На початку липня в рамках проекту Міжнародної організації праці (МОП) «Поліпшення стану безпеки та гігієни праці у гірничодобувній промисловості України» за фінансової підтримки уряду Канади відбулися семінар для керівників і тренінг для тренерів гірничодобувних та вугільних підприємств України. Журналу «Охорона праці і пожежна безпека» (ОППБ) пощастило взяти участь в обох заходах та поспілкуватися з національним координатором даного проекту Іриною Пекшевою й дізнатися, чому у міжнародної організації виникла неабияка зацікавленість до охорони праці гірничодобувних та вугільних підприємств України, які наразі вживаються заходи щодо зменшення травматизму на українських підприємствах даної галузі…
ОППБ:
Пані Ірино, розкажіть, будь ласка, про діяльність МОП в Україні та чому у міжнародної організації такий інтерес до охорони праці гірничодобувних і вугільних підприємств України?
Ірина Пекшева:
16 березня 2016 року Україна ратифікувала Конвенцію МОП № 102 «Про мінімальні норми соціального забезпечення», яка набрала чинності у червні 2017 р.
Наразі з 2016 по 2019 роки в Україні діє Програма гідної праці МОП, вона є рамковою програмою і базується на трьох пріоритетах:
1. Сприяння зайнятості та розвитку сталих підприємств задля стабільності та зростання.
2. Сприяння ефективному соціальному діалогу.
3. Покращення соціального захисту і умов праці.
У рамках даної Програми МОП реалізує проекти технічної підтримки за пріоритетами, визначеними нею. Так, наприклад, упровадження проекту «Поліпшення стану безпеки та гігієни праці у гірничодобувній промисловості» узгоджується із Пріоритетом № 3. З цією метою проектом передбачено надання технічної підтримки уряду для підготовки до ратифікації Рамкової конвенції 2006 року № 187 про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці.
Щодо зацікавленості МОП безпекою праці саме гірничодобувних та вугільних підприємств, то економіка України ще залежить від виробництва вугілля. А оскільки гірничодобувні підприємства працюють із застарілим обладнанням, а системи безпеки розроблялися та впроваджувалися на даних підприємствах ще за радянських часів, подекуди понад 60 років тому, гірничодобувна промисловість України є однією з найнебезпечніших галузей з найвищим рівнем виробничого травматизму та професійних захворювань в нашій країні. Травматизм на виробництві в даній галузі, за офіційними даними за 2017 рік, становив майже 19 %, 33 людини загинули, ще 936 постраждали. Останнім поштовхом для дій МОП стали сумнозвісні події березня 2017 року на шахті «Степова», що забрали вісім життів шахтарів та здоров’я ще 20-х.
Як ви стали координатором проекту «Поліпшення стану безпеки та гігієни праці у гірничодобувній промисловості України»?
Ця тема для мене не є новою. Так сталося, що я була свідком більшості аварій на вугільних шахтах України, бо проживала у місті Луганську. Щоразу доходили різні чутки про знайомих, друзів, або родичів друзів, що не повернулися із забою. І навіть ті, що, так би мовити, дослужили до пенсії, страждали на жахливі недуги, що безжально скорочували вік. Тому посада координатора цього проекту — це професійне й особисте. А допоміг в цьому досвід роботи інженером з охорони праці та керівником проектів.
Розкажіть докладніше про проект «Поліпшення стану безпеки та гігієни праці у гірничодобувній промисловості України», яка його мета та етапи реалізації?
Головна мета проекту вже озвучена в його назві — «Поліпшення стану безпеки та гігієни праці у гірничодобувній промисловості України». Головне ж завдання — зниження травматизму на виробництві в даній галузі.
Стандарти у сфері праці — це одне із надважливих завдань організації.Зокрема, це розроблення політик та програм для просування гідних умов праці для всіх жінок та чоловіків.
Даний проект реалізується за підтримки уряду Канади, а саме Міністерства зайнятості та соціального розвитку, та спрямований на зменшення кількості випадків виробничого травматизму та професійних захворювань в Україні шляхом виконання таких заходів:
• перегляд національного законодавства з безпеки та гігієни праці (БГП) у гірничодобувній галузі;
• розроблення національної стратегії та програм з БГП для гірничодобувної галузі;
• сприяння ратифікації Рамкової конвенції 2006 року № 187 про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці;
• проведення тренінгів для тренерів для соціальних партнерів з проведення оцінки ризиків та впровадження системи управління БГП на рівні підприємств;
• проведення тренінгів для тристоронніх партнерів із застосування практичних превентивних засобів;
• оновлення національного профілю з БГП;
• інформаційна кампанія з адвокації питань БГП;
• розповсюдження інформації, освітніх та комунікаційних матеріалів;
• обмін знаннями та позитивним досвідом у БГП у гірничодобувній промисловості інших країн.
