Загиблі в Баренцевому морі підводники могли врятуватися, але вирішили до останнього боротися за збереження апарату, з’ясував “Коммерсант”. Моряки діяли відповідно до “Керівництва з боротьби за живучість”, яке загрожує кримінальним переслідуванням за відхід з палаючого відсіку без наказу, пише УНН.
Увечері 1 липня, коли сталася трагедія (Міноборони повідомило про неї лише на наступний день), офіцери завершували контрольний вихід апарату АС-31 (“Лошарік”) перед майбутнім виконанням бойового завдання, пише “Коммерсант” з посиланням на близьке до розслідування катастрофи джерело. Що за завдання очікувало на станцію, газета не уточнює. Два змінних екіпажі перевіряли роботу пристроїв і механізмів після планового техобслуговування, стверджує видання.
За даними “Коммерсанта”, дим з’явився в акумуляторному відсіку під час стикування апарата з човном-носієм. Сталася аварія, яка не становила великої небезпеки для екіпажу, принаймні на самому початку, стверджують джерела газети. За їх словами, усі, хто був на борту могли евакуюватися на човен-носій, причому у них були з собою дихальні пристрої ПДУ-3, які дозволяють протриматися щонайменше 20 хвилин без кисню навіть при дуже сильному задимленню.
Разом з тим “Керівництво з боротьби за живучість підводних човнів” — діючі на Військово-морському флоті правила — наказує кожному члену екіпажу залишатися в тому відсіку, де його застала пожежа. Залишення палаючого відсіку без наказу загрожує кримінальною відповідальністю, вказує “Коммерсант”. Співрозмовники газети уточнили, що окремих правил для глибоководних апаратів немає і гідронавти зазвичай дотримуються інструкцій для підводників.
Командир апарату доповів про пожежу командиру підводного човна і наказав усім, хто не буде задіяний в боротьбі з надзвичайною ситуацією, покинути борт. На підводний човен перейшли шість чоловік, десять офіцерів залишилися, стверджує видання.
Огляд апарату після трагедії показав, що моряки витратили всі наявні на борту засоби пожежогасіння — вогнегасники, балони піногенеруючої установки і чотири столітрові ємності з фреоном системи ЧОХ (човнова, об’ємна, хімічна). Через 40 хвилин роботи офіцери витратили і всі ізолюючі дихальні засоби, після чого підключилися до шлангових дихальних апаратів, що подають повітря з балонів високого тиску. Командир апарату запросив евакуацію у командира підводного човна тільки тоді, коли члени екіпажу почали втрачати свідомість, пише “Коммерсант”.
На той момент всі моряки були ще живі, але деякі постраждалі — надихалися продуктами горіння. У шлюзі на підводному човні офіцерів зустрічали четверо гідронавтів з другого екіпажу. “Коммерсант” вказує: що сталося після того, як люк між апаратами загерметизували, невідомо, але швидше за все, в момент підготовки до евакуації стався вибух.
Джерело: УНН
