Новина: Запобігання виникненню пожеж через порушення правил монтажу та експлуатації електрообладнання на виробництві

Запобігання виникненню пожеж через порушення правил монтажу та
експлуатації електрообладнання на виробництві

Часто причиною пожеж на виробництві є недотримання правил монтажу та експлуатації електрообладнання, або наявність умов не допустимих з точки зору вимог пожежної безпеки. Отже при використанні електрообладнання слід впровадити у виробничу практику такі умови і заходи, які б унеможливили появу загоряння

Для успішного проведення дієвих упереджувальних заходів важливо знати основні причини загорянь. За статистичними даними можна зробити висновок, що основними причинами пожеж на промислових підприємствах є:
— 25–35 % — незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушення правил їх монтажу та експлуатації;
— 25–30 % — необережне поводження з вогнем;
— 10–12 % — порушення правил пожежної безпеки під час проведення різних вогневих робіт (електрогазозварювання, різка металу, паяльні роботи, розігрівання бітуму тощо);
— до 10 % — порушення технологічного процесу виробництва;
— 4–6 % — несправність опалювальних приладів та порушення правил їх експлуатації;
— 2–3 % — підпали;
— до 2 % — іскри теплового та механічного походження;

Як бачимо пожежі, що виникають внаслідок несправностей і порушення правил експлуатації електротехнічних, електронагрівальних приладів, пристроїв та устаткування, а саме, через виникнення коротких замикань, перевантаження електродвигунів, освітлювальних та силових мереж внаслідок великих місцевих опорів, роботу несправних або залишених без нагляду електроприладів складають більше 25 % всіх випадків.

Основні причини загорянь в електричному устаткованні та установках

Загоряння кабелів і проводів часто виникає внаслідок перегріву від коротких замикань між жилами кабелів, жилами кабелів та землею. Короткі замикання виникають внаслідок неправильного монтажу або експлуатації електроустановок, старіння або пошкодження ізоляції. Струм короткого замикання залежить від потужності джерела струму, відстані від джерела струму до місця замикання та виду замикання. Великі струми замикання викликають іскріння та нагрівання струмопровідних частин до високої температури, що може викликати займання ізоляції провідників та горючих будівельних конструкцій, які знаходяться поряд.

Струмові перевантаження виникають при ввімкненні до мережі додаткових споживачів або при зниженні напруги в мережі. Тривале перевантаження призводить до нагрівання провідників, що може викликати займання ізоляції.
Збільшення місцевих перехідних опорів виникає внаслідок окислення або недостатньо щільного з’єднання контактів електричних машин. Іскріння, що виникає при цьому, може ініціювати пожежу. Для запобігання пожежі від великих перехідних опорів мідні проводи та кабелі з’єднують скручуванням жил, а потім спаюють їх оловом без застосування кислоти. Алюмінієві кабелі з’єднують гільзами.

Причини загоряння у розподільчих пристроях, електричних апаратах пуску, перемикання, керування та захисту

Загоряння у розподільчих пристроях, електричних апаратах пуску, перемикання, керування та захисту виникають в разі перегріву обмоток електромагніту при міжвитковому замиканні через пробій ізоляції внаслідок:
— її старіння;
— підвищеної напруги;
— виникнення мікротріщин, як виробничого дефекту;
— механічного пошкодження в процесі експлуатації;
— локального зовнішнього перегріву від контактів, що іскрять;
— підвищеної вологості або агресивності середовища.

Причини загоряння в електронагрівальних приладах

Загоряння в електронагрівальних приладах виникають внаслідок:
— руйнування ізоляції від старіння;
— руйнування електроізоляційних елементів від зовнішньої механічної дії;
— пробоїв електроізоляції конструктивних елементів підвищеною напругою живлення;
— окислення та послаблення контактного тиску в місцях під’єднання струмопровідних елементів, що викликає значне підвищення перехідного опору;
— википання води або іншої рідини, що призводить до деформації та зруйнування нагрівача;
— нашарування струмопровідного забруднення між струмоведучими конструктивними елементами.

