Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
Охорона праці

Лісівники обговорили безпеку праці та виробничий травматизм у галузі

Нещодавно на базі Славутського та Ізяславського державних лісових господарств (держлісгоспів), що на Хмельниччині, було проведено семінар із спеціалістами з охорони праці обласних управлінь лісового та мисливського господарства з питань профілактики виробничого травматизму. Сам факт проведення такого заходу свідчить про те, що Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагенство) не збирається пускати на самоплив створення здорових і безпечних умов праці на підвідомчих підприємствах, як це можна спостерігати в інших галузях.

Не випадковим був вибір підприємств для проведення семінару. Славутський та Ізяславський держлісгоспи є лідерами у питаннях ведення лісового та мисливського господарства, охорони і захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Забігаючи наперед, повідомлю, що на зазначених підприємствах приділяється належна увага питанням профілактики нещасних випадків на виробництві, постійно вживаються заходи щодо підвищення рівня безпеки праці на робочих місцях. Щоправда, стверджувати, що тут зроблено абсолютно все для викорінення виробничого травматизму, ще рано. Але давайте все по-порядку.

Особливості організації охорони праці на підприємствах

Славутський держлісгосп

Перше лісовпорядкування  проведено у 1922 р. Тоді ж було організовано Славутське лісництво. У 1930р. на базі зазначеного лісництва було створено Славутський ліспромгосп «Українліс», який у 1936р. було реорганізовано у лісгосп. Відтоді і веде своє літочислення Славутський держлісгосп.

Розташований в північній частині Хмельницької області на території Славутського адміністративного району. На північному заході межує з Рівненською областю, на північному сході і сході – з Шепетівським держлісгоспом, на півдні — з Ізяславським. Підприємство веде комплексну лісогосподарську діяльність на площі понад 23,2 тис. га. Вся площа державного лісового фонду розділена між 18-ма лісництвами.

Держлісгосп щорічно заготовляє від всіх видів рубок 90-93 тис. куб.м. ліквідної деревини, в тому числі, від рубок головного користування 53,3 тис куб.м, що відповідає затвердженій розрахунковій лісосіці.

З метою своєчасного проведення необхідних лісогосподарських заходів, безперешкодного доступу до лісових масивів спеціальної техніки у разі виникнення лісових пожеж упродовж 2013-2017р.р. силами держлісгоспу збудовано 8,9км  дороги ІІ типу та 5,5км – ІІІ.

На підприємстві здійснюються заходи щодо своєчасного виявлення та усунення небезпечних факторів, регулярно проводиться навчання та перевірка знань працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки та посадових осіб, які призначаються керівниками таких робіт, медичні огляди. Працівники забезпечуються спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту тощо.

Разом з тим, як засвідчує Інформація про стан охорони праці у держлісгоспі, що була роздана учасникам семінару, тут донедавна мали місце окремі порушення вимог безпеки під час здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт, а також під час проведення рубок головного користування та рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства. Однак після розгляду результатів перевірки на спільному засіданні технічної ради та комісії з адміністративно-громадського контролю було виконано цілу низку організаційно-технічних заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень вимог безпеки.

Упродовж 2017 р. на здійснення заходів з охорони праці було витрачено 113 тис. грн з розрахунку на одного працівника 734 грн.

Розповідаючи про роботу підприємства та ділячись досвідом з профілактики виробничих травм, директор Славутського держлісгоспу Віктор Сапожник, зокрема, повідомив, що він бачить три головних шляхи зниження рівня травматизму і, насамперед, смертельного. Це, на його думку:

1. Автоматизація та механізація лісосічних робіт, а саме: застосування для проведення звалювання дерев, їх очищення від сучків, розкряжування, спеціальної техніки, на кшталт, харвестера фінської фірми Ponsse  Beaver, роботу якої він  успішно продемонстрував учасникам семінару на одній із лісосік (ФОТО 5112, 5113).

2. Виконання розвантажувально-навантажувальних робіт, зокрема, на нижніх складах за допомогою маніпуляторів, а не козлових кранів, як це було раніше.

3. Якісне навчання працівників лісової галузі, з повним відпрацюванням практичних занять.

Єдиною проблемою, що не дає керівнику підприємства можливості  застосовувати прогресивну технологію рубки лісу відразу на кількох лісосіках є відсутність коштів на придбання відповідної техніки. А їх потрібно не мало. Приміром, продемонстрована лісосічна машина харвестер Ponsse  Beaver коштує понад чверть мільйона Євро. Саме тому при проведенні лісосічних робіт Славутський держлісгосп змушений користуватися послугами однієї з київських фірм, яка таку техніку має в своєму арсеналі.

