Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей

Хронічна втома — ще не хвороба, але вже й не здоров’я

Коли ви приходите до лікаря зі скаргами на погане самопочуття, хороший фахівець неодмінно розпитає про ваш стиль життя, звички, режим дня та фізичну активність, поцікавиться вашою професією та тим, наскільки інтенсивно ви працюєте і чи достатньо відпочиваєте.
З його висновків ви зрозумієте, що багато в чому у своїх проблемах винні самі. Бо не прислухались до себе тоді, коли пролунав перший дзвіночок. Одним з таких дзвіночків є втома, яка не минає ані після нічного сну, ані після вихідних. Саме такий стан з часом трансформується в проблеми — від безсоння до гіпертонії, інфаркту чи інсульту. Люди, які страждають на хронічну втому, першими підхоплюють вірусну чи бактеріальну інфекцію, вони вразливі емоційно, з ними частіше трапляються нещасні випадки. Саме таким людям загрожує професійне вигорання

Від суботи до суботи…

Щоранку ви прокидаєтеся з відчуттям, ніби зовсім не спали, а в понеділок до кінця робочого дня вам здається, що минув цілий робочий тиждень? Ви ставите тарілку зі сніданком до холодильника замість мікрохвильової печі, цілий ранок шукаєте ключі від вхідних дверей, дорогою на роботу не можете згадати, чи вимкнули праску, сідаєте не в ту маршрутку, можете пропустити свою зупинку, а на робочому місті ніяк не можете зосередитись? Якщо ви помічаєте за собою хоча б дві з цих ознак, то, цілком можливо, що у вас перші ознаки синдрому хронічної втоми (далі — СХВ).
Термін, який сьогодні у всіх на слуху, фахівці визначають по-різному. Одні вважають СХВ наслідком вірусного захворювання. Інші думають, що причина в ослабленні імунної системи. Генетики припускають, що розвиток синдрому пов’язаний з порушеннями в роботі нервової системи. Ще хтось говорить про специфічний вид депресії тощо.
Хто ж має рацію? Загалом всі ці погляди мають право на існування: віруси, безсумнівно, на нас впливають; імунна система при цьому страждає; не може залишатися неушкодженою також нервова система, тому й депресія — тут як тут. Як наслідок, людина починає відчувати постійний занепад сил, аж так, що тривалий сон і навіть відпочинок протягом кількох днів тут не допомагають, особливо якщо цей відпочинок пасивний.
СХВ може проявлятися як застуда, хвороба суглобів або нервової системи: болить голова, частішає безсоння (хоча вдень вам докучає сонливість). Ви відчуваєте слабкість і роздратування, швидко втомлюєтесь, а енергії взяти ніде…

Симптоми СХВ

Вони можуть бути досить різними і не завжди чітко простежуватись, але фахівці виділяють кілька основних:
— постійне відчуття втоми, яке не зникає упродовж тижнів і місяців;
— розбитість, слабкість, біль у м’язах;
— зниження пам’яті, неуважність, поганий настрій;
— безсоння, але водночас і сонливість;
— головні болі без очевидних причин;
— біль у суглобах;
— у важких випадках — лихоманка та збільшення лімфовузлів.

Без лікування стан людини погіршується, проте що саме лікувати — часом незрозуміло навіть лікарям. Адже результати аналізів загалом нормальні, як і рентгенівські знімки та результати УЗД, жодних особливих змін з боку роботи органів і систем теж не спостерігається, а людина почувається дедалі гірше. У цій ситуації лікарі часто намагаються хоч якось допомогти пацієнтові: ставлять будь-який діагноз, зазвичай пов’язаний з порушенням роботи центральної нервової системи, і призначають відповідне лікування, але, на жаль, без позитивних результатів.

Причини хронічної втоми:
постійна перевтома та щоденні стреси в різних проявах;
— вірусні та бактеріальні інфекції;
— лікування сучасними синтетичними (часто сильнодіючими) препаратами;
— несприятливі умови проживання та роботи;
— шкідливі звички;
— нерегулярне й неправильне харчування (коли людина вже починає хворіти, цей фактор стає одним з основних).