Причини загоряння від запобіжників

Загоряння від запобіжників виникають внаслідок:
— нагрівання у місцях робочих контактів від зниження контактного тиску та зростання перехідного опору;
— нагрівання у місцях робочих контактів від окислення;
— розбризкування частинок розплавленого металу плавкої вставки при руйнуванні корпусу запобіжника, викликаного застосуванням нестандартних плавких вставок («жучків»);
— розбризкування частинок розплавленого металу нестандартних відкритих плавких вставок.

Інші причини займань

Пожежі та тяжкі наслідки від них виникають також через:
— несправність технологічного устаткування (передчасний вихід з ладу, неякісний повсякденний огляд, несправність контрольно-вимірювальних приладів, несвоєчасність проведення планово-попереджувальних ремонтів);
— порушення технологічного регламенту з вини обслуговуючого персоналу в разі поломок контрольно-вимірювальних приладів, неякісного догляду;
— порушення вимог правил пожежної безпеки під час ремонту технологічного обладнання;

Обов’язки посадових осіб, від яких залежить безпека виробництва

Експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам Правил улаштування Електроустановок (ПУЕ), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів.
Керівник підприємства зобов’язаний забезпечити утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів. Для цього він повинен:
— призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних працівників, які мають електротехнічну підготовку і пройшли перевірку знань у встановленому порядку;
— затвердити Положення про енергетичну службу підприємства, а також посадові інструкції і інструкції з охорони праці;
— встановити такий порядок, щоб працівники, на яких покладено обов’язки з обслуговування електроустановок, вели ретельні спостереження за дорученим їм обладнанням і мережами — оглядом, перевіркою дії, випробуванням і вимірюванням;
— забезпечити перевірку знань працівників у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» від 26 червня 2013 р. № 444.
— забезпечити проведення протиаварійних, приймально-здавальних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами ПТЕ;
— забезпечити проведення технічного огляду електроустановок.

Фахівці служб охорони праці зобов’язані контролювати безпечну експлуатацію електроустановок і повинні мати групу IV з електробезпеки.

Основні вимоги до електроустановок

1 Електричні машини, апарати, обладнання, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони згідно з ПУЕ, мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів.
2. Електрообладнання може застосовуватися у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах лише за умови відповідності їх рівня вибухозахисту (ступеня захисту оболонки) класу зони. Слабострумові внутрішні електромережі у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах, а також по горючих основах повинні виконуватися відповідно до ПУЕ та НПАОП 40.1-1.32-01 до внутрішніх електромереж.
3. Над вибухонебезпечними зонами будь-якого класу не допускається розміщувати електрообладнання без засобів вибухозахисту та прокладати електропроводи і кабелі над цими зонами способами, що не допускаються у вибухонебезпечних зонах відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01.
4. Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставиться заводом-виготовлювачем або електротехнічною лабораторією). Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється.
5. На електродвигуни, світильники, інші електричні машини, апарати та обладнання, встановлені у вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зонах, повинні бути нанесені знаки, що вказують на їх ступінь захисту згідно з чинними стандартами.
6. З’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з’єднання жил проводів і кабелів, а також з’єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків.
7. В електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з’єднувальні коробки повинні бути закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів.
8. Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.
9. Електричне обладнання, машини, апарати, прилади, електрощити зі ступенем захисту оболонок менше ІР 44 повинні розміщуватися на відстані не менше 1 м від горючих матеріалів, за винятком матеріалів груп Г1, Г2, або можуть бути оснащені автономними системами пожежогасіння.
10. Відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра.
11. Застосування електричних опалювальних приладів у приміщеннях категорій за вибухопожежонебезпекою А та Б забороняється.
12. Електрощити, групові електрощитки повинні бути захищені автономними системами пожежогасіння та оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).
13. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на негорючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

Забороняється:
— проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами пально-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших горючих матеріалів; відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні і вибухонебезпечні зони будь-якого класу і ближче 1 м і 5 м від них відповідно, а також у сходових клітках;
— експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою ізоляцією або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості,;
— застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред’являються до переносних (пересувних) електропроводок;
— застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання;
— користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з’єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами;
— підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);
— використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;
— складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;
— використання побутових електронагрівальних приладів без негорючих теплоізоляційних підставок та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено;
— прокладання в сходових клітках електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги, крім електропроводки для освітлення звичайних сходових кліток;
— розміщення в кабельних спорудах будь-яких тимчасових пристроїв, зберігання в них матеріалів та устаткування.

