За Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженого наказом Міністерством охорони здоров’я України від 08.04.2014 № 248, зареєстрованим у Мін’юсті України 06.05.2014 за № 472/25249, шкідливі умови праці (третій клас) – це умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його нащадків і які за рівнем перевищення гігієнічних нормативів та виявленням можливих змін в організмі працівників поділяються на чотири ступені.
Віднесення умов праці до класу (підкласу) умов праці провадиться з урахуванням ступеня відхилення фактичних значень факторів, отриманих за результатами проведення їхніх досліджень та тривалості їхнього впливу на працівника впродовж робочого дня (зміни) за критеріями, визначеними в названій Гігієнічній класифікації праці.
З ухваленням постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» віднесення робіт до категорії із шкідливими і важкими умовами праці та визначення права працівників на пільги і компенсації за роботу в цих умовах провадиться на підставі результатів атестації відповідних робочих місць за умовами праці. Атестація робочих місць за умовами праці проводиться згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442, та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Мінпраці України від 01.09.92 № 41.
Атестація робочих місць за умовами праці передбачає комплексну оцінку всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров’я і працездатність працівників у процесі трудової діяльності.
Оцінка факторів виробничого середовища проводиться з урахуванням часу їхнього впливу впродовж робочого часу. Структура робочого часу, час дії шкідливих факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу і зайнятість працівника в цих умовах визначаються на підставі результатів фотографії робочого часу.
Фотографія робочого часу – це послідовне фіксування часу, що витрачається працівником упродовж робочого дня (зміни) на виконання визначених технологічним процесом операцій, а також перерви в роботі. Фотографії робочого часу виконуються роботодавцем й оформляються у довільній формі.
Джерело: cn.dsp.gov.ua
| Завжди актуальні матеріали в журналі «Охорона праці і пожежна безпека» |
Придбати видання |
