Складовою частиною технологічного процесу видобування корисних копалин є відокремлення гірничих порід від масиву та їх подрібнення за рахунок енергії вибуху. Властивості даної технології в розробці родовищ вимагає високопрофесійних, кваліфікованих дій персоналу, спеціалізованого устаткування, відповідності нормативно-правовим актам з охорони праці та наявності всіх необхідних дозвільних документів.
Згідно Закону України «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення» до роботи у сфері поводження з вибуховими матеріалами допускаються працівники з відповідною кваліфікацією, які не мають протипоказань щодо стану їх здоров’я.
До керівництва вибуховими роботами, керуючись «Вимогами до працівників, які здійснюють керівництво вибуховими роботами», затверджених Наказом МНС України від 15.05.2006 № 294, допускаються працівники, які відповідно до законодавства не мають протипоказань щодо стану їх здоров’я, одержали згоду органів внутрішніх справ та мають необхідний освітній рівень.
Керівниками вибухових робіт можуть призначатися особи, які мають базову або повну вищу освіту (з освітньо-кваліфікаційними рівнями магістр, спеціаліст, бакалавр) за спеціальностями, пов’язаними з проведенням вибухових робіт.
Керівниками вибухових робіт також можуть призначатись особи, які мають базову або повну вищу освіту (з освітньо-кваліфікаційними рівнями магістр, спеціаліст, бакалавр) та закінчили відповідні спеціальні курси за навчальними програмами, затвердженими в установленому законодавством порядку.
Керівники вибухових робіт зобов’язані у разі призначення на відповідну посаду і надалі не рідше ніж 1 раз на 3 роки проходити в установленому законодавством порядку перевірку знань вимог нормативно-правових актів з безпеки при поводженні з вибуховими матеріалами промислового призначення.
«Правилами безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення», затвердженими Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12.06.2013 № 355, до проведення робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами допускаються особи, які мають повну загальну середню освіту і в установленому законодавством порядку здобули відповідну професійно-технічну освіту та пройшли стажування. До ведення підривних робіт і робіт з виготовлення, підготовки, зберігання та перевезення вибухових матеріалів (ВМ) у суб’єктах господарювання допускаються тільки особи, які мають відповідну кваліфікацію та призначені розпорядчими документами керівника суб’єкта господарювання.
Читайте також: Головні застороги під час проведення підривних робіт та використання вибухових матеріалів
Підривні роботи повинні виконувати підривники (майстри-підривники), які мають єдину книжку. Усі працівники, зайняті на підривних роботах і роботах з ВМ, повинні бути ознайомлені під підпис з властивостями та особливостями всіх ВМ, апаратури та устаткування, з якими вони поводяться. Підривника (майстра-підривника) можна допускати до самостійної роботи тільки після одного місяця роботи під наглядом досвідченого фахівця-підривника (майстра-підривника).
Знання підривників (майстрів-підривників) повинна перевіряти кваліфікаційна комісія не рідше 1 разу на 2 роки. Перед перевіркою знань підривники (майстри-підривники) повинні проходити навчання за відповідною програмою, затвердженою керівником суб’єкта господарювання.
Завідувачами складів ВМ призначаються особи, які мають право керувати підривними роботами, або особи, які мають базову або повну вищу освіту та пройшли навчання за програмою підготовки завідувачів складів ВМ, склали іспити кваліфікаційній комісії та одержали посвідчення про здачу екзаменів кваліфікаційній комісії. Завідувачам складів ВМ і зарядних майстерень забороняється виконувати підривні роботи.
Підривникам, які проводять підривні роботи, забороняється виконувати обов’язки завідувачів складів ВМ і зарядних майстерень.
Роздавальниками ВМ на складах дозволяється призначати осіб, які мають середню освіту, пройшли підготовку за відповідною програмою роздавальників ВМ, склали іспити кваліфікаційній комісії та одержали посвідчення роздавальника ВМ. Їх допускають до самостійної роботи після десятиденного стажування. Роздавальниками ВМ можна призначати підривників, які пройшли п’ятиденне стажування.
До підготовки та виготовлення ВР на механізованих пунктах потрібно допускати робітників, які пройшли навчання за відповідною програмою, склали іспити кваліфікаційній комісії. До самостійної роботи таких осіб дозволяється допускати після десятиденного стажування.
Підривник повинен знати: властивості вибухових речовин і засоби підривання; правила безпечного ведення підривних робіт; будову підривних машинок усіх типів, електровимірювальних приладів, прострілювально-підривної апаратури, торпед; види пристроїв для монтажу підривних мереж; порядок заряджання та підривання шпурів при вогневому, електричному, електровогневому способах підривання з застосуванням детонуючого шнура; основні методи проведення підривних робіт; перфорування і торпедування свердловин; схеми з’єднання під час електропідривання; правила підключення підривних мереж до джерела струму; величину блукаючого струму; способи і правила ліквідації невибухлих зарядів; установлену сигналізацію під час проведення підривних робіт; правила установлення загородження; властивості гірських порід; способи буріння шпурів і розміщення їх залежно від геологічних і технічних умов.
Підривник повинен вміти: виконувати підривні роботи під час проведення відкритих гірничих розробок. Виконувати підривні роботи з переділу негабаритів. Виготовляти патрони-бойовики. Підривати одиничні та групові шпури вогневим і електричним підриванням. Заряджати прострілювально-підривну апаратуру. Заряджати шпури, свердловини, камери та інші виробки, які проводяться для підривних робіт. Отримувати, навантажувати, розвантажувати, доставляти підривні матеріали з базових та роздавальних складів до місць робіт. Перевіряти виконання заходів щодо безпечного ведення робіт і технології, відповідності розташування, глибини і направлення шпурів і свердловин до проектів і паспортів на підривні роботи. Проводити заряджання шпурів і свердловин пневмозарядниками різних типів. Проводити механізоване забивання свердловин. Визначати безпечні зони і розставляння постів охорони небезпечної зони. Перевіряти встановлення загородження і попереджувальних знаків. Подавати установлені сигнали про проведення підривних робіт, монтувати підривну мережу, перевіряти її справність, перевіряти опір електричної мережі. Визначати придатність вибухових матеріалів до використання, знищувати непридатні. Проводити огляд місця після підривних робіт, ліквідацію невибухлих зарядів. Проводити полігонні випробування вибухових матеріалів, обліковувати їх витрати і підтверджувати їх, здавати залишки на склад.
Автор: Дмитро Попов, головний державний інспектор відділу гірничого нагляду Управління Держпраці у Житомирській області
Джерело: редакція журналу «Охорона праці і пожежна безпека» за матеріалами Управління Держпраці у Житомирській області.