14. У всіх незалежно від призначення приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів, а також з мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, що за вимогами технології працюють цілодобово).
15. Замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.
16. Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».
17. У приміщеннях категорій А, Б, В за вибухопожежною та пожежною небезпекою має бути забезпечено дотримання вимог електричної іскробезпеки згідно з ГОСТ 12.4.124-83 «ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования».
18. Не допускається установлювати всередині ліфтових кабін будь-які додаткові електротехнічні пристрої, не передбачені виробником ліфтових кабін.
19. Приміщення електрощитових необхідно відділяти протипожежними перешкодами відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва».

Основні вимоги безпеки під час експлуатації електроустановок

Вимоги до працівників

Працівники, що обслуговують електроустановки, зобов’язані відповідно до займаної посади чи роботи, яку вони виконують, мати відповідну групу з електробезпеки згідно з такими вимогами:

1. Для одержання групи I, незалежно від посади і фаху, необхідно пройти інструктаж з електробезпеки під час роботи в цій електроустановці з оформленням в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці. Інструктаж з електробезпеки на I групу має проводити особа, відповідальна за електрогосподарство, або, за її письмовим розпорядженням, — особа зі складу електротехнічних працівників з групою III. Мінімальний стаж роботи в електроустановках і видання посвідчень працівникам з групою I не вимагаються;

2. Особам, молодшим за 18 років, не дозволяється присвоювати групу вище II;

3. Для одержання груп II–III працівники мають:

— чітко усвідомлювати небезпеку, пов’язану з роботою в електроустановках;

— знати і уміти застосувати на практиці ці та інші правила безпеки в обсязі, потрібному для роботи, яка виконується;

— знати будову і улаштування електроустановок;

— уміти надавати домедичну допомогу потерпілим в разі нещасних випадків, зокрема застосовувати способи штучного дихання і непрямого масажу серця;

4. Для одержання груп IV–V додатково необхідно знати компонування електроустановок і уміти організувати безпечне проведення робіт, уміти навчити працівників інших груп Правилам безпеки і наданню першої допомоги потерпілим від електричного струму;

5. Для одержання групи V необхідно також розуміти, чим викликані вимоги Правил безпечної експлуатації електроустановок.

6. Працівнику, який пройшов перевірку знань, видається посвідчення встановленої форми, яке він зобов’язаний мати при собі під час роботи. За відсутності посвідчення, або за наявності посвідчення з простроченими термінами перевірки знань, працівник до роботи не допускається.

Оперативне обслуговування

1. Оперативне обслуговування електроустановок може здійснюватися як місцевими оперативними чи оперативно-ремонтними працівниками, за якими закріплена ця електроустановка, так і виїзними, за якими закріплена група електроустановок. Вид оперативного обслуговування, кількість оперативних працівників в зміну чи на електроустановці визначаються особою, відповідальною за електрогосподарство, за узгодженням з керівництвом підприємства (організації) і зазначається в місцевих інструкціях.

2. До оперативного обслуговування електроустановок допускаються працівники, які знають оперативні схеми, посадові і експлуатаційні інструкції, інструкції з охорони праці, особливості обладнання і пройшли навчання, дублювання та перевірку знань.

3. Оперативні працівники, які обслуговують електроустановки одноосібно, та ті старші в зміні чи бригаді працівники, за якими закріплені електроустановки, повинні мати групу з електробезпеки IV в електроустановках напругою понад 1000 В і III — в електроустановках напругою до 1000 В.

4. Оперативні працівники повинні працювати за графіком, затвердженим особою, відповідальною за електрогосподарство підприємства чи структурного підрозділу.