Проект «Поліпшення стану безпеки та гігієни праці у гірничодобувній промисловості України» розпочався у березні 2017 року та розрахований на три роки (до 2020-го). Наразі ми провели три етапи тренінгу для тренерів:
1. Базовий тренінг «Основи безпеки у шахтах».
2. Самостійна оцінка учасниками тренінгу ризиків на підприємстві.
3. Тренінг для тренерів «Основи безпеки у шахтах».
Розкажіть детальніше про етапи реалізації проекту.
У тренінгах взяли участь представники підприємств гірничорудної і нерудної промисловості (шахти відкритого і підземного способу видобутку), компанія НАК «Нафтогаз», а також представники вугільних підприємств.
Ми розпочали досить важкий та трудомісткий процес, залучили учасників із різним рівнем знань та стажем роботи, з метою обміну досвідом та налагодження спілкування між колегами. Липневий тренінг для тренерів, до речі, був третім з трьох етапів навчання для спеціалістів з БГП.
Перший раунд навчання: базовий тренінг «Основи безпеки у шахтах» відбувся у березні цього року. Тоді ми провели два однакових тренінги для гірничорудних та нерудних і для вугільних підприємств. Кожен з них мав практичну складову, коли учасники спускалися в шахту та під керівництвом тренерів визначали небезпеки. Потім у групах вони за допомогою матриці оцінювали ризики за знайденими небезпечними факторами.
Тут я маю подякувати за допомогу не лише нашим тристороннім партнерам, а й керівництву приймаючих шахт, зокрема: «Ювілейна» (ПАТ «Суха Балка») та «Степова» (ДП «Львіввугілля»).
Обидві шахти відкрито прийняли учасників, забезпечили усім необхідним, провели інструктажі та підготували маршрути спусків до шахти.
На другому етапі учасники вже самостійно проводили оцінку ризиків на своїх підприємствах, оцінюючи небезпеки та ризики тих, хто перебуває у шахті, відповідно до пріоритету дій. Для кожного ризику вони мали запропонувати практичне рішення, яке б усувало його та запобігало його подальшому виникненню або хоча б мінімізувало до допустимого рівня. Звітували про виконану роботу протягом тренінгу для тренерів, який відбувся у липні в Києві. Учасники презентували власні роботи та вислухали коментарі колег і тренерів.
Тренери наголосили на відкритості і високому рівні підготовки всіх учасників. Не виділяючи нікого особисто, ми (експерти — прим. ред.) маємо надію на те, що більшість учасників застосують отримані знання для подальшого навчання на базі власних підприємств, а, за потреби, і поза ними.
У рамках тренінгів експерти МОП Кенічі Хіросе, Вікінг Хусберг та Олександра Котерас пояснювали переваги систем управління безпекою та гігієною праці на основі ризик-орієнтованого підходу. Такі системи успішно розвивали і надалі розвивають культуру профілактики та запобігання в багатьох країнах. Ідея полягає в тому, щоб не реагувати на нещасний випадок, а запобігти йому, усунути причинний ланцюжок нещасних випадків, визначивши потенційні джерела небезпек та вживши практичних заходів для уникнення майбутніх нещасних випадків.
Так, Вікінг Хусберг із Фінляндії навів ситуацію, яка мала місце у цій скандинавській країні, де обладнання, машини та робочі місця сьогодні розробляються у такий спосіб, що враховується можливість зловживання.
Зокрема, Фінляндії знадобилося 40 років для побудови превентивної культури, зазначив пан Хусберг, додавши, що ключ до зміни ставлення працівників до вимог з охорони праці — це мотивація, а не покарання. Ця ідея, до речі, була підтримана представником Міністерства енергетики та вугілля України Ігорем Ященком, очільником Департаменту праці, промисловості та цивільного захисту, який був присутній на нашому липневому тренінгу.
Як завжди, нове часто перетинається з ентузіазмом, проте жодним чином без скептицизму. Спеціалісти висловлювали свої думки, побоювання.Але гадаю, усі проблемні питання, що порушувалися протягом тренінгів, отримали відповіді експертів або навіть колег. Експерти, своєю чергою, наголосили, що вражені готовністю учасників до змін та відкритістю в обговоренні нагальних проблем.
Маю зазначити, що спроба запросити й згуртувати спеціалістів з охорони праці з різних підприємств галузі виявилася вдалою. Окрім того, учасники вважають, що на цьому не треба зупинятися і прагнуть продовжувати навчання, обмін досвідом та спілкування. Це свідчить про наміри довести справу до кінця — і таки запровадити ризик-орієнтовану систему управління БГП на підприємствах.
