Для аналізу виробничого травматизму та професійної захворюваності застосовуються такі методи:
Статистичний – це метод, який ґрунтується на вивченні кількісної залежності нещасних випадків та професійних захворювань від впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів на базі відповідних актів розслідування.
Аналіз виконується методом математичної статистики, а результати оформлюються у вигляді графіків, номограм, картограм тощо.
У цьому методі можуть застосовуватись такі показники:
Коефіцієнт частоти – Кч = Тх103: N, де Т – кількість травмованих,
N – середньоспискова кількість працюючих (Міжнародна статистикапропонує застосовувати Кч =Тх106:n, де n – фактичне число відпрацьованих людино-годин).
Коефіцієнт тяжкості – Кт = Д : Т, де Д- загальне число днів непрацездатності
Коефіцієнт частоти захворюваності – Кз = Зх100:N, де З- число захворювань
Коефіцієнт тяжкості захворювань – Ктз = Дз х 100 :З, де Дз – загальне число днів непрацездатності
Технічний – це метод який дозволяє визначити надійність роботи машин, механізмів, що тісно пов’язані з аваріями та травмами.
Монографічний – це метод, який полягає у детальному дослідженні виробничого устаткування, технологічних процесів, виробничого середовища, психологічного клімату, обставин, причин нещасних випадків та професійних захворювань з метою виявлення небезпечних та шкідливих виробничих факторів, які були причинами травм та професійних захворювань.
Системний – це метод, що базується на принципу цілісності явищ у їх розвитку та взаємозв’язку. Аналізуючи виробничий травматизм та професійні захворювання розглядаються, як правило, зв’язки людина-колектив, людина-виробничий процес, людина-виробниче середовище.
Економічний – це метод оцінки витрат на профілактику та втрат у зв’язку з аваріями, нещасними випадками, професійними захворюваннями.
Роз’яснення надав заступник начальника відділу організації державного та ринкового нагляду, надання адміністративних послуг Управління Держпраці в області Станіслав Сітнік.
Джерело: Управління Держпраці у Кіровоградській області.
