені на посаді державного дільничого інспектора в енергетиці Сумської державної інспекції охорони праці в енергетиці Східного територіального Управління Держнаглядохоронпраці. Про професійний шлях у сфері охорони праці Олександр Дмитрович розповів із задоволенням.
– Яким було Ваше дитинство? Чому саме охорона праці стала основою Вашої плідної трудової діяльності?
– Ще з дитинства на шкільних канікулах я працював у колгоспі на випасці худоби, на зернотоку, заготівлях, на сінокосі. Досвідчені дорослі привчали нас робити безпечно, утім малечі ця наука давалася не легко. А от вже у період навчання в технікумі на виробничій практиці я брав участь у будівництві електроліній високої напруги в Одеській та Харківській областях. Тут був свідком декількох нещасних випадків, у тому числі зі студентом нашого технікуму. Звідсіля й перші серйозні поняття та роздуми про необхідність дотримуватися правил безпеки. Адже електромонтер, як і мінер помиляється лише один раз…
Так по завершенню навчання розпочалася моя трудова діяльність. Значного досвіду з охорони праці я набув працюючи електромонтером, інженером на підприємстві електричних мереж, головним інженером з охорони праці в управлінні сільського господарства. Нажаль бачив реальні наслідки нехтування охороною праці, дуже часто, як позаштатний технічний інспектор обкому профспілки працівників сільського господарства, брав участь у їх розслідуванні. Потім знову повернувся в енергетику.
Насправді до роботи в сфері охорони праці мене заохотив брат мого батька, який на той час працював у Запорізькому управлінні лісового господарства та був стовідсотково відданий справі захисту здоров’я працівників. Із урахуванням свого життєвого та професійного досвіду в 1994 році я перевівся з посади начальника служби розподільчих мереж та став державним інспектором Східного Управління Держнаглядохоронпраці.
– Що для Вас виявилося найскладнішим на початку роботи в державному контрольному органі?
– Перелаштуватися після роботи на виробництві на виконання інспекторських функцій. Не раз з’являлися думки все покинути, утім без боротьби немає перемоги. Із часом нова робота мене захопила, вона дала інший досвід на новому рівні взаємовідносин із керівниками та робітниками підприємств. На щастя набутий професійний досвід допомагав мені у процесі спілкування з посадовими особами підприємств в частині їх переконання щодо необхідності працювати безпечно. Значний вплив на мене мали розслідування нещасних випадків, особливо аварії на Шосткинській ТЕЦ у грудні 1994 року. Із семи членів спеціальної комісії лише я представляв орган державного нагляду. Дуже гаряче було працювати з такою місцевою командою. У цей час всі засоби інформації України розповідали про аварію.
– Що для Вас головне в роботі?
– Головне – це знання та досвід, характер і віра. Якщо в чомусь є сумнів, то не варто поспішати. Інколи слід не поспати декілька ночей у пошуках істини, але прийняти виважене та правильне рішення, відповідно до правил безпеки. Звісно, що на ряду з цим вагомим є підтримка керівництва та взаєморозуміння в колективі. Адже важливо, щоб поряд були надійні й компетентні колеги по роботі.
– Як змінювались правила та порядок роботи з плином часу?
– Останнім часом Правила з охорони праці та Реєстр нормативних документів змінюється дуже часто. Проте не завжди в позитивному напрямку. Так, наприклад, раніше державні інспектори Держнаглядохоронпраці брали участь, згідно з чинним на той час законодавством, у роботі комісій по вводу в експлуатацію нових (реконструйованих) об’єктів. Це надавало можливість перевіряти технічний стан об’єктів до початку їх роботи й не допускати вводу їх в експлуатацію з відхиленнями від норм та правил безпеки. Наразі ця процедура відсутня, що, на мою думку, підвищує ймовірність настання аварій та травмування людей.
– Чи виникали у Вас в роботі конфліктні ситуації з підприємствами, наприклад, у ході перевірок, або через їх незадовільні результати? Як вони вирішувалися?
– Конфліктні ситуації дійсно трапляються. Зокрема, коли керівник підприємства недостатньо обізнаний з питань охорони праці, амбіційний, має високий рівень матеріального достатку, ігнорує законні вимоги припису державного інспектора на усунення порушень з охорони праці та промислової безпеки. Як правило такі неприємності вирішуються через особистий авторитет інспектора, його переконливі аргументи та дії.
Так, наприклад, у далекому 1998 році мені доводилось за грубі порушення норм електробезпеки й охорони праці приймати жорсткі оперативні рішення та дії по знеструмленню підприємств. А саме, це стосувалося нафтобази, лісового господарства, заводу продовольчих товарів тощо. Так як могли загинути люди, настільки все було небезпечно. Керівники підприємств, у свою чергу, ігнорували необхідність виконання приписів. Того часу суди всіх інстанцій підтвердили правомірність моїх дій як інспектора. Проте, навіть важко уявити скільки здоров’я та безсонних ночей це мені коштувало. Робота в органі державного контролю у сфері охорони праці поєднує високий рівень відповідальності за кожне прийняте рішення із найбільшою нагородою – врятованими людськими життями.
– Розкажіть про свою родину. Що слугувало причиною для Вашого переїзду до міста Шостка?
– Кохання… Так так, саме заради жінки, яку покохав найбільше у світі, без жодних вагань я прийняв рішення змінити місце проживання, а відповідно й роботи. Кохана Тетяна стала моєю дружиною у 1990 році. У шлюбі в нас народилося двоє чудових синів, які з малесеньких згортків щастя наразі перетворилися в мужніх, доброзичливих молодиків. Моя родина – це мій захищений тил, безперечна підтримка. Я дуже вдячний своїй дружині за доброту серця, порозуміння та кохання, яке ми зберегли досі.
– Якби можна було у Вашій кар’єрі почати все з початку, щоб ви змінили?
– Роки пролетіли, як птахи, на жаль, надто швидко… Набуто колосальний досвід і життєвий, і професійний, за роки служби складено багато актів перевірок, вручено приписів на усунення порушень. Наразі змінювати щось запізно, та й проходити все з початку не хочеться, адже кожен період життя по своєму пам’ятний та складний… Утім я й досі із задоволенням виконую свою роботу, адже розумію її значимість для суспільства. За свою професійну діяльність, думаю, врятував не одне людське життя. Звісно, працювати безпечно навчив і своїх синів.
– Які поради Ви можете дати тим, хто вже працює на подібних посадах та тим, хто лише планує зв’язати своє життя з інспекторською діяльністю з охорони праці?
– В охороні праці не повинно бути випадкових людей. Рішення стати державним інспектором з охорони праці має зважуватися та усвідомлюватися рівень відповідальності. Моя головна порада – доскональне знання нормативно-правових актів з охорони праці та бездоганне володіння ними. В роботі не має бути місця страху, а на ряду з цим більше терпіння і виваженості. Також важливим є виробничий досвід і практичні знання.
Джерело: прес-центр Управління Держпраці в Сумській області.