5. Оперативні працівники, які заступають на чергування, мають прийняти зміну від попереднього чергового, здати зміну наступному черговому у відповідності з графіком. Прийняття зміни, коли устатковання несправне чи є відхилення від нормального режиму його роботи, допускається тільки з дозволу особи, відповідальної за електрогосподарство підприємства, або оперативного працівника вищого рівня, про що робиться запис в оперативному журналі.

6. Оперативні працівники під час свого чергування є відповідальними за правильне обслуговування та безаварійну роботу всього устаткування на закріпленій за ними дільниці.

7. Старший в зміні оперативний працівник або одноособово, або спільно з адміністрацією підприємства (цеху, дільниці) повинен виконувати обґрунтовані вимоги працівників енергопостачальної організації.

8. Старший в зміні оперативний працівник зобов’язаний негайно повідомити диспетчера енергопостачальної організації про аварії, які спричинили відключення однієї або кількох ліній електропередачі, що живлять підприємство.

9. В разі порушення режиму роботи, пошкодженні чи аварії електроустаткування оперативний працівник зобов’язаний негайно вжити заходів з відновлення схеми нормального режиму роботи і повідомити про те, що сталося, безпосередньо старшому у зміні працівнику або особі, відповідальній за електрогосподарство.

10. Оперативні працівники повинні проводити обходи та огляди устаткування і виробничих приміщень на закріпленій за ним дільниці.

Огляд електроустановок може виконуватись одноосібно:

— адміністративно-технічним працівником з групою V в електроустановках понад 1000 В і з групою IV — в електроустановках до 1000 В;

— оперативним працівником, який обслуговує цю електроустановку.

11. Під час огляду в електроустановках понад 1000 В забороняється відкривати двері приміщень, комірок, що не обладнанні сітчастими огорожами або бар’єрами, якщо відстань між дверима і струмовідними частинами менша за зазначену в Таблиці 1.

12. Під час огляду електроустановок виконувати будь-яку роботу. забороняється

13. Двері приміщень електроустановок (щитів, збірок тощо) мають бути постійно замкнені. Для кожного приміщення має бути не менше двох комплектів ключів, один з яких є запасним. Ключі від приміщень розподільчого устаткування не повинні підходити до дверей комірок і камер.

14. Ключі повинні бути пронумеровані і перебувати на зберіганні в оперативних або в адміністративно-технічних працівників. Ключі підлягають поверненню щоденно після закінчення роботи.

15. В приміщеннях електроустановок забороняється зберігання матеріалів та інструментів, що не належать до даної електроустановки.

Виконання робіт

1. Роботи в електроустановках стосовно заходів безпеки
поділяються на три категорії:

— зі зняттям напруги;

— без зняття напруги на струмовідних частинах та поблизу них;

— без зняття напруги віддалік від струмовідних частин, що перебувають під напругою.

У випадку одночасної роботи в електроустановках напругою до та понад 1000 В категорії робіт визначаються як для установок понад 1000 В.

2. До робіт, які виконуються зі зняттям напруги, належать роботи, що провадяться в електроустановці (або її частині), в якій зі струмовідних частин знято напругу і доступ в електроустановки (або їх частини), що перебувають під напругою, унеможливлено.

3. До робіт, які виконуються без зняття напруги на струмовідних частинах та поблизу них, належать роботи, що проводяться безпосередньо на цих частинах.

В електроустановках напругою понад 1000 В, а також на повітряних лініях електропередавання (ПЛ) напругою до 1000 В до цих самих робіт належать роботи, які виконуються на відстанях від струмовідних частин, менших від вказаних в Таблиці 1.

Таблиця 1
Припустимі відстані до струмовідних частин, що перебувають під напругою

В процесі визначення допустимих відстаней в електроустановках
інших напруг фактичні напруги слід відносити до наступних більших
значень напруг, вказаних в наведеній таблиці.

Роботи без зняття напруги на струмовідних частинах та поблизу них слід виконувати не менше як двом працівникам, з яких керівник робіт повинен мати групу IV, інші — групу III.

4. Роботою без зняття напруги віддалік від струмовідних частин, що перебувають під напругою, вважається робота, під час якої є неможливим випадкове наближення працівників і ремонтного оснащення та інструменту, що застосовуються ними, до струмовідних частин на відстань, меншу від зазначеної в Таблиці 1, проведення технічних або організаційних заходів для запобігання такому наближенню не потрібно.