У липні ми провели перший базовий семінар для керівників вугільних підприємств з метою просування міжнародних стандартів у сфері праці з акцентуванням на економічну обґрунтованість ризик-орієнтованого підходу. Семінар для керівників — це необхідність, і завдяки старанням Міненерговугілля він відбувся, принаймні для вугільних підприємств. Ми розуміємо завантаженість керівників компаній, але, як постійно наголошують наші тренери і як показує міжнародний досвід, будь-які зміни починаються саме з керівника. Він має бути взірцем і вести за собою працівників усіх рівнів. Має демонструвати зацікавленість та небайдужість.
Керівники повинні взяти на себе зобов’язання із забезпечення безпечних та здорових умов праці, адже це передбачено Конвенцією МОП «Про безпеку та гігієну праці в шахтах» від 1995 р. № 176, Рамковою конвенцією № 187 та ще низкою інших загальних (основоположних) і секторальних конвенцій. Саме своїм прикладом усвідомлення життя та здоров’я людини як найвищої цінності вони мають покласти основу для запровадження дієвої системи БГП. Коли кожен працівник усвідомить, що керівник небайдужий, що загрози та небезпеки дійсно усуваються, що повідомлення про ризики не залишаються поза увагою, а умови праці поліпшуються, тільки в такому разі формуватиметься культура безпечної праці.
Тренери продемонстрували керівникам дослідження ISSA mining, яке доводить, що кожен долар, інвестований у безпеку праці, повертається 2,2 доларами прибутків. Зокрема, Вікінг Хусберг, міжнародний експерт МОП з БГП, також використовував як доказ наукові дослідження, у яких підраховано, що прямі та непрямі витрати на усунення наслідків аварій та нещасних випадків можуть бути набагато дорожчими за інвестиції в безпеку.
Який наступний крок в рамках Проекту?
Маю зазначити, що Україна розпочала процес переходу до ризик-орієнтованої системи та адаптації національного законодавства відповідно до міжнародних трудових стандартів і директив Європейського Союзу. І для того щоб запровадити їх на практиці, уряд наразі працює над новим декретом «Концепція реформи системи управління охороною праці».
На наступному етапі проект надаватиме підтримку пілотним підприємствам. Уже точно визначено одне з них — шахта «Степова» ДП «Львіввугілля». Зараз ми спільно з Міністерством енергетики та вугільної промисловості співпрацюємо над формуванням дорожньої карти для підтримки протягом проекту пілотних підприємств у процесі запровадження ризик-орієнтованої системи управління БГП. Ми підтримаємо подальше навчання фахівців шахти з БГП та відстежуватимемо її прогрес щодо запровадження ризик-орієнтованої системи управління БГП.
Крім того, як уже зазначалося, одночасно проводиться робота із просування ратифікації Конвенції № 187 та завершується робота над аналізом законодавства з безпеки та гігієни праці у гірничодобувній і вугільній промисловості.
Що, на вашу думку, ще потрібно зробити МОП, керівникам і спеціалістам з охорони праці гірничодобувних та вугільних підприємствУкраїни, аби стан безпеки та гігієни праці у гірничодобувній промисловості України вийшов на належний рівень?
Я вважаю, що нам усім необхідно об’єднати зусилля у спільній справі.
Так, у кожної сторони є свої зобов’язання. Вони прописані у конвенціях, рекомендаціях, кодексах усталеної практики, керівних принципах МОП-БГП 2001 тощо. Міжнародні стандарти праці передбачають оцінку та управління ризиками — а це основне, на що сьогодні потрібно зважати.
До речі, вже зараз триває робота над концепцію з реформування системи управління охороною праці в Україні з переходом на ризик-орієнтовану систему, за яку відповідальною є Держпраці.
Тобто перехід має відбутися найближчим часом. Пан Вікінг Хусберг часто наголошує на тому, що Фінляндія починала так само, як Україна зараз. Сьогодні Фінляндія, як і багато європейських країн, вже працює над концепцією Vision Zero («Бачити нуль»), тобто намагається досягти повної відсутності травматизму та професійних захворювань на виробництві.
Ми маємо унікальну можливість переймати досвід інших розвинених країн. Вони прямували до цього десятиріччями, а ми можемо скоротити цей шлях. Проте для цього необхідно усвідомити, що найвища цінність — людське життя, і жоден прибуток не має бути важливішим за життя чи здоров’я працівників. А отже, заради досягнення цієї мети ми маємо працювати спільно: МОП, уряд, керівники підприємств, фахівці з охорони праці та пересічні працівники.
Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека» №9, 2018
Переконайтеся, що ви передплатили журнал і вся необхідна інформація є під рукою!
