Різні вимоги щодо охорони праці жінок і чоловіків не є дискримінацією за ознакою статі у сфері праці

13:39 10.07.2023

Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері праці має вагоме значення для належної реалізації кожною людиною конституційного права на працю. Виключення гендерної дискримінації у цій сфері є надважливим і для формування громадянського суспільства, де кожна працездатна людина матиме рівний обсяг прав та можливостей, з урахуванням пільг та обмежень, встановлених законодавством, для отримання роботи не в залежності від її статі, а виходячи з рівня фахових теоретичних знань, певних практичних вмінь та навичок, освіти, тощо.

Гендерна рівність – це рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

Відповідно до статті 21 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Стаття 24 Конституції України закріплює рівність прав жінки та чоловіка, яка забезпечується зокрема:

наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у праці та винагороді за неї;
спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг;
створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством;
правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Слідами публікацій про «жіноче обличчя» ґендерної нерівності: що змінилося? — читайте в журналі «Охорона праці і пожежна безпека»

Дискримінація за ознакою статі – це ситуація, за якої особа та/або група осіб за ознаками статі, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами або привілеями в будь-якій формі, встановленій Законом України від 06 вересня 2012 року № 5207-VI «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», крім випадків, коли такі обмеження або привілеї мають правомірну об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Законом України від 08 вересня 2005 року № 2866-IV «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» гарантується дотримання гендерної рівності серед іншого і у соціально-економічній сфері, зокрема, рівність прав при працевлаштуванні, просуванні по роботі, підвищенні кваліфікації та перепідготовці, одержанні винагороди за працю, а також зайнятті підприємницькою діяльністю.

Жінкам і чоловікам забезпечуються рівні права та можливості у працевлаштуванні, просуванні по роботі, підвищенні кваліфікації та перепідготовці.

Раніше писали: Про гендерну рівність у сфері праці

Що не є дискримінацією за ознакою статі у сфері праці

1) різниця в пенсійному віці для жінок і чоловіків, передбачена законом;

2) особливі вимоги щодо охорони праці жінок і чоловіків, пов’язані з охороною їх репродуктивного здоров’я;

3) позитивні дії: спеціальні тимчасові заходи, що мають правомірну об’єктивно обґрунтовану мету, спрямовані на досягнення збалансованого співвідношення жінок і чоловіків у різних сферах трудової діяльності, а також серед різних категорій працівників.

Відповідно до чинного законодавства, роботодавець зобов’язаний:

створювати умови праці, які дозволяли б жінкам і чоловікам здійснювати трудову діяльність на рівній основі;
забезпечувати жінкам і чоловікам можливість суміщати трудову діяльність із сімейними обов’язками;
здійснювати рівну оплату праці жінок і чоловіків при однаковій кваліфікації та однакових умовах праці;
вживати заходів щодо створення безпечних для життя і здоров’я умов праці;
вживати заходів щодо унеможливлення та захисту від випадків сексуальних домагань та інших проявів насильства за ознакою статі.

Що забороняється у рекламі про вакансії (прийнятті на роботу)

Не можна пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі.

Забороняється висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі).

АУДИТ ОХОРОНИ ПРАЦІ — незалежна комплексна перевірка підприємства на відповідність законодавству України
(067) 317-58-86 • E-mail: podpiska@mediapro.com.ua

Закон «Про охорону праці»

Враховуючи положення статті 10 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці», є перелік робіт, на яких забороняється застосовувати працю жінок, серед яких:

важкі роботи;
роботи із шкідливими або небезпечними умовами праці;
підземні роботи, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт із санітарного та побутового обслуговування);
залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми;
залучення жінок до робіт у нічний час (за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід, а також за винятком роботи на підприємстві, де зайняті лише члени однієї сім’ї.

Письмова консультація — замовте послугу від експертів журналу «Охорона праці і пожежна безпека»
Для довідок: (067) 317-58-86

Щодо праці вагітних жінок та жінок, які мають дітей

Не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років.

Жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди.

Передбачено переведення на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям – за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю.

Розроблення документів з охорони праці
Для довідок: (067) 317-58-86

Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

Джерело: Управління Держпраці