Лікування хронічної втоми

Часто для лікування СХВ лікарі пропонують введення імуноглобуліну G — основного для людини глікопротеїну, що розпізнає та зв’язує антигени — небезпечні чужорідні речовини. Таке, здавалося б, виправдане лікування, спрямоване на підтримку імунітету, насправді небезпечне ускладненнями, які після введення препарату виникають дедалі частіше.

Як лікувальні комплексні заходи лікарі також пропонують:
1. Суворий режим у всіх сферах життя. Це не тільки адекватне навантаження та відпочинок, а й розпорядок дня, режим сну та харчування (останні два фактори особливо важливі).
2. Здорове харчування, дієта (за необхідності), прийом вітамінно-мінеральних комплексів, які підбирає фахівець.
3. Імунокоректори та адаптогени. До перших належать препарати тваринного й рослинного походження, а також гомеопатичні засоби, які поліпшують роботу імунної системи. Такі засоби, на відміну від стимуляторів, впливають на організм делікатно.
Рослинні адаптогени (лимонник, елеутерокок, женьшень) підвищують стійкість організму до вірусів, стресів, навантажень та інших чинників, які викликають розвиток СХВ. Можна додати ще й ентеросорбенти — вони допоможуть вивести з організму токсини, накопичені в організмі внаслідок гіподинамії та шкідливих звичок.
4. Плавання, оздоровчий масаж, лікувальна фізкультура. Якщо для цього немає можливості, включіть у розпорядок дня ранкові та вечірні прогулянки, а також контрастний душ.
5. Лікування в стаціонарі у разі погіршення стану. Причому лікуватися можна не тільки в лікарні (як правило, в неврологічному відділенні), а й у санаторії або профілакторії.
6. Психологічні вправи. Абстрагуйтеся, погляньте на своє життя збоку. Декому допомагає такий прийом: побачити себе зверху, з високої гори, або навіть з космосу. Для цього можна повісити на стіну велике фото нашої планети і спробувати знайти на ній свої проблеми, особливо ті, які здаються нерозв’язними.

Як позбутися хронічної втоми (народні рецепти)
1. Заварити крутим окропом (200 мл) сухі суцвіття ромашки аптечної (3 ст. л.), настояти протягом трьох годин, процідити, пити по 0,5 склянки на день протягом 10 днів. Готовий відвар зберігають в холодильнику. Перед вживанням слід злегка підігріти.
2. Якщо ви постійно відчуваєте втому, починайте якомога швидше пити виноградний сік, але не магазинний! Сік збереже свої цілющі властивості, якщо вичавлювати його зі свіжого винограду і пити після їди по 100 мл двічі на день. Неважливо, який це буде виноград. Кислі місцеві сорти (наприклад, Ізабелла), які виросли у вашій місцевості, будуть навіть кориснішими, ніж солодкі бурштинові ягоди, привезені з теплих країн. Пити сік треба доти, поки втома не зникне.
3. При безсонні та головних болях допоможуть ванни з ефірними оліями. Особливо корисна для жінок олія герані — на ванну треба всього три краплі. Спочатку олію розчиняють у вершках або меді, потім виливають у воду (температура близько 37 °C) і приймають ванну не більше 15–17 хвилин. Можна робити так щодня протягом двох тижнів або впродовж місяця — через день.

Що таке професійне вигорання?