Ізяславський держлісгосп

Підприємство організоване в 1936р. на базі Білогірського лісництва та частини лісових урочищ Славутського ліспромгоспу «Українліс». У 1960р., тоді ще лісгосп, був реорганізований у Ізяславський лісгопзаг (лісове господарство і лісозаготівлі).

Державне підприємство  Ізяславське лісове господарство створене на базі Ізяславського лісгоспзагу в 1991р. Лісгосп розташований в північно-західній частині Хмельницької області на території Ізяславського та Білогірського адміністративних районів.

Державний лісовий фонд лісгоспу становить 24054га, вся площа лісфонду розділена на 6 лісництв.

Підприємство щорічно заготовляє від всіх видів рубок 90-95 тис. кубометрів ліквідної деревини, з них від рубок головного користування 43 тис. кубометрів.

Упродовж 2013-2017 років держлісгосп збудував 8,7 км. нових лісових доріг з твердим покриттям.

На підприємстві впроваджена і діє система управління охороною праці та ризиками (СУОПР). Продовжується відповідна робота щодо створення на робочих місцях безпечних і нешкідливих умов праці. Поблизу лісосік, що розробляються, встановлюються вагончики, які в холодну пору року використовуються як приміщення для обігріву працівників, обладнуються місця для зберігання пально-мастильних матеріалів та заправки бензинових пил.

У разі виявлення порушень вимог безпеки, що створюють безпосередню загрозу життю та здоров’ю працівників, керівникам підрозділів та керівникам робіт спеціалістом охорони праці підприємства Ю.Ярославським видаються приписи щодо припинення робіт та усунення таких порушень. Крім цього, за станом охорони праці в держлісгоспі ведеться оперативний, адміністративно-громадський контроль.

Працівники, які допускають порушення трудової та виробничої дисципліни притягаються до дисциплінарної відповідальності. З початку 2017 року за порушення Правил з охорони праці для працівників лісового господарства  чотирьом керівникам робіт було оголошено догани та позбавлено премій. За невиконання інструкцій з охорони праці до такої ж відповідальності було притягнуто три вальники лісу, один стропальник та один навальник-штабелювальник.

Структурні підрозділи забезпечені технічною документацією, посадовими інструкціями, навчальними програмами, журналами інструктажів тощо. Ведеться відомчий контроль за своєчасним проведенням навчання та інструктажів з охорони праці, медичних оглядів, регулярною видачею спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту.

У 2017 році на реалізацію заходів щодо підвищення рівня охорони праці було витрачено 311 тис. грн, при плані 160 тис. грн, або 1207 на одного працівника.

В листопаді 2016 р. було проведено повторну (чергову) атестацію робочих місць за умовами праці. У належному стані утримуються санітарно-побутові, виробничі приміщення та територія підприємства.

До структурних підрозділів регулярно доводиться експрес- інформація про нещасні випадки, що мають місце на підприємствах лісової галузі, а також про прийняті та скасовані нормативно-правові акти з охорони праці.

Незважаючи на роботу, що проводиться в держлісгоспі щодо профілактики виробничого травматизму, поточного року стався нещасний випадок з тимчасовою втратою працездатності.

Як працюють підприємства

На відміну від Славутського держлісгоспу в Ізяславському – функціонує цех, де здійснюється переробка деревини.  В цеху встановлено три стічковопильних верстати, багатопильний верстат фірми Пауль, прирізний двухпильний верстат та три торцювальних верстати, які обладнані всіма необхідними засобами захисту та місцевою витяжною аспірацією. Для переміщення сировини та готової продукції в деревообробному цеху встановлений однотонний мостовий кран з тельфером, який своєчасно, в установлені терміни проходить часткове та повне технічні опосвідчення.

Хоча зазначене устатковання не зовсім нове, за винятком стрічково пильного верстата Мебор, всі верстати технічно справні  і відповідають сучасним вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. Персонал, який його обслуговує, має фахову підготовку і пройшов навчання та перевірку знань з безпечної експлуатації верстатів зазначених типів. Завдяки цьому упродовж двадцяти останніх років у даному виробничому підрозділі не трапилося жодного нещасного випадку.

У держлісгоспі є також заточувальне відділення, де здійснюється відновлення ріжучих інструментів, які періодично затуплюються. В ньому встановлений заточувальний, вальцювальний, розвідний верстати, а також контактний зварювальний апарат для вузьких стрічкових пил та апарат аргонової зварки для широких стрічкових пил.