5. В електроустановках напругою понад 1000 В роботи без зняття напруги на струмовідних частинах та поблизу них слід виконувати із застосуванням засобів захисту для ізоляції працівника від струмовідних частин або від землі. У випадку ізоляції працівника від землі роботи слід виконувати згідно зі спеціальними інструкціями або технологічними картами, в яких передбачено необхідні заходи безпеки.

6. Під час роботи в електроустановках напругою до 1000 В без зняття напруги на струмовідних частинах чи поблизу від них необхідно:

— обгородити розташовані поблизу робочого місця інші струмовідні частини, що перебувають під напругою, і до яких можливий випадковий дотик;

— працювати в діелектричному взутті чи стоячи на ізолювальній підставці або на діелектричному килимі;

— застосовувати інструмент із ізолювальними руків’ями (у викруток, крім того, має бути ізольований стрижень); за відсутності такого інструменту слід користуватися діелектричними рукавичками.

7. Під час виконання робіт без зняття напруги на струмовідних частинах за допомогою ізолювальних засобів захисту необхідно:

— тримати ізолювальні частини засобів захисту за руків’я до обмежувального кільця;

— розміщувати ізолювальні частини засобів захисту так, щоб не виникла небезпека перекриття по поверхні ізоляції між струмовідними частинами двох фаз чи замикання на землю;

— користуватися тільки сухими і чистими ізолювальними частинами засобів захисту з непошкодженим лаковим покриттям.

В разі виявлення порушень лакового покриття чи інших несправностей ізолювальних частин засобів захисту користування ними забороняється.

8. В процесі роботи із застосуванням електрозахисних засобів (ізолювальні штанги та кліщі, електровимірювальні кліщі, покажчики напруги) допускається наближення працівника до струмовідних частин на відстань, яка визначається довжиною ізолювальної частини цих засобів.

9. Без застосування електрозахисних засобів забороняється торкатися ізоляторів електроустановки, що перебуває під напругою.

10. В електроустановках забороняється працювати у зігнутому стані, якщо в разі випрямлення відстань до струмовідних частин буде меншою від вказаної в графі 2 Таблиці 1.

В процесі виконання робіт біля необгороджених струмовідних частин забороняється розташовуватися таким чином, щоб ці частини знаходилися позаду чи з двох боків.

11. Заносити довгі предмети (труби, драбини тощо) та працювати з ними в РУ, в яких унеможливлено випадковий дотик до частин, що перебувають під напругою, потрібно вдвох під постійним наглядом керівника робіт.

12. Риштування та драбини, що застосовуються для ремонтних робіт, мають бути виготовлені за ГОСТ, ДСТУ чи ТУ на них. Опорна частина драбин, що встановлюються на гладких поверхнях, має бути оббита гумою, а на опорних частинах драбин, що встановлюються на землі, мають бути гострі металеві наконечники. Драбини повинні верхнім кінцем надійно спиратися на міцну опору. У разі необхідності обіперти драбину на провід, вона повинна бути обладнана гачками в верхній частині. Зв’язані драбини застосовувати забороняється.

13. В процесі обслуговування та ремонту електроустановок застосування металевих драбин забороняється. Роботу із застосуванням драбин виконують два працівники, один з яких перебуває знизу. Стоячи на ящиках та інших сторонніх предметах виконувати роботи забороняється.

14. Ремонтні працівники ліній перед тим, як зайти у відкрите розподільче устаткування (ВРУ), повинні бути проінструктовані і заходити до місця робіт у супроводі оперативного працівника з групою III; виходити з ВРУ після закінчення роботи чи під час перерви працівникам дозволяється під наглядом керівника робіт.