Професійне вигорання — це синдром, певною мірою пов’язаний з СХВ. Він розвивається на фоні хронічного стресу й призводить до виснаження емоційно-енергетичних та особистісних ресурсів людини.
Психофізичними симптомами професійного вигорання є:
— відчуття постійної втоми увечері й вранці, відразу після сну (симптом хронічної втоми);
— відчуття емоційного та фізичного виснаження;
— зниження сприйнятливості та реакцій на зміни зовнішнього середовища (наприклад, відсутність зацікавленості на чинник новизни або реакції страху на небезпечну ситуацію);
— загальна слабкість, зниження активності, погіршення параметрів біохімії крові та гормональних показників;
— часті безпричинні головні болі;
— постійні розлади шлунково-кишкового тракту;
— різке зменшення або збільшення ваги;
— повне або часткове безсоння (швидке засинання і відсутність сну вранці, починаючи з четвертої години, або навпаки нездатність заснути ввечері до 2–3 години та важке пробудження вранці);
— постійна загальмованість і сонливість;
погіршення зору, слуху, нюху й тактильних відчуттів, втрата внутрішніх, тілесних відчуттів;
— задишка або порушення дихання при фізичному або емоційному навантаженні;
— помітне зниження зовнішньої та внутрішньої сенсорної чутливості.

До соціально-психологічних симптомів професійного вигорання належать:
— байдужість, нудьга, пасивність і депресія (знижений емоційний тонус, відчуття пригніченості);
— підвищена дратівливість на незначні події;
— часті нервові зриви (спалахи немотивованого гніву, відмова від спілкування, замкнутість);
— постійне переживання негативних емоцій (почуття провини, образи, підозрілості, сорому, скутості);
— почуття неусвідомленого занепокоєння та підвищеної тривожності;
— почуття гіпервідповідальності та при цьому зневіра в своїх можливостях;
— загальна негативна установка на життєві та професійні перспективи.

Коли робота викликає огиду

Найнебезпечнішим проявом синдрому професійного вигорання є падіння у працівника інтересу до виконуваної роботи, мотивації до її виконання та наростання невдоволення нею.
Спричинити або прискорити цей процес можуть такі фактори:
— професійна непридатність;
— особиста емоційна байдужість до обраної роботи або професії;
— незадоволеність умовами або рівнем оплати праці;
— високий рівень інтенсивності або відповідальності праці;
— незадовільний морально-психологічний клімат в колективі;
— брутальне ставлення керівництва до працівників і їхніх потреб;
— страх травмування внаслідок перенесеного нещасного випадку (можливо, навіть не із самим працівником, а з кимось з його близьких колег).

Синдром професійного вигорання небезпечний для представників абсолютної більшості професій. Проте найбільша ймовірність його виникнення характерна для працівників, які виконують роботу підвищеної небезпеки та тих, хто працює з людьми.
Розвинутий синдром професійного вигорання здатний призвести до зниження в працівника продуктивності праці, швидкості реакції та погіршення уваги та координації рухів, що можуть стати умовами для виникнення випадків травматизму. Цікаво, що інколи працівник сам створює умови нещасного випадку з неусвідомленого намагання «помститися» керівникові, колегам по роботі або й самому собі. Досить типовим проявом цього синдрому є вочевидь невмотивована агресія працівника, спрямована на безпосереднього керівника, на когось зі своїх колег або на клієнтів.

Як допомогти собі не «вигоріти»
1. Ставтеся до себе з любов’ю й намагайтеся викликати до себе симпатію.
2. Вибирайте справу до душі та уникайте занять, які вам категорично неприємні.
3. Не шукайте в роботі порятунку від проблем.
4. Перестаньте жити за інших людей і сконцентруйтеся на власному житті.
5. Приділяйте час не лише роботі, а й особистим інтересам і потребам.
6. Аналізуйте події минулого тижня, робіть висновки.
7. Відмовтесь від звички вдома ще раз переживати в думках негативні робочі моменти. Залиште всі виробничі клопоти на роботі. Присвячуйте вечори та вихідні родині, друзям, своєму хобі, прогулянкам на свіжому повітрі, читанню, улюбленій музиці чи приємному спілкуванню. Для роботи є робочий час, а все решта — то ваше життя. Проживайте його яскраво й із задоволенням — воно того варте!

МАР’ЯНА ЗАДОРОЖНА,
лікар-профпатолог

Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека» № 12, 2016

Завжди актуальні матеріали в журналі
«Охорона праці і пожежна безпека»
Придбати видання

Розсилка новин