Подбала адміністрація підприємства і про створення належних санітарно-побутових умов, які  необхідні для того, аби працівники після роботи мали змогу не тільки прийняти душ, а й поплавати в басейні, відпочити. Держлісгосп має свою їдальню, з кухнею та просторими залами для прийому їжі. Необхідні для приготування страв продукти поступають з власного підсобного господарства

Під час огляду деревообробного цеху, заточувального відділення, дільниці з ремонту та обслуговування автотракторної техніки, елетроцеху, зварювальної дільниці, санітарно-побутових приміщень, їдальні, які, до речі, в холодну пору року обігріваються котельними установками, що працюють на тирсі та дровах, учасники семінару були приємно вражені високим рівнем культури виробництва, промислової безпеки та санітарії. Реакція на побачене фахівців з охорони праці регіональних установ відомства, представників Держлісгоспу та ЦК галузевої профспілки сподобалася начальнику Хмельницького обласного управління лісового господарства та мисливства Петру Пешку, який саме в цей час приїхав на підприємство, щоб поцікавитися, як проходить республіканський семінар.

Як пізніше стало відомо, створення безпечних і здорових умов праці та належного виробничого побуту в держлісгоспі працівники підприємства та місцевий профком, в особі його голови Володимира Кравчука , пов’язують з ім’ям  директора Петра Курельчука, головного інженера Михайла Макарука та вміло підібраної ними команди однодумців.

Інформація про Славутський та  Ізяславський держлісгоспи була б не повною, якщо не повідомити про змонтовані та успішно діючі телевізійні системи відеоспостереження за лісовим фондом. Чергові, які знаходиться біля монітора, мають змогу бачити на екрані лісовий масив на віддалі 35км. У такий спосіб відеоспостереженням охвачується 70 відсотків лісів. Це дає змогу не тільки своєчасно виявляти лісові пожежі (а такі випадки, на жаль, були), та, іноді,  й не санкціоновані рубки дерев, браконьєрство.

Аналіз причин нещасних випадків

Пленарну частину семінару відкрив головний фахівець з охорони праці Державного агентства лісових ресурсів Андрій Мусійовський. Він подякував директорам Славутського та Ізяславського держлісгоспів, відповідно, В.Сапожнику та П.Курельчуку за великий особистий вклад в розширення матеріально-технічної бази підприємств, за постійний пошук за впровадження прогресивних технологій, автоматизацію та механізацію трудомістких процесів, створення здорових і безпечних умов праці, високий рівень культури виробництва, належне санітарно-побутове обслуговування підлеглих.

Оцінюючи стан охорони праці в галузі, Андрій Йосипович був небагатослівним, оскільки за місяць до семінару в обласні управління було надіслано спільне рішення комісії оперативного, адміністративно-громадського контролю з охорони праці Держлісагентства і ЦК профспілки працівників лісового господарства, в констатуючій частині якого було подано детальний аналіз виробничого травматизму в галузі.

За словами посадовця, незважаючи на те, що кількість нещасних випадків, зокрема зі смертельними наслідками, на підпорядкованих обласним управлінням лісових мисливських господарств підприємствах з кожним роком знижується, причин для самозаспокоєння сьогодні немає. Причому, як у директорів держлісгоспів, так і в підпорядкованих їм службах з охорони праці, а також в інших посадовців – потенційних керівників робіт, оскільки для повного викорінення нещасних випадків на виробництві (а галузь повинна цього прагнути), ще далеко.

Про це свідчать причини нещасних випадків, що сталися з початку року, а також результати проведених перевірок дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

З 8 нещасних випадків на виробництві із смертельними наслідками, що зареєстровані впродовж 10 місяців поточного року, 3 сталося під час проведення лісосічних робіт і стільки ж внаслідок дорожньо-транспортних пригод. Але ж держлісгоспи – не автотранспортні підприємства, де аварії на дорогах рухомого складу є звичним явищем.

Якщо під час звалювання дерев час від часу виникають різні непередбачувані ситуації, оскільки виконавці робіт можуть не помітити того, чи іншого небезпечного фактора, скажімо, прихованої гнилизни стовбура, як це було в Колківському держлісгоспі (Волинь), то на транспорті все по-іншому. Принаймні, тих дорожньо-транспортних пригод, що забрали три людських життя у працівників держлісгоспів, можна було уникнути, оскільки ніякої прихованої небезпеки на дорогах, якою рухалися транспортні засоби, не було. Там, наскільки відомо, було все видно, як на долоні. Варто було лише вибрати безпечну швидкість і дотримуватися елементарних вимог безпеки дорожнього руху. В першу чергу це стосується нещасного випадку Овруцького держлісгоспу (Житомирщина), де під час руху потерпілий випав з кузова автомобіля.

Звичайно, прямої вини в трагедіях, що сталися, як під час проведення лісосічних робіт, так і під час експлуатації транспортних засобів, ні керівників підприємств, ні фахівців служб охорони праці немає, але чи все вони зробили для того, аби уникнути зазначених нещасних випадків? Гадаю, ні, — зазначив А.Мусійовський — І ті, і інші не прищепили своїм підлеглим поваги до Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості та Правил дорожнього руху.

