З дня набуття чинності Законів України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», які відображають сучасний підхід з забезпечення безпеки нехарчової продукції шляхом обов’язкового дотримання вимог технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також добровільної оцінки відповідності, які визначають поняття — безпечної нехарчової продукції.
Законодавство встановлює вимоги та визначає механізм здійснення державного нагляду та контролю за нехарчовою продукцією. Так введено новий вид перевірки — перевірка характеристик продукції.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2016 року № 1069 «Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд».
До сфери відповідальності Держпраці України віднесена наступна продукція на яку поширюються вимоги відповідних технічних регламентів:
- Засоби індивідуального захисту
- Прості посудини високого тиску
- Ліфти
- Канатні дороги для перевезення пасажирів
- Знаки безпеки і захисту здоров’я працівників
- Обладнання, що працює під тиском
- Вибухові матеріали промислового призначення
- Обладнання та захисні системи, призначені для застосування в потенційно вибухонебезпечному середовищі
- Машини та устаткування
- Пересувне обладнання, що працює під тиском
Метою діяльності органів ринкового нагляду є забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз безпеці життя та здоров’ю людей, безпечні умови праці, захист прав споживачів (користувачів), захист довкілля.
Усі суб’єкти господарювання зобов’язані вводити в обіг і розповсюджувати тільки безпечну продукцію.
Доказом безпечності продукції є її відповідність технічним регламентам, національним стандартам,що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами.
Обласні Управління Держпраці мають проводити планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції.
Позапланові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції та виробників такої продукції.
Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною.
Строк проведення виїзної перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувачів цієї продукції 2 робочих днів, у виробника такої продукції — 3 робочих днів, за результатами якої складається акт.
За результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду можуть бути прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, у тому числі якщо порушено вимоги до застосування та нанесення Національного знаку відповідності, складання декларації про відповідність, надання технічної документації, а саме:
- Обмеження надання продукції на ринку (приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами, тимчасової заборони надання продукції).
- Заборона надання продукції на ринку.
- Вилучення продукції з обігу, відкликання, що передбачає повернення її виробнику розповсюджувачем, споживачем (користувачем). Передача продукції з метою знищення або приведення в інший спосіб до стану, що виключає її використання. Відкликання продукції застосовується як винятковий захід.
Суб’єкти господарювання за порушення Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
На завершення звертаємо увагу що суб’єкти господарювання зобов’язані зберігати технічну документацію та документи що дають змогу ідентифікувати осіб які поставили їм продукцію, або яким вони поставили продукцію протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк не встановлено:
- Виробник — протягом 10 років з дня введення ним відповідної продукції.
- Уповноважений представник, імпортер або розповсюджувач – протягом 10 років з дня одержання ним відповідної продукції.
Ненадання таких документів, якщо не можливо встановити виробника, загрожує суб’єкту господарювання штрафними санкціями як до особи, що ввела в обіг таку продукцію.
Джерело: редакція журналу «Охорона праці і пожежна безпека» за матеріалами Управління Держпраці у Волинській області.
