Як правильно створити інструкцію з охорони праці

Інструкції з охорони праці, які діють на підприємстві, розробляють на основі чинних нормативно-правових актів з охорони праці, примірних інструкцій, технологічної документації підприємства з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки, викладених в експлуатаційній і ремонтній документації виробників устатковання, яке використовується на певному підприємстві. Інструкції затверджує роботодавець. Вони мають містити лише ті вимоги стосовно охорони праці, дотримання яких обов’язкове самими працівниками відповідних професій або при виконанні відповідних робіт на цьому підприємстві

Служба охорони праці:

• складає за участю керівників підрозділів підприємства переліки професій, посад, видів робіт, на які треба розробити інструкції з охорони праці; надає методичну допомогу під час їх розроблення;
• забезпечує підрозділи інструкціями з охорони праці;
• бере участь у розробленні інструкцій з охорони праці;
• контролює наявність у підрозділах інструкцій з охорони праці згідно з переліком професій, посад, видів робіт і слідкує за вчасним внесенням до них змін.

Вимоги до розроблення інструкцій

В інструкціяхмають бути такі розділи:

• загальні положення;
• вимоги безпеки перед початком роботи;
• вимоги безпеки під час виконання роботи;
• вимоги безпеки після закінчення роботи;
• вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

Матеріали, які доповнюють основну частину інструкцій, ілюструють чи конкретизують її окремі вимоги, можна розмістити в розділі «Додатки». У цьому ж розділі можна навести перелік нормативних актів, на підставі яких розроблено інструкцію.

Вимоги інструкцій викладають відповідно до послідовності технологічного проце­су, з з урахуванням умов, у яких виконується цей вид робіт.

Складаючи текст інструкцій, треба керуватися такими принципами:

• текст інструкції має бути стислим, зрозумілим і не допускати різних тлумачень;
• в інструкції не має бути посилань на нормативні акти, вимоги яких враховано під час її розроблення. У разі потреби ці вимоги відтворюють дослівно;
• не використовувати в тексті нормативних актів звороти розмовної мови, довільні словосполучення, скорочення слів, різні терміни й тлумачення для одного поняття, а також іноземні слова чи терміни, якщо є рівнозначні слова чи терміни в українській мові. Допускається застосовувати лише загальноприйняті скорочення й абревіатури, а також замінювати застосовані у цій інструкції словосполучення скороченням або абревіатурою за умови повного відтворення цього словосполучення при першому згадуванні в тексті, зазначивши у дужках відповідне скорочення чи абревіатуру;
• у тексті інструкцій потрібно уникати викладання вимог як заборони, а, якщо треба, — давати пояснення, чим спричинено заборону. Не бажано застосовувати слова «категорично», «обов’язково», «суворо» тощо, оскільки всі вимоги інструкції є однаково обов’язковими;
• для наочності окремі вимоги інструкцій можна ілюструвати рисунками, схема­ми, кресленнями тощо;
• якщо безпека роботи обумовлена певними нормами (як-от, величини відста­ней, напруги тощо), їх треба навести в інструкції.

Продовження читайте у журналі «Охорона праці і пожежна безпека» № 11, 2016.

Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека» № 11, 2016