Відповідно до статті 95 Кодексу законів про працю України із змінами і доповненнями (далі – КЗпП України) мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, згідно ст.96 КЗпП України формується на основі:
– мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;
– міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.
Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів (ст.98 КЗпП України).
Працівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери оплату праці з врахуванням міжгалузевих та міжпосадових співвідношень визначено в постанові Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».
Посадові оклади (тарифні ставки) за розрядами Єдиної тарифної сітки визначаються шляхом множення окладу (ставки) працівника 1 тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт. Посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) з 1 січня 2017 року розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, встановленого у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
На важких роботах, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я згідно ст.100 КЗпП України встановлюється підвищена оплата праці.
Перелік населених пунктів, яким відповідно до Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” надається статус гірських, визначено у постанові Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 року № 647.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 року №648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах» установлено, що на підприємствах, в установах, організаціях, територіальних органах, територіальних підрозділах та військових частинах, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, тарифні ставки і посадові оклади працівників підвищуються на 25 відсотків.
Підвищення тарифних ставок і посадових окладів працівникам бюджетних установ і організацій, військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби здійснити в межах асигнувань відповідних бюджетів.
Статтею 3-1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.
При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.
Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.
Враховуючи вищезазначене, посадовий оклад працівника 1 тарифного розряду повинен становити не менше 1600,0 грн., а працівника, що працює у гірському населеному пункті – не менше 2000,0 грн., тобто підвищеним на 25 відсотків. Відповідно з підвищеного посадового окладу проводяться доплати, надбавки та інші заохочувальні виплати, що передбачені чинним законодавствам, з дотриманням вимог, визначених ст.3-1 Закону України «Про оплату праці».
Джерело: dspif.gov.ua
| Завжди актуальні матеріали в журналі «Охорона праці і пожежна безпека» |
Придбати видання |
