Виробничий травматизм і профзахворювання не випадково прирівнюють до національних бід. Вони приносять не тільки горе і страждання потерпілим, їх рідним і близьким, а й тягнуть за собою величезні, непоправні суспільні втрати, негативно впливають на економіку всієї країни, на рівень життя її народу.
Приховування випадків травмування працівників на виробництві або переведення їх до категорії «не пов’язаних з виробництвом» – звільняє роботодавця від проведення на підприємстві ефективних, але витратних профілактичних заходів.
Розслідування нещасних випадків проводиться відповідно до «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві». Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, протягом доби повинен створити комісію та організувати проведення розслідування. До складу комісії входять керівник (спеціаліст) служби охорони праці, представник Фонду соціального страхування, представник первинного профспілки. Всі нещасні випадки на виробництві, які не спричинили тяжкі наслідки, розслідуються комісією підприємства протягом трьох робочих днів. Віднесення нещасних випадків що спричинили тяжкі наслідки, в тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості. Висновок про ступінь тяжкості травми дає медичний заклад, в який звернувся потерпілий. Комісія зобов’язана: з’ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; скласти акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5. У разі, якщо нещасний випадок визнано пов’язаним з виробництвом, складається акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1.
На практиці бувають ситуації, коли створеною комісією з розслідування нещасного випадку в повному обсязі вивчаються всі обставини або неточно встановлюються причини нещасного випадку, роботодавець відмовляється скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1, потерпілий не згоден зі змістом зазначеного акта. В такому випадку потерпілий або уповноважена ним особа, яка представляє його інтереси, мають право звернутися до місцевого органу державної служби України з питань праці. На підставі такого звернення, після проведення аналізу матеріалів розслідування посадова особа органу Держпраці має можливість видати обов’язковий для виконання роботодавцем припис за формою Н-9 для повторного розслідування нещасного випадку.
Роботодавець зобов’язаний у п’ятиденний термін після одержання припису за формою Н-9 видати наказ про прийняття зазначених в приписі заходів, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці. Про виконання заходів роботодавець письмово повідомляє орган Держпраці у встановлений ним термін.
Джерело: Головне управління Держпраці в Донецькій області
| Завжди актуальні матеріали в журналі «Охорона праці і пожежна безпека» |
Придбати видання |