15. У прольоті перетину на ПЛ та у ВРУ в разі заміни проводів (тросів) та ізоляторів і арматури цих проводів (тросів), що розташовані нижче проводів під напругою, через проводи (троси), що заміняються, слід перекинути канати з рослинних та синтетичних волокон. Канати потрібно перекидати в двох місцях перетину і закріплювати їх кінці за якорі, конструкції тощо. Піднімання проводу (тросу) слід здійснювати поволі, без ривків. Роботи на проводах (тросах) та на ізоляторах і арматурі цих проводів (тросів), розташованих вище від проводів (тросів), що перебувають під напругою, можуть бути дозволені за умови складення плану виконання робіт, що затверджується керівництвом підприємства, в якому мають бути передбачені заходи, що перешкоджають опусканню проводів (тросів), та заходи щодо захисту від наведеної напруги. Забороняється заміна проводів і тросів під час цих робіт без зняття напруги з проводів, що перетинаються.

16. Роботи на ПЛ в зоні наведеної напруги, пов’язані з доторканням до проводу (троса), спущеного з опори аж до землі, повинні виконуватися із застосуванням електрозахисних засобів(рукавички, штанги) чи з металевого майданчика, з’єднаної для вирівнювання потенціалу провідником з цим проводом (тросом). Допускається виконання робіт з землі без застосування електрозахисних засобів та металевого майданчика за умови накладення заземлення на провід (трос) безпосередньо поблизу кожного місця дотику, але не далі ніж за 3 м від місця роботи.

17. Під час наближення грози слід припинити всі роботи на ПЛ, повітряних лініях зв’язку (ПЛЗ) і у ВРУ, а у закритому розподільчому устаткуванні (ЗРУ) — роботи на вводах і комутаційній апаратурі, безпосередньо з’єднаній з повітряними лініями. Під час снігопаду, дощу, туману забороняються роботи, які вимагають застосування захисних ізолювальних засобів.

18. В разі виявлення замикання на землю в електроустановках від 6 до 35 кВ забороняється наближатися на відстань, меншу ніж 4 м — в закритих і меншу ніж 8 м — у ВРУ і на ПЛ.

19. Працівникам слід пам’ятати, що після зникнення напруги з електроустановки вона може бути подана знову без попередження.

20. Встановлення і зняття запобіжників, як правило, проводиться за знятої напруги. Під напругою, але без навантаження допускається знімати та встановлювати запобіжники на приєднаннях, в схемі яких відсутні комутаційні апарати, що дозволяють зняти напругу. Під напругою і під навантаженням в освітлювальних мережах і у вторинних колах допускається знімати і встановлювати запобіжники трансформаторів напруги, запобіжники пробкового типу.

21. Під час зняття і встановлення запобіжників під напругою необхідно користуватися:

— в електроустановках напругою понад 1000 В — ізолювальними кліщами (штангою), діелектричними рукавичками та захисними окулярами (маскою);

— в електроустановках до 1000 В — ізолювальними кліщами чи діелектричними рукавичками, а в разі наявності відкритих плавких вставок — також і захисними окулярами (маскою).

22. Вимикати і вмикати роз’єднувачі, та вимикачі напругою понад 1000 В з ручним приводом слід в діелектричних рукавичках.

23. В темний час доби дільниці робіт, робочі місця і підходи до них повинні освітлюватися. Освітленість має бути рівномірною, без засліплюючої дії на працівників освітлювальних пристроїв. Забороняється виконання робіт в неосвітлених місцях.

24. Всі працівники, які перебувають в приміщеннях з діючим електрообладнанням електростанцій і підстанцій (за винятком щитів керування релейних та їм подібних приміщень), в ЗРУ, ВРУ, в колодязях, тунелях та траншеях, а також на ПЛ, зобов’язані користуватися захисними касками.

25. Виконання робіт в електроустановках з використанням спеціальних пристосувань, машин та механізмів слід провадити за технологічними картами та Проектами проведення робіт (ППР). Технологічні карти та ППР узгоджуються з посадовими особами, які безпосередньо відповідають за безпечну експлуатацію цих пристосувань, машин і механізмів, та службою охорони праці підприємства. Узгоджені технологічні карти та ППР повинні бути затверджені керівником підприємства.

Світлана Трошина,
заступник начальника відділу пожежно-профілактичної роботи ДПТ України

Журнал «Охорона праці та пожежна безпека», № 1-2, 2016

Придбати видання