Адже для того, щоб запобігти загибелі працівників, не потрібні були якісь додаткові капіталовкладення. Просто кожному керівнику виробництва потрібно було чітко, в повному обсязі виконувати  свої посадові обов’язки, знати слабкі сторони своїх підлеглих і відповідним чином реагувати на їх негативні прояви: у разі порушень, що допускалися, своєчасно робити зауваження, підказувати, наставляти. А за необхідності – притягати до дисциплінарної відповідальності, позбавляти премій.

Якби це все робилося, то в порушників не було б бажання ігнорувати вимоги інструкцій, норм та правил, якби механізм заохочення та покарання був налагоджений, то трагедій, про які йшлося вище, могло й не бути.

В тому, що окремі фахівці з охорони праці держлісгоспів, а також управлінь лісового господарства та мисливства недопрацьовують у плані створення здорових і безпечних умов праці, профілактики виробничого травматизму, свідчать не тільки нещасні випадки на виробництві, а й виявлені під час проведених перевірок стану охорони праці порушення — наголосив у своєму виступі на семінарі А.Мусійовський.

І це дійсно так. Взяти, до прикладу, Старовижівський держлісгосп, що знаходиться в сфері впливу Волинського обласного управління лісового господарства та мисливства. На момент проведеної перевірки працівники, які були допущені до стропування деревини, не пройшли щорічного спеціального навчання та перевірки знань за вказаним видом робіт. З водіями, які залучалися до виконання слюсарно-ремонтних робіт не проводилися інструктажі на робочому місці. Окремі працівники не пройшли медичного огляду. І це в той час, коли в держлісгоспі є своя служба з охорони праці, яка відповідно до Положення про службу охорони праці підприємства повинна здійснювати контроль як за своєчасним проведенням навчання, інструктажів з охорони праці, так і медичних оглядів.

В Народицькому держспецлісгоспі (Житомирське обласне управління лісового господарства та мисливства) деревообробне устаткування, на момент нашої перевірки, експлуатувалося без попереднього обстеження на предмет його відповідності вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. В Колківському та Лугинському держлісгоспах, що знаходяться в підпорядкуванні, відповідно, Волинського та Житомирського обласних управлінь лісового господарства та мисливства, деревообробне устаткування експлуатувалося з несправними пристроями блокування запуску.

Все це свідчить про те, що фахівці з охорони праці дивилися на зазначені порушення вимог безпеки, як мовиться, крізь пальці, замість того, аби вжити заходів щодо заборони експлуатації зазначеного обладнання з видачею керівнику підрозділу відповідного припису.

Наведені факти свідчать, що відомчий контроль за станом охорони праці на зазначених підприємствах та з боку відповідних управлінь явно недостатній.

Оратор також висловив свою стурбованість тим, що окремі лісогосподарські коледжі, на базі яких проводиться підготовка майбутніх лісорубів (вальників дерев) інколи під час навчать з виїздом у держлісгоспи не вичитують необхідної кількості годин та не відпрацьовують практичних завдань. «Як так навчати, то краще взагалі цього не робити і не видавати ніяких посвідчень, — з гіркотою в голосі зауважив А.Мусійовський. – Ми тоді хоч знатимемо, кому можна доручати бензопилу, а кому ні…»

Повертаючись до питання створення здорових і безпечних умов праці на виробництві посадовець Держлісагенства порадив учасникам семінару у своїй роботі рівнятися на тих колег, які ніколи не проходять мовчки повз порушення, а таких, на його думку в системі Держлісагенства переважна більшість, завжди дають принципову оцінку тим, хто не виконує своїх посадових обов’язків. Це дасть змогу істотно підвищити рівень безпеки праці на виробництві, — наголосив він.

Сьогодні у фахівців з охорони праці майже такі права, як у  інспекторів Держпраці, за винятком, хіба що, складання протоколів про адміністративні порушення. То ж настав час використовувати їх сповна. Але це, як свідчать факти, відбувається не скрізь. Навпаки, з введенням мораторію на перевірки наглядовими органами дехто полегшено зітхнув — сприйняв тривалі перерви у візитах державних інспекторів як канікули з охорони праці, але це велика помилка – канікул не буде! Це я Вам обіцяю, — сказав А.Мусійовський, звертаючись до окремих, тільки йому відомих учасників семінару. — Так що, беріться, шановні колеги, за виконання своїх обов’язків, як того вимагає Закон.

