Вжиття заходів з метою запобігання виникнення аварій під час опалювального сезону


Вжиття заходів з метою запобігання виникнення аварій під час опалювального сезону

Під час опалювального періоду у закладах соціально-культурної сфери, зокрема, освіти, медицини, культури, громадського харчування зростає ймовірність виникнення нещасних випадків, аварій, пожеж, у тому числі під час експлуатації котелень, газовикористовуючого обладнання та нагрівальних електричних приладів.

Основними причинами настання таких ситуацій є:

  • експлуатація приладів та обладнання з несправними засобами захисту і сигналізації;
  • самовільне втручання в їх конструкцію;
  • не проведення їм своєчасного технічного обслуговування з метою утримання в технічно справному стані;
  • експлуатація машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки без проведення їм технічного огляду чи експертного обстеження;
  • не дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці та відповідних інструкцій під час експлуатації приладів і обладнання;
  • допуск працівників до виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації устаткування без проведення їм навчання з питань охорони праці, в тому числі без присвоєння відповідної групи з електробезпеки;
  • порушення проектних рішень щодо експлуатації систем димовідведення та вентиляції приміщень.

Імовірність настання ризиків негативних ситуацій посилюється практикою установки в приміщеннях громадських будівель герметичних пластикових вікон і дверей, що унеможливлює вільний доступ повітря в приміщення без встановлення додаткових вентиляційних систем.

Особливу увагу необхідно звернути на експлуатацію теплових пунктів, в яких проведено реконструкцію з метою заміни газовикористовуючого обладнання на твердопаливні котли чи додаткового встановлення їх в тому ж приміщенні.

При цьому характерними порушеннями є:

  • монтаж зазначеного обладнання без проекту;
  • не проведення додаткових розрахунків систем повітрообміну;
  • експлуатація змонтованого обладнання без приєднання його до контуру захисного заземлення;
  • не розроблення додаткових інструкцій з технічного обслуговування і ремонту такого обладнання, а також інструкцій з охорони праці під час його експлуатації;
  • допуск працівників до обслуговування додатково змонтованого обладнання без проведення їм спеціального навчання та інструктажів з питань охорони праці;
  • експлуатація устаткування підвищеної небезпеки та виконання робіт підвищеної небезпеки без одержання відповідних дозволів, необхідність одержання яких передбачено статтею 21 Закону України «Про охорону праці».

Джерело: Управління Держпраці

Матеріали до теми


З 1 листопада 2024 року спеціальність «Охорона праці» повернулася у вищі навчальні заклади України
Кабінет Міністрів України постановою від 30.08.2024 № 1021 «Про внесення змін до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється ...
Як розробити інструкцію з ОП для оператора-гальваніка автоматичних та напівавтоматичних ліній
Дія такої інструкції має поширюватися на працівників підприємства, які працюють на посаді «оператор-гальванік автоматичних та напівавтоматичних ліній» (далі — оператор). ...