Охорона праці на малих агропідприємствах та фермерських господарствах


Охорона праці на малих агропідприємствах та фермерських господарствах

Одним із основних нормативно-правових актів, що безпосередньо регулюють організацію техніки безпеки та охорону праці в аграрних господарствах, є Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві, затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 29.08.2018р.  № 1240 (далі — Правила).

Відповідно до цих Правил систему організації охорони праці аграріїв слід розділити на декілька складових:

  • вимоги безпеки до виробничого обладнання та організації робочих місць;
  • безпека праці під час експлуатації сільськогосподарської техніки;
  • поводження з мінеральними добривами та пестицидами, їх зберігання та використання;
  • вимоги безпеки під час обробітку ґрунту, сівби й догляду за посівами під час збирання та зберігання продукції рослинництва;
  • безпека праці під час збирання та заготівлі соломи, сіна, сінажу й силосу;
  • вимоги безпеки під час одержання продукції тваринництва, правила поводження з тваринами;
  • пожежна безпека та робота з електроприладами.

Документи з охорони праці, які мають бути в сільськогосподарському підприємстві чи фермерському господарстві:

  • накази, положення, переліки та інші акти з охорони праці, що діють у межах господарства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці;
  • посадові інструкції, інструкції з охорони праці за професіями та видами робіт, правила внутрішнього трудового розпорядку;
  • порядок і графік проведення навчань та перевірки знань з питань охорони праці працівників та спеціалістів.

Залежно від наявної матеріально-технічної бази власник (керівник) господарства повинен отримати в територіальних органах Держпраці дозвільні документи або задекларувати роботи підвищеної небезпеки. Також до його основних обов’язків належить:

  • забезпечення фінансування й організація проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі;
  • забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами.

Відповідно до чинних нормативно-правових актів для організації охорони праці повинна бути створена служба охорони праці чи хоча б призначена відповідальна особа. Але якщо чисельність працюючих у фермерських господарствах мала — їх слід перевести на самоорганізацію техніки безпеки та охорони праці. У процесі самоорганізації охорони праці всі обов’язки, пов’язані з технікою безпеки, навчанням, підвищенням кваліфікації покладено на самого господаря.

Незалежно від обсягу виробництва та кількості працюючих, керівник повинен усвідомлювати необхідність створення безпечних та здорових умов праці для попередження виробничого травматизму й професійних захворювань у порядку, встановленому чинним законодавством.

Джерело: Управління Держпраці

Матеріали до теми


З 1 листопада 2024 року спеціальність «Охорона праці» повернулася у вищі навчальні заклади України
Кабінет Міністрів України постановою від 30.08.2024 № 1021 «Про внесення змін до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється ...
Як розробити інструкцію з ОП для оператора-гальваніка автоматичних та напівавтоматичних ліній
Дія такої інструкції має поширюватися на працівників підприємства, які працюють на посаді «оператор-гальванік автоматичних та напівавтоматичних ліній» (далі — оператор). ...