Цукерки, що вибухають, радіоактивні вази та отруйні ліки… Звучить дико, але саме такі “тихі вбивці” ховалися в шафах, на кухнях, їх виставляли у вітальнях, вони входили до складу барвників, якими оброблялися тканини у будинках вікторіанської Англії. Звичайні предмети побуту становили смертельну небезпеку.
Зараз в музеї Лідса можна помилуватися на деякі з них. Зрозуміло, виставка організована з усіма запобіжними заходами, так що здоров’ю відвідувачів ніщо не загрожує.
Підступний вбивця у вашому домі
LEEDS MUSEUMS / Ваза, вогнегасник та настільна прикраса
Подивіться на цю прикрасу для обіднього столу. Гарна, чи не так? А містить вона оксид урану – радіоактивну речовину, яке додавали в скло, щоб домогтися модного тоді зеленого відтінку.
Поруч – вогнегасник виробництва 1910 року. Звичайно, ідея полягала в тому, щоб зробити вдома більш безпечними. Насправді подібні вогнегасники містили токсичні речовини, які становили особливу небезпеку в закритих приміщеннях.
LEEDS MUSEUMS / Віяло з пір’я
Всередині цього елегантного віяла з пір’я ховається маленьке опудало пташки. Мабуть, автори віяла помістили опудало туди для краси. Однак вікторіанські таксидермісти широко користувалися миш’яком та ртуттю, так що навіть чіпати пташку було смертельно небезпечно.
LEEDS MUSEUMS / Циліндр
Тільки подивіться на цей циліндр, виготовлений десь в 1840 році. Річ у тому, що капелюшники середини XIX століття користувалися для обробки фетру нітратом ртуті. Ця речовина може привести до серйозного отруєння важкими металами, що, у свою чергу, може викликати агресивну поведінку. Чи не звідси англійське прислів’я: “Божевільний, як капелюшник” (“Mad as a hatter”)?
Куратор музеїв Лідса Кітті Росс каже, що небезпечними були не лише деякі речі для дорослих, але й іграшки: “Тоді було повнісінько іграшок, які ніяк не відповідали сучасним нормам. Діти могли ними вдавитися або поранитися об гострі кінці. Крім того, чимало були пофарбовані фарбою, що містить свинець, або взагалі зроблені зі свинцю”.
Солодощі та тютюн
LEEDS MUSEUMSI / Цукерки, які могли вибухнути, лимонадний порошок та смертельно небезпечний емальований глечик
А ось ці пастилки в 1880-х роках призначалися для полегшення болю в горлі. Правда, вони були зроблені з хлорату калію (бертолетової солі), який має тенденцію самозайматися. Ті, хто ними користувався, ризикували опинитися з набагато більш хворим горлом, ніж до приймання цього знеболювального засобу
Бляшанка посередині – це лимонадний порошок, який продавала фірма Home&Colonial Stores. На перший погляд сам бог велів змішати цей порошок з водою ось в такому емальованому глечику. Але це було б великою помилкою.
Подібне емалювання часто містило сурму, яка в поєднанні з кислотою в лимонаді могла перетворитися на отруту.
Смерть могла чатувати на потенційних жертв навіть в солодощах. У 1858 році учень аптекаря переплутав банки і замість замінника цукру поставив виробнику льодяників миш’як. Нічого не підозрюючи кондитер начинив миш’яком велику порцію льодяників. В результаті близько 20 осіб померли, а сотні отримали гостре отруєння, хоча, на щастя, залишилися живі.
LEEDS MUSEUMS / Портсигар
Сьогодні нам всім чудово відомо, що куріння шкодить здоров’ю. Але на цьому портсигарі, зробленому в 1920-х роках, золотими буквами написано наступне звернення: “Проблеми від зорі і до зорі? Сядь, відпочинь і покури”.
Пізніше наука довела, що слідування цій пораді може привести до передчасної смерті.
Мікстури та порошки
DR STELLA BARAKLIANOU / Заспокійлива мікстура пані Вінслоу
“Мікстури та порошки, ліки та косметика, через які можна померти” – так називається одна з лекцій, якими супроводжується виставка.
“Ви просто не повірите, які шалені мікстури виходили з рук вікторіанських аптекарів, і навіть після того, коли фармацевти стали отримувати патенти на свої відкриття, і починали їх активно рекламувати”, – говорить Стелла Баракліану.
Одна мікстура під назвою: “Заспокійлива мікстура пані Вінслоу” призначалася для маленьких дітей, щоб вони швидше засинали. Тим часом вона містила морфін. Тому дітлахи, звичайно, засипали, от тільки були випадки, коли вони вже й не прокидалися.
Ще один дуже популярний в вікторіанські часи засіб, лауданум, являв собою опіумну настоянку на спирту, яка містила і морфін, і кодеїн.
Ми чудово пам’ятаємо, що його любив Шерлок Холмс, але взагалі-то лауданум споживали усі, в тому числі і діти.
Більш того, у багатьох вікторіанських пудрах містився миш’як. Хто б міг подумати, що модна блідість обличчя загрожувала смертельним результатом? Ця пудра часто викликала виразки, їх покривали ще більш густим шаром пудри, і це ставало смертельним колом.
Саме смертельним, тому що тривале користування такою пудрою могло привести до смерті.
На початку XX століття широкою популярністю користувався тонік для волосся – рідина, яку рекомендували використовувати, коли волосся починало рідшати та сивіти. У ній містилися як отруйний свинець, так і вогненебезпечний гас.
LEEDS MUSEUMS / Речовина для волосся, що містила отруйні речовини
Сучасний будинок – набагато більш безпечне місце, говорить Ешлі Мартін з Королівського товариства щодо запобігання нещасних випадків. Проте, розслаблятися не варто.
“За минуле сторіччя в наших уявленнях про безпеку і в правилах торгівлі відбулися колосальні зміни, – говорить він. – Але цей процес йде, не зупиняючись, і те, що ми сьогодні вважаємо абсолютно безпечним, може надалі обернутися великими проблемами”.
Зрозуміло, що абсолютно неможливо зробити наші будинки абсолютно безпечними. За словами Ешлі Мартіна, кожен день ми піддаємо себе ризику, коли просто спускаємося сходами. Щорічно в Британії близько 6 тисяч людей помирає в результаті нещасних випадків у себе вдома.
Багато речовин, якими ми користуємося вдома, потенційно є дуже небезпечними – якщо неправильно користуватися ними і не дотримуватися правил їх зберігання.
Виставка “Danger Zone” відкрилася 2 лютого в Abbey House Museum в Кіркстолі (Лідс) і триватиме до кінця 2019 року
Джерело: BBC
