Про дотримання норм пожежної безпеки при реконструкції виробничих приміщень
На баланс нашого підприємства було передано адміністративну будівлю. Будівля 1980 року, відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, підключена до всіх комунікацій та оснащена пожежною сигналізацією.
В кабінеті змонтовано електричну шафу розподільчу ШР-80, ГОСТ 7145-70, 1976 р.в. Uн-600В, Ін-400А, яка є введенням на всю будівлю. Кабінет використовувався попереднім власником як приміщення електрика. Призначення приміщення не змінено, його експлуатує електромонтер з ремонту та обслуговування електрообладнання.
В ході планової перевірки підприємства на додержання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, яку проводило ГУ ДСНС України, в переліку порушень було зазначено, що:
– приміщення електрощитової не відділено протипожежними перешкодами відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва»;
– в приміщенні електрощитової зберігаються сторонні предмети.
В акті перевірки нами зазначено, що це приміщення не є електрощитовою, а знаходження щита в ньому не суперечить п. 2.4.7. НПАОП 40.1-1.32-01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок», тобто шафу встановлено в зручному і доступному для обслуговування місці, з дотриманням безпечних відстаней.
З метою приведення приміщення у відповідність до вимог ПУЕ, НПАОП, Правил пожежної безпеки України звертаюсь з проханням надати роз’яснення та рекомендації щодо облаштування зазначеного кабінету.
А. С., заступник головного інженера з ОП та ПБ
Відповідає Юрій Грімович, експерт технічний з промислової безпеки в енергетиці
Шановний читачу!
Хочу запропонувати Вам свій погляд на цю проблему як фахівця-енергетика.
На початку вашого листа, ви посилаєтесь на те, що кабінет використовувався попереднім власником як приміщення електрика.Але паспорт БТІ, який багато разів поновлювався, може не відобразити цільове призначення приміщення, особливо, якщо не збереглась проектна документація.
Також попередній власник міг також використовувати це приміщення з порушенням вимог НАПБ, про що також могли бути відповідні приписи.
Посилаючись на те що знаходження щита в кабінеті (кімнаті) не суперечить п. 2.4.7. НПАОП 40.1-1.32-01. «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок», ви мабуть звернули увагу на п. 1.1.1. де вказано, що вимоги Правил поширюються на електрообладнання спеціальних електроустановок напругою до 10 кВ будинків і споруд, які будуються або реконструюються в Україні.
Таким чином, цей пункт приміряти на свій об’єкт Ви не в змозі, бо він будувався в 1980 році. Тоді вимоги нормативних документів були іншими й матеріально-елементна база електротехнічних пристроїв кардинально відрізнялась від сучасної. Ваш ВРП, можливо, живиться ще кабелем, встановленим в 1980 році. Ізоляційні матеріали того часу непогано підтримували горіння під час пожежі та виділяли небезпечні речовини. До речі, замість кабелів марки ВВГ, що використовувались у ті роки та потім майже до 2000 року, вказаними правилами допускається під час реконструкції застосовувати відкриту електропроводку в пластмасових коробах з важкогорючих матеріалів з помірною димоутворювальною здатністю відповідно до ГОСТ 12.1.044 (наприклад, тип ВВГнгнд — індекс «нгнд» — якраз позначає кабель з важкогорючих матеріалів з помірною димоутворювальною здатністю).
Крім цього, Ваше зауваження про те, що вказане приміщення не є електрощитовою, також не зовсім вірне: див. п. 2.2.7. (розділу 2.2. терміни та визначення вищевказаного НПАОП 40.1-1.32-01), де електрощитове приміщення (надалі ЕП) визначено як приміщення або його відгороджена частина, доступна тільки для кваліфікованого обслуговуючого персоналу, де встановлюються ГРЩ, ВРП, ВП та інші розподільні пристрої. У Вашому випадку це дійсно електрощитове приміщення, тож всі зауваження інспектора вірні.
Можна сперечатися з приводу того, що закони зворотної дії не мають і що об’єкти, побудовані раніше, іноді не повинні відповідати найсучаснішим вимогам, в іншому випадку доведеться позакривати більшість існуючих об’єктів.
Інспектор дійсно може оперувати тільки вимогами нормативних документів.
Але я спробую прояснити ситуацію за допомогою моделювання розвитку подій у випадку аварії.
Уявіть собі, що в електрощиті ВРП сталася пожежа й виникла потреба використання вогнегасника. А тепер подивіться на інструкцію на вогнегаснику — дозволяється гасити електроустановки з відстані 1,5 м.
Пояснюю: ближче гасити смертельно небезпечно, тому що полум’я проводить електричний струм, тож якщо до вас доторкнеться вогонь — це те саме, що на вас впаде дріт під напругою…
Тепер візьміть план вашого приміщення та відкресліть від стінок ШР відстані 2,5 м (1,5 м відстань від вогнегасника до вогню + 1 м — людина з вогнегасником) — ця зона повинна бути вільною від перешкод під час гасіння пожежі.
Що залишилось від приміщення, слід відділити протипожежними перешкодами відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва» та створити робоче місце електрика.
Але краще за все замовити проект реконструкції цього приміщення зі зміною цільового призначення, заміною застарілого електрообладнання на нове, більш чутливе та таке, що відповідає сучасним вимогам. Якщо проект буде узгоджений на відповідність чинним нормативним документам відповідними експертами (з пожежної безпеки, з охорони праці, із СЕС тощо), такого питання більше не виникне.
Крім того, ваш електрик більшу частину робочого часу знаходиться за «столом електрика» — це його робоче місце — спиною до ШР, тобто близько до діючої електроустановки. Робочі місця підлягають періодичній атестації за умовами праці (що 5 років), тож при проведенні такої атестації, думаю, отримаєте ще кілька зауважень щодо невідповідності робочого місця вимогам про безпечні та нешкідливі умови праці.
Один з можливих варіантів — винести ВРП з кабінету до приміщення холу. Але в будь-якому разі доведеться проект узгоджувати з відповідними інстанціями.
Журнал “Охорона праці і пожежна безпека, №11, 2015