Судячи з того, як ставить питання головний фахівець з охорони праці Держлісагенства, є підстави стверджувати, що в галузі є відомчий контроль за станом охорони праці і він буде вдосконалюватися. А якщо так, то в разі необхідності фахівці обласних управлінь лісового господарства та мисливства зможуть повною мірою замінити державних інспекторів наглядового органу. А чому б ні? Як мовиться: не прилетів соловей, нехай іволга за нього править…Тільки, чи вистачить цій «пташці» сил і наполегливості при такому рокладі, який демонструє сьогодні Кабінет Міністрів, мало не підряд скасовуючи нормативно-правові акти з охорони праці?

Розслідування нещасних випадків та висновки

Не менш емоційним та змістовним, на перший погляд, був виступ на семінарі головного технічного інспектора ЦК профспілки працівників лісового господарства Олександра Чуйка. Щоправда, окремі його зауваження, м’яко кажучи, були не зовсім переконливими.

За словами фахівця галузевої профспілки поліпшенню профілактики травматизму в держлісгоспах могло би сприяти проведення об’єктивного розслідування нещасних випадків. Однак в багатьох випадках, — на думку  Олександра Андрійовича, — цього не відбувається. Це призводить до того, що розроблені комісіями заходи щодо усунення причин нещасних випадків носять загальний характер, як то: «Провести позаплановий інструктаж, обставини та причини нещасного випадку довести до відому працівників підприємства» тощо. При цьому ніхто з членів комісії, — за словами О.Чуйка,  — не  намагався встановити справжніх причин нещасних випадків, хоча вони часто були наслідком недоробок у плані профілактики виробничого травматизму.

Відбувалося це, за словами Олександра Андрійовича, нібито, з гуманних міркувань, мовляв, загиблого вже не воскресиш, то ж то ж навіщо псувати долю іншим?

Примітно, що перед цим головний технічний інспектор ЦК профспілки працівників лісового господарства стверджував, що згідно з висновками комісій причинами нещасних випадків зі смертельними наслідками стало:

1.Невиконання вимог інструкції з охорони праці.

2.Порушення технологічного процесу та вимог безпеки праці під час виконання робіт.

3.Недостатній контроль з боку посадових осіб за безпечним виконанням робіт.

Було б смішно, якби не було так сумно, бо третя причина, зміст якої  процитував головний технічний інспектор ЦК галузевої профспілки, свідчить про те, що члени комісій із спеціального розслідування звинувачували не тільки потерпілих, як про це натякав у своєму виступі Олександр Андрійович, а й посадових осіб — за недостатній контроль за безпечним виконанням робіт. А це свідчить про те, що в запропонованих заходах не могло йтися лише про проведення позапланових інструктажів та доведення обставин та причин нещасних випадків до працівників підприємств. Бо, аж як ніяк не могли члени комісій піти на таке, оскільки з них би, як кажуть у народі, кури сміялися... Та й, навряд чи на таке погодилися керівники місцевих наглядових органів, які затверджують матеріали спеціальних розслідувань.

Як мінімум, члени комісій визнавали зазначених посадовців відповідальними за нещасні випадки особами, адже ті, якщо вірити процитованій О.Чуйком третій причині нещасних випадків, не повною мірою виконували своїх обов’язків щодо здійснення контролю за безпечним виконанням робіт. Отже, вельмишановний Олександр Андрійович, найімовірніше, трохи злукавив. Звинувачуючи в необ’єктивності інших, сам цим згрішив.

У своєму виступі головний технічний інспектор ЦК галузевої профспілки навів приклад необ’єктивного розслідування нещасного випадку зі смертельним випадком, що стався 2 липня 2014р. в Коростишівському держлісгоспі, що знаходиться в підпорядкуванні Житомирського обласного управління лісового господарства та мисливства.

Зі слів О.Чуйка обставини трагедії були такі. Верстатник цеху переробки деревини зайшов у небезпечну зону і на нього скотився сортимент (колода — різновид лісового матеріалу певного розміру – прим. Автора) із пачки, що переміщалася вантажопідіймальним механізмом. Комісія із спеціального розслідування прийшла до висновку, що основною причиною нещасного випадку стало порушення технологічного процесу, а саме: недостатня висота підйому застропованої пачки, що, мовляв, спричинило зсув і падіння сортименту з іншої пачки лісопродукції. Відтак були розроблені заходи щодо усунення причин настання нещасного випадку, що передбачали проведення навчання, обговорення в трудовому колективі тощо.

Однак при визначенні причин трагедії, — продовжував далі Олександр Андрійович, —  комісією не була врахована та обставина, що п.18.4.10 Правил охорони праці передбачено, що всі пачки лісопродукції під час їх перевезення повинні бути обв’язані запобіжними петлями. І, як наслідок, заходами щодо усунення причин нещасного випадку, застосування в подальшому застосування обв’язочних засобів не було передбачено.

