Як виключити об’єкт з реєстру об’єктів підвищеної небезпеки?


Як виключити об’єкт з реєстру об’єктів підвищеної небезпеки?

Згідно Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки», об’єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об’єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії є потенційно небезпечними об’єктами (ПНО). Для визначення серед ПНО об’єктів підвищеної небезпеки (ОПН) проводять ідентифікацію. Порядок ідентифікації, форма та зміст оповіщення про її результати визначаються постановою Кабінету Міністрів України. Відповідно до вимог Порядку ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки (далі — Порядок), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки» від 11.07.2002 р. № 956, Державний реєстр об’єктів підвищеної небезпеки веде Держпраці.

Включення об’єкта підвищеної небезпеки до Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки здійснюється протягом 30 робочих днів після подання суб’єктом господарювання до територіального органу Держпраці повідомлення про результати ідентифікації.

Виключення об’єкта підвищеної небезпеки з Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки здійснюється за рішенням територіального органу Держпраці на підставі звернення та усіх необхідних документів, які подаються суб’єктом господарювання до територіальних органів Держпраці.

У суб’єктів господарювання часто виникають питання, щодо того, які саме документи в цих випадках потрібно подавати до Держпраці.

При проведенні змін, що призвели до зменшення на об’єкті підвищеної небезпеки сумарної маси небезпечних речовин порівняно з найменшим нормативом порогової маси відповідно до нормативів порогових мас або розрахованої відповідно до пунктів 12 і 16 Порядку — проводиться повторна ідентифікація та подається інформація до територіального органу за тими розділами повідомлення форми ОПН-1, в які вносилися зміни, у т. ч. зміни умов виробництва, номенклатури небезпечних речовин або їх кількості.

У разі ліквідації або виведення з експлуатації (списання з балансу) об’єкта підвищеної небезпеки необхідні документи, що підтверджують такий процес залежать від причини списання з балансу об’єкта чи частини об’єкта.

У зв’язку з неефективним використанням об’єкта, підприємство в будь-який момент може прийняти рішення про його ліквідацію. Важливо, щоб таке рішення було правильно оформлено.

Облік вибуття основних засобів роз’яснено в Методичних рекомендації з обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561 (далі — Рекомендації). Об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом. Акт списання основних засобів складає постійно діюча комісія, що створюється керівником суб’єкта господарювання.

Форма Акту списання основних засобів визначена наказом Міністерства статистики «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29.12.1995 р. № 352. Суб’єкт господарювання має право застосовувати аналог цієї форми, складеної самостійно, але за умови наявності в ній усіх обов’язкових реквізитів. Також є можливість використовувати типові форми з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектора, затверджені наказом Мінфіну «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.2016 р. № 818, які є більш адаптованими до сьогоднішніх реалій.

Акт складається у двох примірниках комісією та затверджується керівником підприємства (організації) або особою, на те уповноваженою.

Таким чином, до територіального органу Держпраці у випадку списання з балансу об’єкту підвищеної небезпеки подаються копії актів на списання основних засобів, що входять до складу об’єктів підвищеної небезпеки, та відповідних підтверджувальних документів в залежності від причини списання.

Про прийняте рішення щодо виключення об’єкту підвищеної небезпеки з Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки територіальний орган Держпраці повідомляє суб’єкта господарювання письмово протягом 30 днів після одержання відповідного звернення. У разі відмови суб’єкту господарювання надається обґрунтована відповідь.

Інформація до відома

До актів списання основних засобів (далі — ОЗ) додають регістри аналітичного обліку основних засобів, що ліквідуються (п. 42 Рекомендацій). До них належить інвентарна картка обліку ОЗ, картка обліку руху ОЗ тощо.

Крім того, в окремих випадках можуть знадобитися інші документи, наприклад:

Ліквідація унаслідок Підтверджувальні документи
дії обставин непереборної сили сертифікат, що підтверджує факт форс-мажору (Стаття 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні»)
розкрадання Документ органів поліції (довідка, лист, акт тощо)
пожежі акт про пожежу (його форму затверджено наказом МВС України «Про затвердження форми звітності № 1-ППО (місячна) «Звіт про пожежі та їх наслідки» та форми акта про пожежу») від 14.06.2017 р. № 503
знищення, розбирання або перетворення ОЗ іншим способом, унаслідок чого об’єкт не може використовуватися за первісним призначенням • акт про технічний стан об’єкта (знадобиться для технічно складних об’єктів ОЗ);
• інші документи (акти виконаних робіт, кошториси витрат, акти приймання-передачі, накладні тощо), що підтверджують факт ліквідації (демонтажу) об’єкта, якщо до цієї процедури залучалися сторонні організації;
• дозвільні документи на розбирання (демонтаж, знос) об’єкта. Отримання таких дозволів є обов’язковим, наприклад, при ліквідації деяких будівель, споруд, об’єктів підвищеної небезпеки, що перебувають під наглядом Держпраці;
• висновок експертної комісії про неможливість використання об’єкта основних засобів за первісним призначенням унаслідок невідповідності існуючим технічним або експлуатаційним нормам або неможливості здійснення ремонту
обставин, викликаних діями контрагентів листи та інші подібні пояснення від контрагентів. Наприклад, якщо орендар змушений ліквідувати свої ОЗ у результаті рішення орендодавця розірвати договір оренди, а об’єкт ОЗ неможливо перемістити без руйнування

Джерело: Управління Держпраці

Матеріали до теми


Зразок складання Правил внутрішнього трудового розпорядку
У попередній публікації «Правила внутрішнього трудового розпорядку: вимоги та порядок прийняття» ми детально розглянули вимоги щодо складання ПВТР, навели перелік положень, які ...
Правила внутрішнього трудового розпорядку: вимоги та порядок прийняття
Правила внутрішнього трудового розпорядку (далі — ПВТР) підлягають застосуванню до всіх працівників підприємства, які працюють за трудовим договором, без огляду на ...