Українське законодавство про охорону праці та державне соціальне страхування, прийняте наприкінці 90-х років, увібрало в себе кращий зарубіжний досвід і стало серйозним кроком вперед щодо забезпечення соціальної захищеності українських громадян, які втратили своє здоров’я на виробництві.
Однак, на сьогоднішній день, воно вже не відповідає сучасним вимогам, і потребує подальшого вдосконалення, вважає директор виконавчої дирекції Фондасоціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Валерій Акопян. За його словами, створення ефективної системи безпеки праці на підприємствах країни, а також вдосконалення соціального захисту застрахованих осіб, впирається у відсутність мотивації роботодавців небудь міняти і надмірну бюрократизацію процесу щодо забезпечення прав потерпілих на отримання компенсаційних виплат. «Тому перед нами стоїть завдання на законодавчому рівні створити умови, економічно стимулюючі роботодавця вкладати кошти в охорону праці, а отримали каліцтва працівникам безперешкодно отримувати допомогу, максимально зменшивши вплив людського фактора на прийняття рішення про це», – зазначив Валерій Акопян. Для мотивації роботодавця, на його думку, не потрібно придумувати нічого нового. У Німеччині, наприклад, в якості стимулу створювати безпечні умови праці ефективно використовується механізм індивідуального страхового тарифу для кожного підприємства залежно від рівня травматизму на ньому. «Якщо роботодавець вкладає гроші в охорону праці і знижує травматизм, тариф, в такому випадку, зменшується. І навпаки. Вважаю такий підхід досить справедливим », – повідомив Валерій Акопян. Він також зазначив, що в Україні поки діє солідарна система. Всі підприємства платять страховий тариф відповідно до свого виду економічної діяльності та відповідного класу страхового ризику. Рівень травматизму на підприємстві на розмір тарифу не впливає. «Така система хоч і забезпечує стабільні виплати компенсацій постраждалим на виробництві, однак не стимулює роботодавця покращувати стан охорони праці», – вважає Валерій Акопян. Кількість підприємств з високим рівнем культури виробництва та безпеки праці, за його словами, дуже не значне в масштабах всієї країни. І це виключно заслуга їх власників, а не результат державної політики. «У нас накопичилося чимало пропозицій щодо удосконалення вітчизняного законодавства в питаннях охорони праці. Зараз ми проводимо детальні економічні розрахунки, щоб забезпечити баланс інтересів, як найманих працівників, так і роботодавців, а також намагаємося спрогнозувати можливі зміни на фінансову стабільність Фонду », – зазначив Валерій Акопян.