Вплив професійного навчання на безпеку праці

У своєму виступі А.Чуйко торкнувся проблеми навчання. Перевіркою встановлено, — зазначив він, — що на базі Кременецького лісового коледжу в 2015 та 2016р.р.було підготовлено, відповідно, 12 і 24 вальники лісу (з присвоєнням кваліфікації лісоруба VІ розряду) для Колківського держлісгоспу, що підпорядковане Волинському обласному управлінню лісового господарства та мисливства. У 2015р. Камінь-Каширський держлісгосп цього ж таки управління поповнився 16 вальниками (з присвоєнням кваліфікації лісоруба VІ розряду), які також пройшли навчання в Кременецькому лісовому коледжі.

Однак, як потім засвідчила перевірка, якості підготовки двох вальників із цього списку показала, що ні одне дерево на лісосіці головного користування в Карпилівському лісництві ними не було правильно зрізане. (Скільки при цьому було звалено дерев зазначеними вальниками виступаючий не уточнив).

Роблю висновок. Присвоєння розрядів у даному випадку проведено без дотримання кваліфікаційних вимог, передбачених «Довідником характеристик професій працівників лісового господарства», яким передбачено, що перед присвоєнням наступного розряду лісоруби (вальники) повинні проходити підвищення кваліфікації. При цьому стаж роботи за професією лісоруба нижчого розряду повинен бути не менше одного року.

В Хмельницькому обласному управлінні розроблено Порядок присвоєння професійної кваліфікації на підприємствах. В ньому дуже добре відображена вся робота, яку необхідно проводити для того, аби підвищення кваліфікації було не міфічним, а реальним. На мою думку, — сказав головний технічний інспектор праці ЦК галузевої профспілки, — цей документ потрібно при необхідності доопрацювати і впровадити на підприємствах галузі. Це буде одним із реальних кроків у питаннях належної підготовки працівників до виконання лісосічних робіт.

Підготовку фахівців — у власні руки

Наступним до слова був запрошений заступник начальника, головний інженер, за сумісництвом — керівник служби з питань охорони праці, Хмельницького обласного управління лісового господарства та мисливства Володимир Колесник, якого головуючий поросив поділитися досвідом з питань підготовки та навчання майбутніх вальників та тих, що вже працюють за зазначеною професією.

Професія вальника лісу — лісоруба VІ розряду сьогодні є престижною, -почав свій виступ Воломир Григорович, — проте дуже відповідальною і  травмонебезпечною. В кінці 90-х років наші лісові господарства почали масово переходити на сучасні безредукторні пили відомих марок «Штіль» та «Хускварна». Ці пили потужні, мають велику швидкість різання, але потребують інших прийомів звалювання та технології обрізки і розкряжовки, ніж застарілі «Дружба» та «Урал». Ото ж, виникла потреба у перенавчанні вальників.

Крім цього, в лісгоспах почала відчуватися гостра нестача професійних вальників лісу, підготовкою яких нікому було займатися. Направляти бажаючих отримати професію вальника на навчання до лісотехнічних коледжів-технікумів, при яких функціонували відповідні курси, відверто кажучи, було трохи боязко, бо ми були не впевнені в тому, що вони там отримають необхідні знання та практичні навики.

Хмельницьке обласне управління лісового господарства почало шукати вихід з цього становища і він був знайдений. Неподалік адміністративного корпусу Ярмолинецького держлісгоспу, знаходилося занедбане приміщення колишнього райвиконкому. В ньому і було створене професійно-технічне училище з підготовки вальників-лісорубів, нині — ліцей. Майже рік формувалася його навчальна матеріально-технічна база. Держлісгоспи надали в розпорядження закладу різноманітні бензопили, кущорізи, валочні вилки, кондаки, спецодяг, захисні шоломи, допомогли з документацією. Викладачами стали кращі професіонали місцевого держлісгоспу та обласного управління. Програма підготовки вальників-лісорубів VI розряду розрахована на 220 годин.

З перших днів навчання, а воно розпочалося у 2002р., перевага віддавалась практичним заняттям, вивчались різні методи валки лісу. Майбутні вальники — лісоруби повинні були навчитися майстерно володіти бензомоторними інструментами, правильними та безпечними прийомам праці. Викладачі ставили перед собою та слухачами завдання: «Слухай, дивись і працюй, як я».

Спочатку здобували необхідну кваліфікацію не тільки вальники лісу, але й окремі викладачі. Згодом у держлісгоспах під час звалювання дерев з’явилась проблема  «сколу», або «вирив» з комлевої частини цінних порід. Після ряду експериментів з різними кутами підпилу викладачі: Феоктист Никонюк, колишній начальник Хмельницького обласного управління лісового господарства, а потім – керівник служби охорони праці даної установи, та Віктор Фомін, інженер з охорони праці Ярмолинецького лісгоспу винайшли метод валки лісу в «замок», який сьогодні описаний в п. 15.3.18 Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості».

