Народні депутати під час засідання Комітету з питань правоохоронної діяльності намагалися з’ясувати, чому, отримуючи приблизно 17 млн грн. на рік, коледж не мав грошей на пожежну безпеку.
Довічна диджиталізація
Через трагічні події в Одесі порядок денний чергового засідання Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності було змінено. Так, народні обранці заслухали перші результати розслідування, на підставі яких вирішували, чи на часі «саджати» всіх директорів бюджетних закладів.
Зокрема, голова комітету Денис Монастирський повідомив, що в новому році вся робота із законопроектами буде переміщена в онлайн-простір: нардепам дозволять використовувати планшети, а всі правки подаватимуться виключно через спеціальні канали зв’язку. Тож усі процеси, які відбуваються в будівлі під куполом, невдовзі будуть оцифровані. Єдине питання — про межі прозорості. Чи не перетворяться народні депутати на золотих рибок в акваріумі?
Комітет до диджиталізації підготувався добре й навіть залучив до роботи заступника міністра внутрішніх справ Антона Геращенка, який перебував у Одесі. Тож передусім заслухали його звіт. Проте якісної інформації він не надав, пообіцявши підготувати звіт та надіслати його членам комітету.
Винні заборони
На думку А. Геращенка, у всіх трагедіях винні не люди та, звісно, не держава. Корінь зла криється у забороні проводити перевірки, яка триває з 2014 року. Саме це створило передумови, щоб бізнесмени роз’їжджали по закордонних курортах та не дотримувалися правил протипожежної безпеки. Проте, як слушно зауважили нардепи, горять не лише приватні заклади, але й бюджетні.
Під час засідання згадали, що кілька років тому Кабмін ініціював перевірку всіх торговельних центрів на предмет дотримання протипожежної безпеки, тож заступнику міністра адресували запитання про результати такої перевірки. На що отримали багатослівні обіцянки про повернення перевірок та звільнення корупціонерів. Після чого А. Геращенко попросив підприємців припинити давати хабарі і використовувати ці кошти за іншим призначенням.
Не зміг відповісти заступник міністра і на запитання щодо того, чи було внесено відомості до ЄРДР щодо початку розслідування. «Якщо за це передбачена кримінальна відповідальність — то ми будемо це робити», — доповів він з Одеси. Такі обіцянки нардепів не влаштували, адже виявилося, що вони мають більш детальну інформацію, ніж заступник міністра.
Як зазначив Д. Монастирський, недотримання правил пожежної безпеки є комплексною проблемою. Хоча не все можна вирішити в межах одного комітету, ці питання будуть узяті на контроль. Члени комітету впевнені, що повернення перевірок навряд чи зможе принципово змінити ситуацію, адже і раніше вони мали характер «залякування» бізнесу.
Крім цього, перевіряти треба не лише підприємців, але і місцеві органи виконавчої влади, які штампують дозволи на будь-які забаганки підприємців.
Працюють, доки не згорять
За результатами доповідей було встановлено, що востаннє приміщення Одеського коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу перевірялося понад 5 років тому. Так, під час перевірки було встановлено, що стан електропроводки не відповідає жодним нормам, адже вона була покладена ще у 1960-х роках. Тож до сучасного рівня навантаження вона не придатна. Крім цього, у будівлі були проведені перепланування з очерету та інших легкозаймистих матеріалів. Зокрема, багато приміщень були оздоблені вагонкою.
Правоохоронці встановили, що з трьох виходів працював лише один, інші були замуровані або зачинені. Вогнегасники зберігалися під ліжком у завгоспа, тож припинити поширення вогню було нічим. Студенти ж не знали, як діяти під час пожежі.
Головне питання, яке цікавило присутніх, полягало в недопущенні повторення таких трагедій. Утім, нардепи з Одеси повідомили, що величезна кількість приміщень не відповідають вимогам протипожежної безпеки. Місцеві та регіональні ради не мають коштів на їх переобладнання. Водночас і закривати ці заклади не планують, адже без роботи залишаться тисячі бюджетників, а дітям буде ніде навчатись.
Згодом у залі пролунали заклики до реформи кримінального та адміністративного законодавства. Адже дехто вважає, що штрафи, передбачені КпАП, у розмірі 51 грн є неприпустимо низькими й не можуть вплинути на ситуацію. Втім, одним підвищенням рівня відповідальності справа не зрушиться. Адже бюджетні заклади щороку недоотримують фінансування.
Підкинув дров у багаття суперечок керівник головного слідчого управління Нацполіції Максим Цицкарідзе. Він повідомив, що проблема відсутності у коледжу коштів на дотримання правил протипожежної безпеки перебільшена. Адже встановлено, що у закладі навчалися близько 700 осіб на платній основі, які щороку «фінансували» коледж більш ніж на 17 млн грн. Тож Нацполіція продовжує слідство за ст.ст. 137, 364 та 367 Кримінального кодексу. Під підозрою перебувають керівники закладу, а також особи, які відповідають за протипожежну безпеку.
Фахівці підкинули слідству ще кілька думок. Наприклад, щодо необхідності перевірки керівництва Державної служби надзвичайний ситуацій. Адже чутки щодо величезної корупції в ній досягли навіть коридорів Верховної Ради. Так, дозвіл на експлуатацію приміщення, яке палало, немов свічка, давав керівник ДСНС в м. Одесі.
Боротися з цими проблемами планують шляхом посилення кримінальної та адміністративної відповідальності. Адже, на думку голови комітету, нардепи здатні підготувати зміни швидше, ніж це зробить Уряд.
Аміна Бекмірзаєва
Джерело: Закон і Бізнес
