Медогляди працівників при роботі з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин


Медогляди працівників при роботі з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин

Візуальний дисплейний термінал включає в себе візуальний дисплей, клавіатуру і друкуючий пристрій (лазерний, струменевий або матричний). Візуальний дисплей — це вихідний електронний пристрій для візуального відображення інформації, яка надходить від електронно-обчислювальних машин (далі — ЕОМ) та інших технічних засобів і систем вимірювальних приладів, датчиків технологічного обладнання тощо). ВДТ входять переважно до складу ЕОМ (комп’ютерів), а також можуть бути частиною виробничого обладнання (як пульти керування), медичного лікувального і діагностичного обладнання(комп’ютерних томографів), тощо.

Із позицій гігієни монітори є найбільш несприятливими елементами ВДТ. За принципом дії їх поділяють на: монітори на основі електронно-променевої трубки,монітори на основі рідких кристалів, плазмові, органічні світлодіодні монітори, монітори електростатичної емісії, монітори на основі пластику, що світиться.

В залежності від типу монітору та його характеристик вони можуть спричиняти різну несприятливу дію на організм людини.

Виробничі чинники, пов’язані з роботою ВДТ ЕОМ

Психофізіологічні:

• напруження органу зору;
• нервово-емоційне напруження;
• гіподинамія; вимушена робоча поза;
• напруження окремих груп м’язів передпліччя, кистей та пальців рук — виникає внаслідок виконання дрібних стереотипних рухів;
• монотонність праці.

Фізичні:

• змінні електромагнітні поля — рентгенівське, ультрафіолетове, оптичне, інфрачервоне, радіочастотне випромінювання;
• електростатичні поля;
• нераціональне освітлення — недостатня або (та) нерівномірна освітленість, відбита блискучість, нераціональний розподіл яскравості в полі зору;
• шум від роботи принтерів (переважно матричних і струменевих), сканерів, дисководів, вентиляторів охолодження комп’ютера);
• зміна іонного складу повітря;
• вібрація внаслідок роботи матричних і струменевих принтерів;
• пил паперу і тонеру, що виникає при друкуванні на лазерних принтерах на низькосортному пaпepі.

Хімічні:

• леткі хімічні речовини, що виділяються у повітря робочої зони з полі­мерів і пластмас, з яких виготовлений комп’ютер та інші периферичні пристрої: діоксин, фуран, поліхромовані біфеніли тощо;
• озон, що виділяється під час роботи деяких моделей моніторів і лазерних принтерів;
• хлоровмісні сполуки, що виділяються при використанні для друку на лазерних принтерах паперу, який відбілений хлором;
• леткі компоненти чорнил і тонерів, що виділяються при друкуванні на струменевих і лазерних принтерах.

Біологічні:

• деякі види патогенних мікроорганізмів, що передаються контактним шляхом через клавіатуру і мишу різним користувачам одного комп’ютера.

Процедура проведення медичних оглядів працівників певних категорій визначена наказом МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій». Порядок призначений для: працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та осіб віком до 21 року.

Гігієнічна оцінка умов та характеру праці на робочих місцях проводиться відповідної до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених Наказом МОЗ України від 08.04.2014 р. № 248 та залежить від фактично визначених рівнів впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу та з урахуванням їх можливої шкідливої дії на здоров’я працівника. Згідно пункту 3.1 Наказу МОЗ України від 21.05.2007 р.№ 246, роботодавець організовує лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу з метою визначення категорій працівників, які підлягають періодичним медоглядам.

Відповідно до Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженої наказом МОЗ від 08.04.2014 р. № 248, шкідливі умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його нащадків. Віднесення робіт до категорії із шкідливими і важкими умовами праці здійснюється на підставі результатів атестації відповідних робочих місць за умовами праці, яка проводиться згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442.

При проведенні атестації робочих місць працівників з ВДТ під час дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу необхідно враховувати наявність вищевказаних потенційних джерел шкідливих і небезпечних факторів, які при певних умов можуть стати причиною погіршення в стані здоров’я працівників, підвищення частоти захворювань різної етіології, можуть спричинити виникнення професійного або виробничо-обумовленого захворювання.

Відповідно до Постанови КМУ від 8 листопада 2000 р. № 1662 «Про затвердження переліку професійних захворювань» (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 294 від 26.04.2017 р.) визначені захворювання, які можуть бути викликані роботою з відео-терміналами, а саме у операторів комп’ютерного набору:

• Дисоціативні моторні розлади, у тому числі писальний спазм.

• Захворювання периферичної нервової системи: моно- і полінейропатії верхніх і нижніх кінцівок, у тому числі компресійні та вегетативно-сенсорні; радикулопатії (шийного, попереково-крижового рівнів); радикуломієлопатії (шийного та попереково-крижового рівнів);

• Захворювання кістково-м’язової системи та сполучної тканини: хронічні міофібрози передпліччя і плечового поясу, тендовагініти, стенозуючі лігаментози, стилоїдози (ліктьовий, плечовий), епікондиліт; бурсити гострі та хронічні ліктьового і колінного суглобів; періартрози (плечо-лопатковий, ліктьовий, колінний), артрози, остеоартрози (тієї ж локалізації); остеохондропатії (остеонекрози), у тому числі хвороба Кінбека, остеохондрит розшаровний та інші.

Слід враховувати, що перелік небезпечних та шкідливих речовин і виробничих факторів, вплив яких може викликати професійне захворювання, робіт та виробництв, на яких можливе виникнення професійного захворювання, не є вичерпним (Інструкція про застосування переліку професійних захворювань, затверджена на виконання Постанови КМУ від 8 листопада 2000 р. № 1662 «Про затвердження переліку професійних захворювань»).

Джерело: www.uz.dsp.gov.ua

Матеріали до теми


Ким встановлюється діагноз гострого професійного захворювання (інтоксикації)?
Діагноз гострого професійного захворювання (інтоксикації) встановлюється лікарем закладу охорони здоров’я, до якого звернувся пацієнт за медичною допомогою, в разі наявності ...
Передрейсові медичні огляди водіїв як запорука успішних перевезень
Підприємці та працівники, які здійснюють перевезення пасажирів, отримали роз’яснення від посадовця Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці та соціальних партнерів щодо вимог ...