З дня свого створення Ярмолинецьке професійно-техічне училище, а нині — професійний ліцей випустили 953 вальників-лісорубів для лісового господарства області.  У 2002 р було підготовлено 150 вальників-лісорубів, в 2003 p.-110. Потім потреба в даній професії дещо зменшилась, відтак, щорічно велася підготовка 30-60 фахівців. Упродовж останнього часу почали щорічно готувати від 60 до 80 вальників — лісорубів.

За 15 років змінювались викладачі, міцніла матеріальна база ліцею, збільшувалась відеотека з охорони праці, проте незмінним залишався принцип: «працюй як я».

Сьогодні слухачі-учні не тільки майстерно працюють на тренажерах, а й відпрацьовують свою майстерність умовах, наближених до реальних — виконання підпилу та спилювання реальних дерев проводиться на одній із лісосік Ярмолинецького держлісгоспу, з яким укладена відповідна угода.

Другим важливим етапом у навчанні є двотижневе стажування випускників професійного ліцею у держлісгоспах, де вони працюють під керівництвом кращих досвідчених вальників та майстрів. При цьому майбутні вальники переймають досвід не тільки від професіоналів-вальників, а й майстрів. Результат такого стажування, як правило, хороший, якщо, звичайно, у того, хто прийшов здобути цю професію, є щире бажання досягти своєї мети.

Слід зазначити, що сьогодні в нас підвищені вимоги до майстрів, – додав у кінці свого виступу В.Колесник. — Вони повинні вміти не лише організовувати лісосічні роботи та керувати бригадою, а й  звалювати дерева, причому робити це на рівні кращих професіоналів. Бо що ж це за майстер, якщо він не вміє того, що зобов’язані робити його підлеглі — вальники-лісоруби VI розряду.

Розповідаючи про організацію та проведення підготовки майбутніх вальників Володимир Григорович майже нічого не сказав про свій особистий вклад у цю справу. В той же час, ідея створення профтехучилища, наскільки автору відомо, належала не тільки начальнику обласного управління лісового господарства, а і йому. Це – по-перше.

По-друге, В.Колесник є головою державної комісії з приймання екзаменів майбутніми вальниками-лісорубами. А це накладає на нього велику відповідальність за їх якість підготовки.

По-третє, для того, аби впевнитися в тому, що теперішні вальники не забули того, чому їх навчали, та що вони успішно володіють безпечними прийомами звалювання дерев сьогодні, він в організованому порядку періодично особисто перевіряє якість їх роботи на лісосіках.

На семінарі також виступив гловний спеціаліст з охорони праці Львівського обласного управління лісового господарства та мисливства, кандидат технічних наук (захистив дисертацію з питань охорони праці) Василь Степанишин, який зауважив, що навчання з питань охорони праці працівників відіграє велику роль у дотриманні правил поводження з машинами та механізмами, устаткування, в підвищенні загального рівня безпеки та культури виробництва.

Недостатній рівень знань працівника робить його дуже уразливим і невпевненим у своїх діях, або навпаки — занадто впевненим. У процесі навчання теоретичні знання мають тісно переплітатися з практичними навиками виконання тієї чи іншої операції. Лише в такому випадку навчання може називатися професійним. Особливого значення воно набуває в лісовій галузі, де небезпека підстерігає працівника майже на кожному кроці, навіть тоді, коли він, здавалося б, нічого не робить, а лише прямує до місця виконання робіт.

У цьому випадку мова йде про вальників-лісорубів, їх помічників, керівників робіт та інших працівників, які приймають участь, або просто присутні в районі проведення лісосічних робіт. Яскравим підтвердженням цього є нещасний випадок, що недавно стався в Летичівському держлісгоспі, що знаходиться в підпорядкованому Хмельницькому обласному управлінню лісового господарства та мисливства, де внаслідок пориву вітру стався миттєвий скол гілки,  що  смертельно травмувала одного з працівників, який в цей момент проходив повз фатальне дерево…

Детальний аналіз виробничого травматизму на підприємствах галузі  упародовж останніх 20 років свідчить, що недоліки під час навчання безпечним методам виконання робіт, невиконання вимог інструкцій з охорони праці в 70 відсотках випадків є основними причинами загибелі працівників на виробництві.

Серед основних професій лісогосподарського виробництва найбільш травмонебезпечними, як це вірно зазначив попередній виступаючий, є вальники-лісоруби. Від загальної кількості працівників, які під час виконання трудових обв’язків отримали тілесні ушкодження, їх частка становить понад 30 відсотків, а з летальним наслідком – близько 60.

