Виконання зорової роботи за несприятливих умов освітлення призводить до зниження зорової працездатності. Зорова втома прискорює розвиток загальної втоми в організмі працівника і значною мірою відображається на якісних і кількісних виробничих показниках.
Найважливішими факторами, що зумовлюють зниження зорової працездатності, є: недостатні рівні освітленості, нерівномірність розподілу яскравості на робочому місці та в приміщенні загалом, наявність у полі зору сліпучої яскравості.
Раціональне освітлення — фактор, що значною мірою зумовлює безпеку пpaці та створює у працівників певний психологічний тонус, попереджує зорову і загальну втому, сприяє високопродуктивній праці. Тому рухомі частини обладнання, передавальні паси, місця руху транспорту тощо повинні мати достатній рівень освітленості. Низький рівень освітленості, засліплююча дія джерел світла, пульсація світлового потоку, відбиті полиски від полірованих блискучих предметів, нерівномірне освітлення робочої зони можуть порушити правильне сприйняття навколишніх предметів і призвести до травматизму.
Однак, слід відзначити, що збільшення рівня освітленості має свою оптимальну межу, поза якою вона починає чинити засліплювальну дію і несприятливо впливати на зорове сприйняття. Властивість поверхонь, що світяться і мають високу яскравість, порушувати зорове сприйняття називають блискучістю, а психофізіологічні зміни, що відбуваються при цьому, і суб’єктивні відчуття — засліпленням. Блискучість може викликати несприятливі зміни не тільки у зоровому аналізаторі, а й у центральній нервовій системі (гальмування, зниження лабільності, працездатності, активності тощо). При її впливі на орган зору працівника насамперед порушується контрастна чутливість ока. Що менший контраст об’єкта розпізнавання з фоном і його кутові розміри, то сильніше виражена несприятлива дія засліплення.
Освітлення має велике значення для виробничої естетики. Світло впливає на активність працівника, його емоційний стан, настрій, налаштування на роботу. Раціональне освітлення сприяє сприйняттю кольору, що, у свою чергу, суттєво впливає на психофізіологічний стан людини (обмін речовин, роботу внутрішніх органів, теплопродукцію тощо). Так, кольори теплих тонів (червоний, коричневий, жовтогарячий, жовтий) сприяють збільшенню синтезу глікогену, виробленню теплоти. Жовто-зелений колір заспокоює нервову систему, блакитний і синій чинять гальмівну дію, а червоно-жовтогарячий збуджує і є сигналом небезпеки.
Установлено, що дія кольору може посилювати відчуття маси: ящики, пофарбовані у жовтий колір, здаються легшими, ніж ящики, пофарбовані у темно-синій або чорний колір. Різкий шум сприймається глухіше у приміщеннях, пофарбованих в оливково-зелений, сіро-зелений, темно-коричневий кольори. Поверхні, пофарбовані у холодні кольори, мають вигляд віддаленіших порівняно з поверхнями, пофарбованими у теплі кольори.
Нераціональне освітлення може несприятливо впливати на здоров’я працівників, спричинюючи такі захворювання, як короткозорість, кон’юнктивіт, блефарит, ністагм, астеновегетативні порушення, неврози тощо.
Тривале виконання точних зорових робіт на близькій відстані при недостатніх рівнях освітленості та значному напруженні м’язів кришталика може призвести у працівників деяких професій (годинникарів, складальників електронної апаратури тощо) до розвитку так званої несправжньої короткозорості.
Несприятливі умови зорової роботи можуть призводити також до раннього (до 40-річного віку) розвитку старечої далекозорості, коли кришталик втрачає свою еластичність.
Нормативні показники освітленості зазначено в ДБН В. 2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення».
Джерело: Управління Держпраці
