Генеральний директор Директорату норм та стандартів гідної праці Міністерства соціальної політики України Юрій Віталійович Кузовой висвітлив в інтерв’ю тему імплементації Директиви №89/391/ЄЕС та Конвенції № 187, розповів про проблеми та застереження, які можуть виникати в процесі імплементації, про створення робочої групи при Мінсоцполітики та підтримку, що надається міжнародними проектами на шляху реформування системи управління охороною праці в Україні.
ОППБ: Розкажіть, будь ласка, що таке стратегія реформування, які її особливості та основні завдання?
Юрій Кузовой: Концепція реформування — це один із компонентів
підготовки до змін законодавчого поля щодо питань охорони праці, безпеки та гігієни праці. Вона напрацьована в рамках проекту Міжнародної організації праці — «Зміцнення адміністрації праці з метою покращення умов праці і подолання незадекларованої праці».
Ключовим завданням Концепції є визначення підходів до зміни законодавства. Вона має окреслити орієнтири — куди ми рухаємося, до від-повідності яких міжнародних нормативно-правових актів маємо привести наше законодавче поле, нашу систему регулювання охорони праці. Саме для цього її було розроблено і зрештою прийнято.
Варто зазначити, що власне Концепція не містить якихось революційних аспектів. У ній визначено всі ключові засади, передбачені Директивою Ради щодо запровадження заходів заохочення поліпшення безпеки та охорони здоров’я працівників на роботі від 12 червня 1989 р. № 89/391/ ЄЕС. Насамперед мовиться про запровадження ризик-орієнтованого підходу в системах організації управління охороною праці — але цю тему вже, мабуть, років із десять піддають дискутуванню.
Дехто з критиків висловлює думку, що Концепція є «беззмістовною». Себто в ній немає нічого кардинально нового. Проте вона визначає, до того ж на рівні Кабінету Міністрів, завдання рухатися в напрямку імплементації норм Директиви № 89/391/ЄЕС, Конвенції про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці від 15 червня 2006 р. № 187.
І цей документ потрібен був не для нагадування, що існують такий підхід, така система, стандарт ISO 45001. Його сенс полягає в тому, щоб держава визначилася на рівні свого нормативного акта, що ми якраз рухаємося в цьому напрямку. Тепер саме вона є підставою для того, щоб ми продовжили роботу.
Так, у січні відбулися робоча нарада, присвячена обговоренню звіту «Порівняльний аналіз Конвенції № 187 та положень законодавства України» Конвенції № 187, та засідання робочої групи з підготовки до реалізації вже прийнятої Стратегії і того пункту плану її реалізації, який передбачає розробку відповідного законопроекту про впровадження ризик-орієнтованих підходів.
ОППБ: На вашу думку, яким чином потрібно реалізувати Концепцію і як прискорити запровадження стандартів, критеріїв міжнародних документів відповідно до українського законодавства?
Юрій Кузовой: Я вважаю, що найближчим часом ми визначимося з обраним шляхом. Проте сподіваюся, що до цієї дати ми матимемо вже певні законодавчі напрацювання для того, щоб вести ефективну дискусію. Бо з чистого аркуша, як мовиться, починати складно. Усі наче розуміють, що треба робити, — запроваджувати стандарти, критерії, підходи, визначені Директивою № 89/391/ЄЕС, однак постають питання: як це написати, як це має бути оформлено в тексті? І це є однією з найактуальніших проблем. Як це діятиме за нинішніх реалій?
Але це вже питання до кожного закону, як саме він реалізується. Бо в нас, на жаль, система права побудована таким чином, що ми, формуючи закон, в першу чергу визначаємося, як будемо його не виконувати, й аж ніяк не йдеться про те, як будемо виконувати той чи інший нормативний документ. Наприклад, ознайомтеся з будь-яким новим законом, відповідно до якого щось запроваджується, прочитайте, проаналізуйте, які виникають думки після цього?
Більшість одразу шукає його вади, а не те, як його можна ефективно реалізувати. І це узагальнена проблема майже всіх нас.
На жаль, з плином часу навіть профспілки, які теоретично мають підтримувати усталену нині систему, констатують, що вона вже застаріла.
Тому що за нинішніх економічних реалій просто неможливо далі продовжувати аналогічним чином регулювати охорону праці, будувати систему управління охороною праці.
Наша держава не в змозі забезпечувати нормативно-правову підтримку застарілих норм і стандартів, бо відсутні відповідні галузеві інститути, які раніше формували вимоги до безпеки і гігієни праці. Безумовно, існуючи вимоги засновані практиками, писалися, так би мовити, кров’ю (тому що більшість правил охорони праці сформовано в результаті нещасних випадків).
Але ми не встигаємо за технологічними змінами, за новаціями, які відбуваються, ми не маємо того апарату, який би зміг і надалі в галузевому розрізі забезпечувати чіткий нагляд.
Власне час диктує вимогу змінити підхід, а отже, це сприяло появі Концепції. Як відомо, систему управління ризиками запроваджено МОП ще 2001 року (норматив ISO 9001:2001). Федерація роботодавців у 2005–2007 рр. проводила семінари з упровадження цієї системи, тобто ця ідея вже не є новою. Концепція зафіксувала її як першочергове завдання Уряду. І це був ключовий посил — держава визначилася на державному рівні: куди ми тепер прямуємо.
Тому в цій частині вона виконує і виконуватиме своє завдання. А ось тепер для нас постало завдання: яким чином і як це зробити, у який спосіб прискорити проведення реформи системи регулювання охорони праці?
На ці та інші питання ви отримаєте відповіді 4 квітня 2019 року на Форумі «Безпека праці-2019»:
ОЗНАЙОМИТИСЬ ІЗ ПРОГРАМОЮ ЗАХОДУ та ЗАРЕЄСТРУВАТИСЬ
Переконайтеся, що ви передплатили журнал і вся необхідна інформація є під рукою!