Незважаючи на нестачу на Львівщині вальників-лісорубів, причому не тільки в дежлісгспах, а й в комунальних підприємствах, приватних підприємців, у зв’язку з чим зазначені суб’єкти не можуть отримати відповідні дозволи на виконання лісосічних робіт, у нашій області, — зазначив, виступаючий, — немає жодного ліцензованого професійно-технічного закладу. Тому на даний час єдиним виходом з ситуації є лісові коледжі, зокрема Кременецький, де є  ліцензія на проведення навчання, а також на встановлення і підвищення кваліфікаційного розряду робітникам. Звичайно, якби таких навчальних закладів було більше, то була б була здорова конкуренція і якість проведення навчання могла би бути вищою.

Вважаю, що спеціалісти охорони праці галузі повинні бути присутніми при проведенні навчання ліцензованими навчальними центрами, для того, щоб акцентувати увагу, як майбутніх фахівців, так і викладачів, на специфіці роботи кожного підприємства, причинах нещасних випадків, що мають місце через недоліки у навчанні, і в такий спосіб поповнити держлісгоспи надійним та добре навченим кадровим потенціал вальників-лісорубів.

Також потрібно значно покращити процес стажування цих фахівців з урахуванням наявних професійних ризиків. З метою глибшого засвоєння знань та практичних навиків необхідно використовувати  сучасні форми та методики навчання, з цією метою використовувати відеофільми, в яких йдеться про безпеку праці під час виконання тих, чи інших операцій.

Тепер про таке. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11 2016 року №818 затверджено перелік професій загальнодержавного значення, підготовка за якими здійснюється за кошти державного бюджету. Незважаючи на те, що серед 19 робітничих професій значиться професія верстатника деревообробних верстатів, навчальних центрів, де б здійснювалася підготовка таких фахівців досі немає.

Далі. Законом України «Про професійний розвиток працівників» від 12.01.2012р. №4312-4 передбачено, що для присвоєння робітнику чергового кваліфікаційного розряду необхідно, аби він пройшов навчання з підвищення кваліфікації: формальне або неформальне. Перше здійснюється у ліцензованих навчальних закладах, друге – на підприємстві безпосередньо роботодавцем. Якщо з підтвердженням результатів формального навчання проблем немає, оскільки майбутні фахівці за місцем навчання здають відповідні екзамени та заліки, то з визнанням результатів неформального професійного навчання вони є. Справа в тому, що для цього у складі державнмх служб зайнятості мали би бути створені спеціальні центри, але вони на даний час не функціонують, тому питання як підтвердити результати неформального професійного навчання залишається досі відкритим. То ж, виходить, що присвоєння кваліфікації робітникам комісіями підприємств, що сьогодні, подекуди відбувається, є перевищенням посадовими особами своїх повноважень…

Про практику проведення навчань вальників-лісорубів, в тому числі з виїздом у держлісгоспи, розповіли старший викладач з лісівництва і лісового товарознавства Кременецького лісотехнічного коледжу Юрій Каленюк, заступник директора з навчальної роботи Березнівського лісотехнічного коледжу Руслан Мусійчук. Що стосується директора Ярмолинецького професійного ліцею Василя Мельника, то він, в основному, зосередився на досвіді проведення практичних занять працівників зазначеної професії.

Добрі слова та настанови на адресу служб охорони праці та  організаторів семінару, а також директорів Славутського та Ізяславського держлісгоспів, які створили всі умови для його проведення та поділилися здобутками у створенні здорових і безпечних умов праці, прозвучали з уст присутнього на семінарі колишнього начальника обласного управління лісового господарства та мисливства, а нині – голови обкому  галузевої профспілки Віталія Лісового.

В проведенні семінару також взяв участь та виступив заступник начальника управління Держпраці в Хмельницькій області Олександр Окуневич. Проаналізуваши стан виробничого травматизму в лісовому господарстві краю, він подякував керівнику служби охорони праці Держлісагенства А.Мусійовському за ту роботу, яку проводить його відомство щодо профілактики виробничого травматизму, висловив сподівання, що це позитивно вплине на стан охорони праці в держлісгоспах, зведе до мінімуму можливі професійні ризики та нещасні випадки.

Хочеться сподіватися, що побачене і почуте на семінарі додасть наснаги та ентузіазму його учасникам в організації проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення небезпечних факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, вивченні та сприянні впровадженню прогресивних і безпечних технологій, сучасних засобів захисту працівників.

Василь Куражинський

Джерело: «Охорона праці і пожежна безпека» № 1, 2018

Завжди актуальні матеріали в журналі
«Охорона праці і пожежна безпека»
Придбати видання

 

Розсилка новин