Держпраці у листі від 02.12.2015 р. № 5159/0/4.4-06/6/ДП-15 нагадала, що Закон України «Про охорону праці» (далі — Закон) є спеціальним законом, що регулює правові відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Якщо власник підприємства, відповідно до статуту або іншого установчого документа підприємства, представляє інтереси цього підприємства (наділений повноваженнями керівника з правом підпису), він є відповідальною особою за організацію роботи такого підприємства, у тому числі за стан охорони праці на підприємстві. Відповідно до законодавства України, він повинен пройти навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
Статтею 18 Закону встановлено пряму норму про проходження навчання з питань охорони праці. Порядок проведення такого навчання регламентується Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 р. № 15.
Згідно з п. 5.1–5.2 та додатком 3 до п. 5.1 Типового положення проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці при прийнятті на роботу і періодично, один раз на три роки:
• керівники;
• заступники керівників;
• головні спеціалісти;
• керівники основних виробничих і технічних служб підприємств, установ і організацій, об’єднань підприємств незалежно від форм власності та характеру виробничої діяльності, пов’язані безпосередньо з організацією безпечного ведення робіт.
Крім того, згідно з розділом 4 Типового положення, щорічне спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з питань охорони праці проходять посадові особи та інші працівники, які виконують безпосередньо на робочих місцях роботи, зазначені в Переліку робіт з підвищеною небезпекою та Переліку робіт, де є необхідність у професійному доборі.
Згідно з вимогами ст. 13 Закону, роботодавець розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють в межах підприємства, та несе безпосередню відповідальність за порушення вимог законодавства щодо працівників у шалузі охорони праці.